22-ц-291/12 Про передачу на виховання онучки та визначення місця проживання дитини - 11.01.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 лютого 2011 року,-

В травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_4, третя особа орган опіки і піклування Червоноградського міськвиконкому про передачу на виховання їй внучки ОСОБА_5 та визначення місця проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1.( том І а.с.3-4).

В обгрунтування позовних вимог покликалась на те, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 шлюб розірвано 27.09.2007 року, від шлюбу і них є донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В травні 2009 року ОСОБА_6 трагічно загинула, а батько зловживає алкоголем, не сплачує аліменти на утримання дитини, за це притягався до кримінальної відповідальності, тому просила постановити рішення про задоволення позову.

В червні 2009 року ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини із батьком за адресою: АДРЕСА_2., посилаючись на те, що він бажає виховувати свою єдину дитину, без неї його життя не має сенсу. Крім цього, зазначав, що діти та батьки не повинні розлучатись всупереч їх волі. Також посилався на те, що його житлово-побутові умови є задовільними для проживання та розвитку дитини у нього. Оскільки відповідачка повернути дитину відмовляється, змушений звернутись за вирішенням даного питання до суду (том І а.с.20-21).

Заочним рішенням Червоноградського міського суду від 05.11.2009 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено, визначено місце проживання дитини із батьком за адресою: АДРЕСА_2. (том І а.с.66-66 зв.).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 01.06.2010 року, заочне рішення Червоноградського міського суду від 05.11.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.224-226).

В грудні 2010 року представник ОСОБА_4-ОСОБА_7 а також ОСОБА_8, ОСОБА_9 подали суду клопотання про залучення до справи за позовом ОСОБА_4 в якості співпозивачів ОСОБА_8, ОСОБА_9.(том І а.с. 244-245).

Оскаржуваним заочним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визначення місця проживання дитини. Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання і відібрання дитини задоволено, визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, разом з батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2. Відібрано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження від ОСОБА_2, яка утримує дитину на даний час (том І а.с.263).

Відповідно до резолютивної частини повного рішення в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання і відібрання дитини задоволено, визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, разом з батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2. Відібрано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження від ОСОБА_2, яка утримує дитину на даний час (том І а.с.265).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який не був стороною у справі, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права. Зазначають, що суд належним чином не повідомляв про судові засідання, не виконав вказівок суду другої інстанції, де зазначено, що при новому розгляді справи слід об"єктивно оцінити докази, зокрема врахувати думку дитини. На сьогоднішній день вони із внучкою мешкають у с.Вереміївка Чернобаївського району Черкаської області у власному будинку, дитина завершує навчання у 2-му класі місцевої школи, що підтверджується довідкою, характеристикою з місця навчання.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, судова колегія вважає, що її слід задовольнити частково, оскільки судом порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і її батьками є ОСОБА_6 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року та ОСОБА_4

Після смерті матері дитина без достатніх правових підстав, всупереч волі батька і без погодження з ним, перебуває у бабусі ОСОБА_2

За змістом ст. 218 ЦПК України після проголошення рішення, суд який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити його за винятком випадків, прямо передбачених в законі.

Невідповідність резолютивної частини рішення проголошеного в судовому засіданні, резолютивній частині повного рішення, є порушенням вищезазначених вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, резолютивна частина рішення, проголошеного 02 лютого 2011 року в судовому засіданні, має деякий інший зміст, ніж резолютивна частина повного рішення, а крім того оригінал повного рішення не відповідає копії цього рішення, виданого сторонам, що є неприпустимим, оскільки призводить до невизначеності предмету апеляційного оскарження (том І а.с.263, 264 - 265, 285-285 зв.).

В рішенні суду невірно зазначені сторони та не наведені всі позовні вимоги, зокрема позовні вимоги ОСОБА_2 про передачу на виховання їй внучки ОСОБА_5, хоч були предметом розгляду в суді, і усунення таких, шляхом ухвалення додаткового рішення є неможливим, оскільки суддя, який постановляв рішення перебуває у відставці.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України заочний розгляд справи проводиться судом у разі неявки в судове засідання відповідача (відповідачів), який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У даному випадку суд розглянув справу в порядку заочного провадження при неявці в судове засідання позивача, що є неприпустимим і суперечить вимогам діючого законодавства.

Постановляючи рішення судом неповно з"ясовані обставини справи, що мають значення для справи, зокрема не виконані вказівки суду апеляційної інстанції при скасуванні попереднього рішення суду.

У зв"язку з вищенаведенним, відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 309 ЦПК України, постановлене з порушенням норм процесуального права заочне рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

У відповідності до ст.ст. 151, 153 Сімейного кодексу України батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, батько має переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ст.ст.160,161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ст.3 Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст.12 Конвенції про права людини дитині, котра здатна сформулювати власні погляди, забезпечується право висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини.

Відповідно до вимог ст. 163 Сімейного кодексу України батьки мають право перед іншими особами на те, щоб неповнолітня дитина проживала з ними і батьки мають право вимагати відібрання дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону чи рішення суду.

Згідно рішення виконкому Червоноградської міської ради № 177 від 25.08.2009 року визначено, що проживання ОСОБА_5 з батьком є доцільним і відповідає інтересам дитини, а тому суд вірно прийшов до висновку про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном . Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до ст. 29 ЦК України у разі спору місця проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки і піклування або судом. Тобто, законодавець передбачив висловлення дитиною своєї думки щодо місця проживання з 10 років.

При прийнятті судового рішення, колегія суддів приймає до уваги висновок органу опіки і піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради за місцем реєстрації малолітньої дитини та сторін у справі про доцільність проживання малолітньої ОСОБА_5 з батьком дитини в м.Червонограді і це буде відповідати інтересам дитини.

Колегія суддів приймає до уваги те, що орган опіки і піклування неодноразово розглядав питання відносно визначення місця проживання дитини та впевнився, розцінив турботу та щирість батька в намаганні виховувати дитину, який має можливість створити їй для цього належні умови і в цьому немає жодних перешкод, тому колегія суддів погоджується із висновком органу опіки і піклування про визначення місця проживання дитини саме з батьком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2

При цьому, колегія суддів враховує, що дитина тривалий час, всупереч волі батька перебуває з бабцею ОСОБА_2, під її впливом, яка без погодження із батьком дитини неодноразово змінювала місце проживання дитини, що остання визнала в суді апеляційної інстанції, в зв"язку з цим чинилися перешкоди в спілкуванні та вихованні батьком своєї єдиної дитини.

Також позивачка визнала, що батько переслав дитині мобільний телефон для спілкування, однак ОСОБА_2 не прийняла заходів для спілкування дитини з батьком, тобто по суті створювала перешкоди у здійсненні батьком своїх батьківських обов"язків та у вихованні ним дитини, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує право батька дитини, який несе відповідальність за її розвиток.

Висновок органу опіки і піклування Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області №506 від 30.11.2011 року про доцільність не змінювати місце фактичного проживання дитини та залишити її проживати в сім"ї дідуся і бабусі і це відповідає інтересам дитини, до уваги апеляційною інстанцією не приймається, так як такий був прийнятий у відсутності батька та без врахування його думки.

В даному висновку райадміністрація як орган опіки і піклування констатувала те, що батько не цікавиться дитиною, в той час як протягом трьох років справа за позовом батька- ОСОБА_4 перебуває в провадженні судів.

Позивачкою ОСОБА_2 не представлено жодних доказів на ствердження її покликань, що батько не спроможний виховувати свою дитину, а її покликання про те, що батько зловживає спиртними напоями є голослівними та нічим не підтвердженими.

Постановою судового засідання Червоноградського міського суду Львівської області від 22 березня 2011 року кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 164 ч.1 КК України закрита ( кримінальна справа №1-п-1/11 а.с.221).

Крім того, того колегією суддів встановлено, що під час тривалої хвороби матері дитини дитина проживала з батьком в його сім"ї, разом з його батьками, де для неї були створені нормальні умови для проживання і жодних негативних наслідків для дитини не встановлено.

З врахуванням всіх обставин справи, доказів, колегія суддів вважає, що в даний час інтересам дитини буде відповідати її виховання саме батьком дитини, який має переважне право на виховання дитини перед іншими особами, а після досягнення нею 14 років вона вправі буде самостійно визначити своє місце проживання.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_5 за станом здоров"я не може проживати у м.Червонограді не заслуговують на увагу, оскільки належних доказів про це ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції нею не представлено.

Враховуючи вищенаведене, інтереси малолітньої дитини, колегія суддів прийшла до висновку про наявність пріоритетності проживання дитини з батьком, тому приходить до висновку про підставність зустрічного позову в частині визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2

Керуючись ст.ст. 304, 307 ч.1 п.2, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 лютого 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення в такій редакції: в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання та передачу дитини ОСОБА_5 їй на виховання відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_8 ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання і відібрання дитини задовольнити частково. Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, разом з батьком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2

Відібрати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_2.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.