Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 10 березня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого адвоката ОСОБА_4 на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 14 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5

Зазначеним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсона, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_5 засуджено за те, що він 18 вересня 2006 року приблизно о 16 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проник до житлового будинку АДРЕСА_1, де вчинив розбійний напад на ОСОБА_6 з метою заволодіння її майном, застосував насильство, небезпечне для життя і здоров’я потерпілої, наніс їй удари палицею в область голови, тулуба та ногою в груди, спричинивши легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров’я, погрожуючи ножами вимагав гроші, заволодів грошима в сумі 10 грн. та ножем, які належали потерпілій.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2010 року вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник засудженого адвокат ОСОБА_4 просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального та неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що суд поверхово дослідив обставини справи, дав неправильну оцінку зібраним доказам і дійшов необґрунтованого висновку про доведеність обвинувачення і наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, за який його засуджено. Зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності підсудного та його захисників, яких належним чином не було повідомлено про день, час і місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд зробив на підставі доказів, які з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону дослідив і перевірив під час розгляду справи та дав їм належну оцінку. Зокрема, суд послався на показання засудженого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дані протоколів огляду місця злочину, висновків судово-медичної експертизи, речові та інші докази. Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить зазначеним та іншим доказам дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тобто скасувати постановлені судові рішення через неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Однак, відповідно до ст. 398 КПК України касаційний суд вправі скасувати чи змінити судові рішення в разі істотного порушення судами першої чи апеляційної інстанцій кримінально-процесуального закону, неправильного застосування ними кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам справи чинним законом не передбачена.

Доводи адвоката ОСОБА_4, наведені в касаційній скарзі, про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку, суд при призначенні ОСОБА_5 покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких, особу винного, його позитивну характеристику, вчинення злочину вперше, а також обставини, які обтяжують покарання (злочини вчинив у стані алкогольного сп’яніння та щодо особи похилого віку).

Таким чином суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, вимог статей 65–67 КК України (2341-14) не порушив. Підстав для пом’якшення покарання, як про це ставиться питання в касаційній скарзі, не вбачається. Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи адвоката ОСОБА_4 про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінально-процесуального закону є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 354 і ч. 2 ст. 358 КПК України засуджений, що утримується під вартою, його захисники підлягають обов’язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого або суд визнає необхідним провести судове слідство, а також у випадках, коли про це надійшло клопотання засудженого.

Як вбачається зі справи, апеляційний суд розглядав справу за апеляціями захисників засудженого адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_14, потерпілої ОСОБА_6, які порушували питання про покращення становища засудженого. Зокрема, клопотання засудженого ОСОБА_5, що утримувався під вартою, про його виклик до апеляційного суду не надходило. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, засуджений, його захисники та потерпіла були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції (а.с. 226). З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що порушення вимог ч. 4 ст. 354 і ч. 2 ст. 358 КПК України при розгляді справи апеляційним судом допущено не було.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для скасування судових рішень, не встановлено.

Оскільки підстави, передбачені ст. 398 КПК України, для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_5 відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 2 розділу XIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року (2453-17) та ст. 394 КПК України (у редакції Законів України № 2533-III від 21 червня 2001 року (2533-14) і № 3323-IV від 12 січня 2006 року (3323-15) ), колегія суддів

У задоволенні касаційної скарги захисника засудженого адвоката ОСОБА_4 на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 14 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 відмовити.