2а-1670/4458/12 Про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість - 06.02.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватнго підприємства "Геологія" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1670/4458/12

за позовом Приватного підприємства "Геологія"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби треті особи Приватне підприємство "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", Приватне підприємство "АС Групп"

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

Приватне підприємство "Геологія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство "Сільгоспнафтопродукт сервіс 10", Приватне підприємство "АС ГРУП" та просило суд постановити рішення, згідно якого визнати протиправним та касувати податкове повідомлення-рішення №0000401600/29 від 16.05.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.12 в задоволенні позову відмовлено .

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13.03.2011 року по 19.03.2011 року державним податковим інспектором сектору оподаткування юридичних осіб Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ Іщенко Т.Б. проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Геологія" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "АС ГРУП" за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 26.03.2012 року №3/15-321/31160669, в якому відображено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині заниження ПДВ за березень 2011 року в розмірі 9 490,00 грн. /том №1а.с.172-176/.

На акт перевірки позивачем подано заперечення від 28.04.2012 року, на яке Кременчуцькою ОДПІ надіслано відповідь від 14.05.2011 року №299/10, в якій заперечення відхилені /том №1 а.с.21-25/.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000401600/29 від 16.05.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9491,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 9490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 грн. /том №1 а.с.26/.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по зазначеним господарським операціям з ПП "АС ГРУП" та з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем (Покупець) і Приватним підприємством "АС ГРУП"(Постачальник) було укладено договір №54 від 25.03.2011 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця буровий інструмент; різні види запасних частин і витратних матеріалів до бурових установок, промислового обладнання; паливо-мастильні матеріали (дизельне паливо, бензин, масла) згідно видаткових накладних на кожну партію товару, а Покупець - прийняти та оплатити товар згідно накладних та рахунків /том №1 а.с 36./.

В межах виконання умов укладеного договору ПП "Геологія" було придбано у ПП "АС ГРУП", на підставі видаткової накладної № 207 від 28.03.2011 року: дизельне паливо Л-0, 2-62 на суму 8880,00 грн., де ПДВ - 1480,00 грн., та видаткової накладної № 488 від 31.03.2011 року: коронки бурові БС 20, ф59 мм., коронки бурові БС 20, ф76 мм., коронки бурові БС 20,ф46 мм., долото д.76 мм. КЦВ, долото д. 112 мм. КЦВ на загальну суму 41460,00 грн., де ПДВ-6910,00 грн. /том №1 а.с.32; 35/.

На виконання умов вказаного договору ПП "АС ГРУП" було видано податкові накладні №38 від 28.03.2011 року на поставку дизельного палива Л-0, 2-62 1000 літрів, на суму 8880,00 грн., в тому числі ПДВ - 1480,00 грн. та №334 від 31.03.2011 року на поставку: коронки бурові БС 20, ф59 мм., коронки бурові БС 20, ф76 мм., коронки бурові БС 20,ф46 мм., долото д.76 мм. КЦВ, долото д. 112 мм. КЦВ на загальну суму 41460,00 грн., де ПДВ-6910,00 грн., рахунок б/н від 28.03.2011 року, рахунки №361 від 31.03.2011 року та від 28.03.2011 року /том №1 а.с.33; 36/.

Позивачем на підставі вищенаведених документів віднесено до складу податкового кредиту у березні 2011 року суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ПП "АС ГРУП", у загальному розмірі 8390,00 грн.

Реальність здійснення господарської операції із ПП "АС ГРУП" щодо поставки товарів у березні 2011 року підтверджено видатковими накладними № 207 від 28.03.2011 року, № 488 від 31.03.2011 року, рахунками б/н від 28.03.2011 року, №361 від 31.03.2011 року, банківськими виписками, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар.

26 січня 2011 року між ПП "Геологія" (Покупець) та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"(Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №17/01, за яким Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця бурові інструменти та різні види запасних частин, витратні матеріали до бурових установок і промислового обладнання згідно витратним накладним на кожну партію товару, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар /том №1 а.с.41/.

Ціна, асортимент та кількість товару узгоджується сторонами у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до укладеного 01.03.2011 року між сторонами доповнення до договору купівлі - продажу №17/01, Постачальник зобов'язувався передати у власність покупця: буровий інструмент, різні види запасних частин і витратних матеріалів до бурових установок та промисловому обладнанню, мастильні матеріали механізмів, згідно видаткових накладних на кожну партію товару, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар /том №1 а.с. 42/.

В межах виконання умов укладеного договору ПП "Геологія" було придбано у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", на підставі видаткової накладної № 892 від 01.03.2011 року: масло SAE 15w-40, масло дизильне М-8В на загальну суму 6660,00 грн., де ПДВ - 1100,00 грн. /том №1 а.с. 43/.

На виконання умов вказаного договору ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"було видано податкову накладну №2 від 01.03.2011 року на поставку масла SAE 15w-40 та масла дизельне М-8В на загальну суму 6660,00 грн., де ПДВ - 1100,00 грн., рахунок №1259 від 01.03.2011 року /том №1 а.с. 45/.

Позивачем на підставі вищенаведених документів віднесено до складу податкового кредиту у березні 2011 року суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", у загальному розмірі 1100,00 грн.

Реальність здійснення господарської операції із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" щодо поставки товарів у березні 2011 року підтверджено видатковою накладною № 892 від 01.03.2011 року, рахунком № 1259 від 01.03.2011 року, банківськими виписками, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар.

Транспортування товару від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ПП "АС ГРУП" підтверджено подорожніми листами вантажного автомобіля від 30-31 березня 2011 року, товарно-транспортними накладними від 28.03.2011 року та від 31.03.2011 року, а також копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ /том №1 а.с.49-51/.

Придбаний товар у ПП "АС ГРУП" та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" були використані для виконання буріння експлуатаційно-розвідувальних скважин в кар'єрі Дніпровського РУ Полтавського ГОК. "Геологія", що підтверджено актами приймання виконаних робіт за березень 2011 року /том №1 а.с. 54-57/.

Як сам позивач, так і його контрагенти в період, який був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС, що не оспорюється відповідачем.

Оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи та обставини, встановлені на їх підставі в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме, надання позивачем первинних документів, які б підтверджували її реальність, спрямованість на фактичні зміни, у відповідності до змісту здійсненого правочину, в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, колегія суддів надходить до висновку, що відповідні угоди мають реальний характер.

Порушення положень Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (z0805-08) свідчить про недотримання учасниками спірних операцій порядку обліку, виміру нафтопродуктів, контролю за їх якістю та не може бути підставою для висновку про фіктивність операцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не підтвердження реальності (товарності) господарських операцій позивача з ПП "АС ГРУП" та з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та вважає, що ці господарські операції мають правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит, оскільки реально вчинені у межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними документами.

При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ПП "АС ГРУП" та з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 (v0009700-09) «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Таким чином, колегія суддів надходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Геологія" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1670/4458/12 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000401600/29 від 16.05.2012 року.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.