Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 березня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням та доповненням до нього прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 22 січня 2010 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено на нього певні обов’язки відповідно до ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30 березня 2010 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, 23.11.2009р., знаходячись в с. Секунь Старовижівського району, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, проник в господарське приміщення громадянина ОСОБА_6, де незаконно заволодів мотоциклом марки "Восход –3М", вартістю 700 грн., який належить потерпілому.

Того ж дня, ОСОБА_5, знаходячись в с. Мизове Старовижівського району, проник в приміщення гаража, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 178 грн.

11.12.2009 р., ОСОБА_5, знаходячись в с. Мизове Старовижівського району, повторно, намагався викрасти майно потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 107,44грн., але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі.

У касаційному поданні та доповненні до нього, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі, внаслідок м’якості, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що при звільненні ОСОБА_5 від покарання з випробуванням суд не достатньо врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів і його особу. ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, вчинив два тяжкі злочини та один злочин середньої тяжкості, раніше звільнявся від покарання з іспитовим строком, однак на шлях виправлення не став, негативно характеризується за місцем проживання та навчання, злочини вчинив у стані алкогольного сп’яніння, завдану потерпілим шкоду не відшкодував. Апеляційний суд в порушення вимог ст. 377 КПК України не навів мотивів через які апеляцію прокурора визнав необґрунтованою.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Доведеність вини і правильність кваліфікації дій засудженого у поданні не оспорюються.

Суд визнавши ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, при призначенні йому покарання, на порушення вимог ст. 65 КК України не врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та дані про його особу, і без достатніх підстав звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

Так, звільняючи засудженого від покарання суд послався на те, що він щиро покаявся, заподіяна шкода є незначною, активно сприяв розкриттю злочинів, злочини вчинив у неповнолітньому віці, виховувався в неблагополучній сім'ї, навчається в профтехучилищі.

Проте, такі висновки суду не є переконливими, а враховані судом зазначені обставини можуть бути підставою до призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, і не є достатніми підставами до звільнення його від покарання з випробуванням за таких обставин.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_5 вчинив два злочини, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими.

Судом не враховано особу засудженого ОСОБА_5, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, звільнявся від покарання з іспитовим строком і 16.01.09 р. був звільнений від відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію", однак належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і вчинив нові корисливі злочини (а.с. 98).

Згідно довідки Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області від 16.12.2009р., ОСОБА_5 перебуває на обліку в ГКМСД, раніше судимий і є схильним до вчинення злочинів і правопорушень (а.с.88).

Як видно із справи, ОСОБА_5 негативно характеризується за місцем проживання та навчання і до навчання ставиться легковажно (а.с.82,85,86).

Крім того, у справі відсутні дані про відшкодування ОСОБА_5 заподіяної злочинами шкоди.

Апеляційний суд перевіряючи справу не звернув увагу на допущені порушення судом першої інстанції і залишив вирок без зміни.

За таких обставин звільнення ОСОБА_5 від покарання на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів не може визнати обґрунтованим, а тому вирок і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді буде встановлена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, та ті ж дані про його особу, то призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м’яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) ч.1 ст.2 Розділу ХIII Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів,

Касаційне поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 22 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 30 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.