Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 24 березня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу -

16 грудня 2008 року за ч. 1 ст. 309 КК України

на 1.200 грн. штрафу,

за ч. 2 ст. 309 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки іспитового строку та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 4 ст. 76 КК України,

Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у тому, що він 3 липня 2009 року біля аптеки на вул. Вокзальній у м. Кам’янець-Подільський, незаконно на власні потреби придбав таблетки "Ефект", які переніс до свого помешкання на АДРЕСА_1, де подрібнив і зберігав.

6 липня 2009 року ОСОБА_5 переніс подрібнені таблетки до гаража, що біля будинку по АДРЕСА_2, де незаконно на власні потреби виготовив з них 0,12 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу – кустарно виготовленого препарату з фенілпропаноламіну, який зберігав при собі, та який в нього того ж вечора вилучили працівники міліції.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок з направленням справи на новий судовий розгляд. Вказує, що суд, виключивши з обвинувачення ОСОБА_5 кваліфікуючу ознаку "повторність", у порушення вимог ст. 334 КПК України не навів підстав і мотивів визнання цієї частини обвинувачення необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, просила скасувати вирок щодо ОСОБА_5, а справу – направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою – підстави для цього. Зазначених вимог закону суд не дотримався.

Як убачається з матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у незаконному виготовленні, придбанні, та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненому повторно (а. с. 89 – 91).

Суд, розглядаючи справу в порядку ст. 299 КПК України, визнав таке обвинувачення доведеним і кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Підстав і мотивів визнання обвинувачення ОСОБА_5 за кваліфікуючою ознакою "повторність" необґрунтованим суд не навів.

Ураховуючи наведене, доводи прокурора в касаційному поданні про необґрунтованість вироку і необхідність його скасування через порушення вимог кримінально-процесуального закону є слушними.

Вирок підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) і ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд.