Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 березня 2011 року матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 червня 2010 року,

Постановою слідчого СВ Київського РВ ГУМВС України в Харківській області від 9 березня 2010 року порушено кримінальну справу за фактом використання завідомо підробленого документа за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Як зазначено в постанові слідчого, 5 лютого 2007 року невстановлена особа надала Київському районному суду м. Харкова завідомо підроблений документ – договір дарування земельної ділянки, який містить відомості про те, що ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_7 прийняв у дар земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі якого судом було визнано право власності ОСОБА_7 на вказану ділянку.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2010 року за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 скасовано постанову слідчого СВ Київського РВ ГУМВС України в Харківській області від 9 березня 2010 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 3 червня 2010 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування постанови та ухвали і направлення матеріалів провадження на новий судовий розгляд. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судові інстанції допустилися однобічності й неповноти при розгляді матеріалів справи та порушили вимоги норм КПК України (1001-05) . Твердить, що суд першої інстанції фактично розглянув і заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на це порушення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка вважала, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню і просила постанову та ухвалу скасувати, а матеріали провадження – направити на новий судовий розгляд, виступ адвоката ОСОБА_5, який просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення, а судові рішення - без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Зазначених вимог закону суд не дотримався і вийшов за межі процедури, передбаченої ст. 236-8 КПК України.

Зокрема, суд вказав, що оскільки договір дарування було укладено у простій письмовій формі і всупереч вимогам ст. 719 ЦК України його не посвідчено нотаріально, тому він не є офіційним документом, крім того, рішення суду про визнання дійсними договорів дарування земельних ділянок, укладених між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, скасоване, і справу ще не вирішено, а матеріали провадження не містять достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тому підстав для порушення кримінальної справи у слідчого не було. Апеляційний суд на ці порушення уваги не звернув.

За таких обставин постанова суду першої й ухвала апеляційної інстанцій постановлені з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 398 КК України є підставою для їхнього скасування та направлення матеріалів провадження на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду суд має належним чином перевірити матеріали провадження і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 червня 2010 року скасувати, а матеріали провадження, порушеного за скаргою адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого від 9 березня 2010 року про порушення кримінальної справи, - направити на новий судовий розгляд.