Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Косарєва В.І.,

суддів

Кліменко М.Р. та Школярова В.Ф.,

за участю прокурора

Опанасюка О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та касаційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_5 на судові рішення щодо ОСОБА_6,

вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 26 січня 2010 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 09 квітня 2010 року зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 28 вересня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи технічно несправним автомобілем ВАЗ - 2106, рухаючись по вул. О. Кошового в с. Калинове Попаснянського району, порушив п.п. 2.9 (а), 12.3, 31.4, 31.4.1 (а), 31.4.5 (г) Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) і здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_8, який рухався в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події.

У касаційному поданні прокурор посилається на порушення під час судового розгляду справи вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Крім того, вказує на недостатнє обґрунтування судом міри призначеного засудженому покарання та необґрунтованість ухвали апеляційного суду. З урахуванням викладеного, просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга захисника ОСОБА_5 містить аналогічні доводи щодо порушення вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду справи судом, однобічності розгляду справи та суворості призначеного ОСОБА_6 покарання. Крім того, захисник посилається на порушення апеляційним судом права засудженого на захист у зв’язку з неповідомленням його про дату розгляду справи в цьому суді. Виходячи з викладеного, просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання та просив задовольнити касаційну скаргу захисника ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі та поданні доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Як убачається з протоколу судового засідання, суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового розгляду не оспорювалися, проте не врахував, виходячи з аналізу показань засудженого як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, що фактично ОСОБА_6 заперечував обставини керування ним під час ДТП технічно несправним транспортним засобом, стверджуючи одночасно і про порушення потерпілим Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .

За таких обставин суд, згідно із законом, був зобов’язаний дослідити всі докази, якими органи досудового слідства обґрунтували висновок про винність ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного злочину. Однак суд цього не зробив і відповідних доводів засудженого не спростував.

Таким чином, суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, внаслідок чого його вирок є незаконним і необґрунтованим.

Апеляційний суд зазначені порушення закону при розгляді справи в апеляційній інстанції не виправив.

Виходячи з викладеного, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене, дослідити інші доводи, викладені в касаційному поданні і касаційній скарзі захисника засудженого, та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) та п. 2 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та касаційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 26 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 09 квітня 2010 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.