Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Макарчука М.А.

суддів: Диби В.Г., Леванчука А.О.,

Маляренка А.В., Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2012 року,

У травні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 8 вересня 2006 року між ним та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 50 000 доларів США строком до 8 вересня 2027 під 10,3% річних. В якості забезпечення виконання вказаного договору 8 вересня 2006 року ним укладено з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договори поруки, відповідно до яких відповідачі зобов'язались відповідати перед позивачем за виконання боржником зобов'язань, як окремо так і разом. Проте боржник належним чином умови договору не виконує у зв'язку з чим станом на 12 березня 2010 року у нього утворилась заборгованість у сумі 446 362 грн. 79 коп. З цих підстав просив суд стягнути солідарно з боржника та поручителів на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у сумі 446 362 грн. 79 коп.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 444 768 грн. 93 коп., а також судовий збір в сумі 1 700 грн. та 120 грн. понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2012 року рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином і відповідно до вимог закону та умов договору, а оскільки боржник не виконує належним чином умови договору, він повинен повернути кредит та сплатити визначені договором витрати. При цьому поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до п. 2.2. договору поруки зобов'язання по кредитному договору кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими для виконання на 2 день з моменту невиконання своїх зобов'язань позичальником по кредитному договору. Оскільки доказів на підтвердження пред'явлення вимог до поручителів, як це визначено п. 2.2. договору не надано, позов в частині стягнення в солідарному порядку заборгованості з поручителів є передчасним.

Проте з такими висновками суду апеляційного інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Згідно із положеннями ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом установлено, що 8 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та АКБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит у сумі 50 000 доларів США зі сплатою 10,3% річних, строком до 8 вересня 2027 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 8 вересня 2006 року між Банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договори поруки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (v0005740-12) пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на стягнення в солідарному порядку заборгованості з поручителів, з підстав ненаправлення їм Банком вимоги про погашення заборгованості, як це визначено п. 2.2. договору, не відповідають вимогам закону оскільки кредитор у встановленому законодавством порядку звернувся за захистом порушеного права до суду, проте, не дивлячись на це, поручителі за час знаходження справи у провадженні районного суду добровільно вимог Банку не виконали.

Відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом помилково скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує помилкове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

За таких обставин рішення апеляційного суду, яке не відповідає вимогам ст. ст. 212- 214 ЦПК України, відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336 та 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2012 року скасувати, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.