Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 15 березня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення стосовно ОСОБА_5,

вироком Приморського районного суду міста Одеси від 07 травня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2009 року,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Каушани (Республіка Молдова), мешканця міста Одеси, громадянина Молдови, раніше судимого – 11 жовтня 2005 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки,

засуджено за: ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання визначено остаточне покарання – позбавлення волі на строк 5 років і відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися туди для реєстрації.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він у місті Одесі скоїв ряд злочинів проти чужої власності за таких обставин.

08 квітня 2008 року приблизно о 23-ій годині 50 хвилин біля кінотеатру "Батьківщина" на вулиці Мечнікова, 104 відкрито вирвав з рук ОСОБА_8 мобільний телефон разом з карткою оператора на загальну суму 925 гривень й відкрито заволодів ним.

15 квітня 2008 року приблизно о 23-ій годині в кафе "Антилопа Гну", розташованому на вулиці Преображенській, 66, підійшов до столика, за яким сидів ОСОБА_9, й таємно викрав належний останньому мобільний телефон разом з карткою оператора на загальну суму 825 гривень.

28 квітня 2008 року приблизно о 22-ій годині на перехресті вулиць ОСОБА_10 та Преображенської непомітно витягнув із кишені штанів ОСОБА_6 мобільний телефон "Нокіа 6300" разом з карткою оператора вартістю 825 гривень й таємно заволодів ним.

30 квітня 2008 року приблизно о 21-ій годині на перехресті вулиці Куйбишева та проспекту Миру, штовхнувши ОСОБА_11, застосував до нього насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров'я, й відкрито заволодів належним йому мобільним телефоном "Alkatel D-6" разом з карткою оператора на загальну суму 850 гривень.

02 травня 2008 року приблизно о 21-ій годині 30 хвилин на перехресті вулиць Преображенської та Пантелеймонівської витягнув з кишені куртки ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон "Шарп" із карткою оператора вартістю 925 гривень й таємно заволодів ним.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку із призначенням засудженому невиправдано м'якого покарання. Посилається на те, що суд не врахував кількість і характер діянь, ступінь їх тяжкості, дані про особу, зокрема, відомості про скоєння в минулому злочинів проти власності, судимість за які не погашена, і, зважаючи на ці та інші фактичні обставини справи належним чином не обґрунтував свого рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. Також зазначає, що суд неправильно визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів.

Фактичні обставини справи та кримінально-правова оцінка злочинів за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України в касаційному поданні не оспорюються.

Заслухавши доповідача, прокурора Кравченко Є.С., яка підтримала касаційне подання з наведених у ньому підстав, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотивуючи можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд в основному послався на дані про особу винного та обставини, що пом’якшують покарання. Але, попри це, фактично не врахував ступінь тяжкості злочинів та ряд обставин, які мають значення для визначення відповідного покарання.

Так, поза увагою суду залишилися належність інкримінованих засудженому посягань до категорії тяжких злочинів. Не зважив суд на кількість діянь, конкретні обставини їх скоєння, зокрема, на насильницький характер окремих злочинів. Не враховано, що засуджений у короткому проміжку часу скоїв п’ять аналогічних злочинів, що в поєднанні із даними про судимість у минулому, вказує на його схильність до протиправної поведінки.

Не наведено обґрунтувань щодо всіх відомостей про особу ОСОБА_5, зокрема, що раніше він засуджувався за злочини проти власності й через два місяці після звільнення з місць позбавлення волі, вчинив нові аналогічні діяння.

У вироку міститься покликання на позитивну характеристику ОСОБА_5 з попереднього місця роботи, однак суд не звернув увагу на дані, які викликають сумніви в її об’єктивності, – відсутність дати написання, назви органу чи посади особи, яка її видала. Поряд з тим не враховано, що ОСОБА_12 ніде не працював і не був зайнятий будь-яким іншим корисним ділом.

З огляду на наведене рішення суду про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням не можна визнати відповідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. У своїй сукупності ці обставини вказують на обґрунтованість доводів касаційного подання прокурора про призначення судом невідповідного покарання та про необхідність скасування вироку з цих підстав з направленням справи на новий судовий розгляд.

Слушними є й доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону.

Призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд не дотримався правил, передбачених ст. 70 КК України, й при застосуванні принципу часткового складання покарань, не визначив таке остаточне, яке мало б бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.

Оскільки під час апеляційного розгляду справи зазначені порушення закону не були усунуті, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , пунктом 2 розділу XIII Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Приморського районного суду міста Одеси від 07 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.