Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 15 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 10 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2010 року за його скаргою,

постановою заступника начальника відділу прокуратури Херсонської області від 15 січня 2010 року було відмовлено у порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_4 та за публікацією журналіста Яновського С. на неправомірні дії працівників УБОЗ УМВС України в Херсонській області щодо ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 371, 373 КК України.

Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 10 березня 2010 року за скаргою ОСОБА_4 постанову заступника начальника відділу прокуратури Херсонської області від 15 січня 2010 року залишено без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2010 року постанова суду за скаргою ОСОБА_4 залишена без зміни.

Як зазначено у постанові суду, ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій посилався на те, що постанова заступника начальника відділу прокуратури Херсонської області від 15 січня 2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи є незаконною, оскільки є підстави, на його думку, для порушення справи щодо працівників УБОЗ УМВС України в Херсонської області, які 28 листопада 2008 року його незаконно затримали, заподіяли тілесні ушкодження та доставили до УБОЗ УМВС України в Херсонській області, де шляхом погроз та нанесення тілесних ушкоджень примушували давати показання.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвалених за його скаргою судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд. Вважає постанову суду незаконною, оскільки її ухвалено без належної перевірки його доводів про те, що його заяву про заподіяння тілесних ушкоджень працівниками міліції належно не перевірено і в порушенні кримінальної справи відмовлено безпідставно, висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Сорокіної О.А., яка вважала касаційну скаргу ОСОБА_4 частково обґрунтованою, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити матеріали справи на новий апеляційний розгляд, представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5, який просив судові рішення скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Як зазначено у ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суд у встановленому законом порядку перевіряє, чи були при цьому дотримані вимоги ст. 99 КПК України і, якщо у матеріалах перевірки є дані, які свідчать про наявність певних кримінально-караних дій чи бездіяльності, то постанова про відмову у порушенні кримінальної справи підлягає скасуванню з поверненням матеріалів для проведення додаткової перевірки.

Цих вимог закону суд не дотримав і під час розгляду скарги ОСОБА_5 не перевірив ретельно всі обставини щодо наявності чи відсутності підстав для порушення кримінальної справи щодо працівників УБОЗ УМВС України в Херсонської області, досліджував обставини, які стосуються пограбування ОСОБА_7, а не скарги ОСОБА_4

Суд також не дав належної оцінки тим обставинам, що згідно з даними акту судово-медичного дослідження №2339 від 30 грудня 2008 року, ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою до лікарні Суворовського району м.Херсона о 4 год. 59 хв. 29 листопада 2008 року і у нього були виявлені тілесні ушкодження у виді підшкірної гематоми, саден у лівій скронево-виличній ділянці, лінійних саден на зап’ясткових суглобах і встановлено діагноз - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Він пояснював, що був побитий працівниками міліції, втрачав свідомість. З цього приводу звертався за медичною допомогою до невропатолога 2 грудня 2008 року та 17 грудня 2008 року і йому було встановлено діагноз – струс головного мозку. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносились до легких тілесних ушкоджень та утворились від дії тупих предметів, не виключалось їх виникнення 28 листопада 2008 року.

У постанові заступника начальника відділу прокуратури Херсонської області про відмову у порушенні кримінальної справи належним чином не були перевірені обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та не було спростовано його доводів про те, що ці тілесні ушкодження заподіяли йому працівники міліції.

Суд, у порушення вимог ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги ОСОБА_5 не перевірив зазначені обставини та постановив рішення про відсутність підстав для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Допущені місцевим судом порушення вимог кримінально-процесуального закону лишились поза увагою суду апеляційної інстанції, а доводи апеляції ОСОБА_4 не були спростовані.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, вони ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених у справі судових рішень, а тому вони підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України і ч.1 п.2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 10 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2010 року за скаргою ОСОБА_4 скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же суд.