Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2010 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого: 1) вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 вересня 2008 року за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.; 2) вироком цього ж суду від 25 вересня 2008 року за ч. 2 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до штрафу у розмірі 650 грн.,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки обмеження волі, ч. 1 ст. 311 КК України на один рік обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначено два роки шість місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 4 серпня 2009 року приблизно о 16 год. незаконно придбав, знайшовши на міському пляжі у м. Хмельницькому зі сторони вул. Рибалка, 4 таблетки теофедрину та прекурсор – перманганат калію, які зберігав із метою виготовлення наркотичного розчину "Тіфи", який у подальшому виготовив та зберігав при собі.

4 серпня 2009 року приблизно о 19 год. 15 хв. у приміщенні вокзалу ст. Хмельницький працівники міліції під час огляду ОСОБА_5 виявили та вилучили у нього шприц із рідиною світло – жовтого кольору, що містить меткатіон (ефедрон) та є особливо небезпечним наркотичним засобом – кустарно виготовленим препаратом з ефедрину, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0, 033 грами, а також виявлено вказаний прекурсор.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону судом, який при призначенні ОСОБА_5 покарання не врахував дані про його засудження вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2009 року й безпідставно не застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України, що потягло невідповідність призначеного засудженому покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м’якості. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій – третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому до постановлення попереднього вироку.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 раніше судимий вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 вересня 2008 року за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 510 грн. та вироком цього ж суду від 25 вересня 2008 року за ч. 2 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до штрафу у розмірі 650 грн.

Окрім того, згідно із наданою прокурором належним чином завіреною копією вироку Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2009 року ОСОБА_5 також засуджений за вчинення 4 липня 2009 року злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, остаточно на підставі ст. 71 КК України на три роки позбавлення волі та 650 грн. штрафу й відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Оскільки злочини, пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів та прекурсорів, ОСОБА_5 вчинив до постановлення вироку від 16 грудня 2009 року, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України мав би призначити йому покарання за сукупністю злочинів.

Проте, в матеріалах справи дані про цю судимість ОСОБА_5 відсутні, тому суд не врахував її та не визначив остаточне покарання відповідно до вимог закону.

Таким чином, вирок суду не можна визнати законним та обґрунтованим, з огляду на що він підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, при якому необхідно врахувати вищевказане і постановити законне рішення, належно умотивувавши його.

З огляду на викладене та, керуючись статтями 394 і 395 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів, –

касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.