АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Піаст Агро-Ніжин" на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду від 07 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піаст Агро-Ніжин" про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за період з дати звільнення по день поновлення на роботі та моральної шкоди,

В травні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Піаст Агро - Ніжин" та, уточнивши позовні вимоги, просив визнати незаконним наказ № 3 від 25.03.2011 року про звільнення його з посади виконавчого директора, поновити його на роботі, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, заробітну плату за час з дня незаконного звільнення по день поновлення на роботі, 5000 грн. моральної шкоди, а також понесені по справі судові витрати.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 07 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ТОВ "Піаст Агро-Ніжин" про стягнення невиплаченої заробітної плати залишено без розгляду у зв’язку з поданням позивачем відповідної заяви про це.

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 07 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, визнано незаконним наказ № 3 від 25.03.2011 року про звільнення його з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, поновлено його на посаді виконавчого директора ТОВ "Піаст Агро-Ніжин", зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_6 середню заробітну платі за період з 25 березня 2011 року по день поновлення на роботі, стягнуто з відповідача на користь позивача 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1920 грн. судових витрат. рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати в межах одного місяця допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі ТОВ "Піаст Агро-Ніжин" просить скасувати рішення суду в повному обсязі та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що керуючим санацією ТОВ "Піаст Агро-Ніжин" було прийнято рішення про скорочення штату у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, про скорочення посади, яка займав позивач ОСОБА_6 Останній у відповідності до вимог законодавства попереджався про майбутнє скорочення за два місяці, він був також попереджений про відсутність на підприємстві роботи за відповідною професією. Позивач підписувати наказ про скорочення штату, про звільнення відмовився, про що було складено відповідні акти, відмовився він також і від отримання трудової книжки. Апелянт посилається на те, що в основу судового рішення покладені як доказ копії табелів обліку робочого часу ОСОБА_6 зав травень-червень2011 року, складені ОСОБА_8, проте остання не є працівником ТОВ "Піаст Агро-Ніжин" і не уповноважена здійснювати ведення відповідних табелів. На думку апелянта, відповідачем не вчинено жодної дії, які б призвели до завдання позивачу моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що звільнення позивач є незаконним, оскільки відповідач в записі в трудовій книжці не зазначив причину звільнення, не надав суду доказів про попередження позивача про звільнення, про дачу згоди профкому на звільнення, про ознайомлення позивача з наказом про звільнення, Крім того, копії табелів обліку робочого часу свідчать про вихід позивача на роботу в травні –червні 2011 року.

Проте зазначені висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, як були встановлені апеляційним судом.

По справі встановлено і не заперечується сторонами, що позивач працював в ТОВ "Піаст Агро-Ніжин" на посаді виконавчого директора.

Згідно наказу № 1 від 20.01.2011 року в штатний розпис були внесені зміни, а саме скорочено посаду виконавчого директора (а.с.70).

Наказом № 3 від 25.03.2011 року ОСОБА_6 звільнено з роботи у зв’язку зі скороченням штатів згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.71).

Позивач ОСОБА_6 відмовився від підпису про ознайомлення з наказом про скорочення штату (а.с.104), про звільнення та неможливість подальшого працевлаштування (а.с.72, 73), про що складено відповідні акти.

Зважаючи на викладене, висновки суду першої інстанції про незаконність звільнення позивача через відсутність доказів його ознайомлення про майбутнє звільнення про звільнення не грунтуються на матеріалах справи та вимогах чинного трудового законодавства.

Апеляційний суд піддає критичній оцінці надані позивачем копії табелів обліку робочого часу за травень-червень 2011 року про його вихід у зв’язку з відсутністю на них підпису керівника, печатки підприємства, а також спростуванням даних, викладених в них, наданими відповідачем документами.

Так, з наданих позивачем копій табелів робочого часу за травень-червень 2011 року (а.с.46-46 зворот) вбачається, що вони велись ОСОБА_9, проте згідно наказу № 21 від 21.08.2010 року ОСОБА_9 звільнена з посади завідувача складом ПММ з 31.08.2011 року за власним бажанням (а.с.78), отже станом на травень-червень 2011 року вона не могла здійснювати табелювання виходу працівників ТОВ "Піаст Агро-Ніжин", в тому числі і ОСОБА_6, на роботу.

З наданим відповідачем копій табелів робочого часу на підприємстві ТОВ "Піаст Агро-Ніжин" (а.с.114-119) встановлено, що починаючи з 25 березня 2011 року ОСОБА_6 не працює.

В засіданні апеляційного суду за клопотанням позивача був допитаний в якості свідка ОСОБА_1, який підтвердив, що приблизно в квітні місяці 2011 року він дійсно підписував акти, але їх не читав.

Сукупність досліджених доказів, наявних в матеріалах справи, приводить апеляційний суд до висновку, що судом першої інстанції безпідставно задоволені вимоги позивача про визнання незаконним наказу, звільнення з роботи та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Оскільки позивач не надав суду жодного належного доказу на підтвердження заявлених ним вимог до товариства, рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_6 підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що при звільненні з роботи ОСОБА_6 відповідачем не було порушено норм трудового законодавства.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313- 314, 316, 317, 319 ЦПК України, п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України апеляційний суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду від 07 липня 2011 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.