Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 24 березня 2011 року матеріали провадження за скаргою на постанову помічника прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2010 року,

постановою помічника Світловодського міжрайонного прокурора Кіровоградської області від 22 березня 2010 року ОСОБА_5 відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 182 КК України.

Ця постанова помічника прокурора була оскаржена ОСОБА_5 до суду.

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2010 року скаргу ОСОБА_5 на постанову помічника Світловодського міжрайонного прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 березня 2010 року залишено без задоволення.

27 квітня 2010 року ОСОБА_5 подав апеляцію на вказане рішення районного суду.

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2010 року визнано такою, що не підлягає розгляду у зв'язку з тим, що ним пропущений строк на апеляційне оскарження та відсутнє клопотання про поновлення цього строку.

1 червня 2010 року ОСОБА_5 знову подав апеляцію на постанову Світловодського районного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2010 року, у якій порушував питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження цієї постанови суду та про її скасування.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2010 року апеляцію ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року – без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що апеляційним судом було порушено його право на участь у розгляді справи, оскільки повідомлення про день та час розгляду його апеляційної скарги він отримав 5 липня 2010 року, а згідно з поштовим штемпелем на конверті дане повідомлення було здано на пошту лише 30 червня 2010 року, тобто в день розгляду справи апеляційним судом. Крім того, зазначає, що у своїй апеляційній скарзі він оскаржував постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2010 року та просив поновити строк на її оскарження, однак апеляційний суд у своїй ухвалі вказав, що оскаржується постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року, тобто вийшов за межі апеляції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції.

Цих вимог закону апеляційним судом при розгляді апеляції ОСОБА_5 дотримано не було.

Як убачається зі змісту апеляції ОСОБА_5, у ній він оскаржував прийняте по справі судове рішення від 16 квітня 2010 року та просив поновити йому строк на апеляційне оскарження цього рішення (а. с. 18-19). Питання про скасування постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року, яким його попередня апеляція (а. с. 12-13) була визнана такою, що не підлягає розгляду через пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність клопотання про його відновлення (а. с. 15), ОСОБА_5 не порушувалось.

Проте, як убачається з ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2010 року, предметом апеляційного розгляду була саме постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року, яка ніким з учасників судового розгляду в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Отже, при постановленні свого рішення апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень, а тому прийняте ним рішення не може бути визнано законним та обґрунтованим.

Крім того, при розгляді справи в апеляційному порядку також були порушені процесуальні права ОСОБА_5, передбачені ч. 3 ст. 354 КПК України, зокрема, право бути завчасно повідомленим про дату призначення справи до апеляційного розгляду.

Як убачається з долученого до касаційної скарги конверту, повідомлення про розгляд справи апеляційним судом 30 червня 2010 року було направлено ОСОБА_5 30 червня 2010 року, а отримав він його лише 5 липня 2010 року.

Це порушення вимог кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, є істотним, оскільки призвело до обмеження процесуальних прав ОСОБА_5, який був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи апеляційним судом та скористатися своїми процесуальними правами.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду як постановлена з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню, а справа – направленню до апеляційного суду, який повинен прийняти законне та обґрунтоване рішення, у тому числі й з урахуванням вимог статей 357- 359 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 395- 396 КПК України та п. 2 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів,

касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 червня 2010 року с к а с у в а т и, а справу направити на новий апеляційний розгляд.