Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Дьоміної О.О., Касьяна О.П., Попович О.В.,Матвєєвої О.А., Юровської Г.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», відділення «Житомирське РУ публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу та відшкодування шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Родовід Банк» на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 4 квітня 2012 року,

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про стягнення коштів та відшкодування шкоди, в обґрунтування якого зазначала, що 20 липня 2010 року між нею та ПАТ «Родовід Банк» було укладено договір банківського вкладу, за яким банком прийнято від позивача грошові кошти в розмірі 15 000 доларів США строком на три місяці. Оскільки на вимогу ОСОБА_6, пред'явлену 20 жовтня 2010 року, банком вклад та проценти повернуто не було, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути на її користь суму вкладу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 19 147,78 доларів США, пеню в розмірі 2 761,45 доларів США, проценти за період з 20 жовтня 2010 року по 7 листопада 2011 року в розмірі 1 306,40 доларів США, 3 % річних від простроченої суми вкладу в розмірі 472,19 доларів США.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 4 квітня 2012 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ «Родовід Банк» повернути ОСОБА_6 банківський вклад у сумі 15 000 доларів США, проценти за користування коштами в розмірі 2 761,45 доларів США, 3% річних від простроченої суми вкладу в розмірі 472,19 доларів США.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ПАТ «Родовід Банк» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2010 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_6 було укладено договір № ДРД.103.ОЩЛОЯЛ03-4815/07-2010 про строковий банківський вклад «Ощадний», відповідно до якого банком прийнято від вкладника грошові кошти в розмірі 15 000 доларів США строком на 3 місяці із зобов'язанням повернути суму вкладу та проценти 20 жовтня 2010 року (а.с. 7-9).

Вимогу ОСОБА_6, про повернення суми вкладу та процентів, заявлену 20 жовтня 2010 року, ПАТ «Родовід Банк» задоволено не було.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

З листа ПАТ «Родовід Банк» від 30 листопада 2010 року не вбачається, що вимога ОСОБА_6 про повернення коштів надійшла до банку лише 10 листопада 2010 року (а.с. 10).

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильних висновків про стягнення з відповідача суми банківського вкладу, процентів за користування грошовими коштами та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.

Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 4 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.