6-14299св12 Про вселення, усунення перешкод у користуванні та встановлення порядку користування квартирою - 26.09.2012 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ліквідаційної комісії Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління, будинкоуправління № 3 Житомирської КЕЧ про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування, укладення окремих договорів найму, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2011 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 01 березня 2012 року,

У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є його родичами та проживають у спірній трьохкімнатній квартирі, де наймачем є відповідач ОСОБА_4 На протязі останніх років між ними та позивачем тривають неприязні стосунки, оскільки вони не визнають його право на самостійне користування кімнатою розміром 13,7 кв.м.

Посилаючись на викладене, позивач просив змінити договір найму квартири АДРЕСА_1, визнати його, ОСОБА_3, наймачем однієї кімнати площею 13,7 кв.м, а ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відповідно наймачами двох житлових кімнат площею 17,9 кв.м та 9,4 кв.м. Побутові приміщення залишити у спільному користуванні. Зобов'язати будинкоуправління № 3 Житомирської КЕЧ Житомирського району укласти з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 договори найму зазначених житлових приміщень.

У ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював та доповнював позовні вимоги та остаточно просив: вселити його у квартиру АДРЕСА_1, виділити йому в користування кімнату розміром 13.2 кв.м у цій квартирі, залишити відповідачам кімнати 17,9 кв.м. та 9,4 кв.м, підсобні приміщення залишити у загальному користуванні; зобов'язати відповідачів укласти з будинкоуправлінням № 3 Житомирської КЕЧ окремі договори найму жилих приміщень у цій квартирі відповідно до встановленого порядку користування квартирою.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2011 року позов задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселено ОСОБА_3 у вказану квартиру. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 01 березня 2012 року рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо встановлення порядку користування спірною квартирою скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення. Виділено у користування ОСОБА_4 жилу кімнату площею - 17,9 кв.м. Виділено у користування ОСОБА_3 жилу кімнату площею - 13,2 кв.м. Виділено у користування ОСОБА_5 жилу кімнату площею - 9,4 кв.м. Залишено у спільному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 кладову площею 1,4 кв.м., коридор площею 10,4 кв.м., ванну площею 2,6 кв.м., кухню площею 8,6 кв.м. та балкон, який виходить з неї. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до ст. 64, 65 ЖК України позивач має рівне право з іншими членами сім'ї на користування спірною квартирою, тому останні зобов'язані усунути йому перешкоди у користуванні житлом.

Ухвалюючи нове рішення та задовольняючи позовні вимоги щодо встановлення порядку користування спірною квартирою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 63 ЖК України позивач має право на виділ йому у користування окремого ізольованого жилого приміщення.

Такі висновки судів відповідають вимогам закону та відповідають матеріалам справи.

По справі встановлено, що у трьохкімнатній квартирі № 15 житловою площею 40,82 кв.м. будинку АДРЕСА_1, яка належить Міністерству оборони України, зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а. с. 8). Наймачем квартири є ОСОБА_4 Згідно плану квартири всі три кімнати є ізольовані, розмірами: 9,4 кв.м., 13,2 кв.м., 17,9 кв.м.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ст. 104 ЦПК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.

У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України (5464-10) » від 12 квітня 1985 року №2 (v0002700-85) (з наступними змінами і доповненнями) в силу ст. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Постановою № 4 виконкому Житомирської обласної Ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 07 січня 1985 року «Про ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в області» норму середньої забезпеченості особи жилою площею у селищах міського типу та сільських населених пунктів визначено у розмірі 8,8 кв.м.

Оскільки судом установлено, що у спірній квартирі три жилі кімнати є ізольованими, мають розміри: 9,4 кв.м., 13,2 кв.м. та 17,9 кв.м., тобто кожна більша ніж 8,8 кв.м., вірним є висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову та виділення у користування ОСОБА_4 кімнати площею 17,9 кв.м., ОСОБА_3 - площею 13,2 кв.м., ОСОБА_5- площею 9,4 кв.м.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено у відповідності з нормами процесуального і матеріального права, доводами касаційної скарги не спростовується, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2011 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Житомирської області від 01 березня 2012 року залишити без змін.