Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Гулька Б.І., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, треті особи: Служба у справах дітей Тернопільської міської ради, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, про виселення з квартири за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 12 січня 2012 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 22 березня 1997 року придбала квартиру АДРЕСА_1. Дійсність указаного правочину підтверджена рішенням суду. На підставі наведеного позивачка просила виселити відповідачів із указаної квартири.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Виселено ОСОБА_5 з квартири по АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 12 січня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову про виселення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, із квартири АДРЕСА_1. Постановлено в даній частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено. Виселено ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, із указаної квартири. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов та виселяючи відповідачів зі спірної квартири, апеляційний суду правильно виходив із того, що вони не є членами сім'ї нового власника спірного житла, та мають лише похідне право від колишнього власника житла. Суд правильно застосував норму матеріального права.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 12 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.