Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 1 лютого 2011 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанцій, на судові рішення щодо ОСОБА_5,

постановою старшого слідчого з особливо важливих справ податкової міліції ДПА в Миколаївської області від 25 червня 2009 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за умисне ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, а також за фактом службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно з постановою, приводом та підставами для порушення кримінальної справи було те, що ОСОБА_5, будучи директором ВАТ "Миколаївський домобудівельний комбінат"(далі ВАТ "МДБК"), з метою ухилення від сплати податків, уклав фіктивні угоди з особами, які діяли як службові особи від імені ПП "Верона-Бут" та у порушення п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за угодами з ПП "Верона-Бут" у розмірі 1 604 547 грн. 70 коп., в тому числі в серпні 2008 року – 208 333 грн. 03 коп., у вересні 2008 року – 942 576 грн. 06 коп., у грудні 2008 року – 453 638 грн. 08 коп.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2010 року постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 скасовано. Приймаючи таке рішення, суддя послався на те, що в постанові про порушення кримінальної справи та в наданих досудовим слідством матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, відсутні достатні дані, які б вказували на вчинення ОСОБА_5 даних злочинів.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2010 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що суд першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність приводів і підстав для порушення даної кримінальної справи. На думку прокурора, для порушення кримінальної справи було достатньо даних, які вказували на наявність у діях ОСОБА_5 ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Опанасюка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КК України, підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність об’єктивних ознак, що характеризують подію злочину. При цьому, закон не вимагає щоб органи дізнання, досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавали докази або вважали встановленими будь-які обставини.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для ухвалення постанови. При цьому, суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Вказані вимоги закону місцевим судом не було дотримано.

Як убачається з постанови суду, скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 суд у постанові зазначив, що для порушення справи недостатньо самих лише довідок спеціалістів ДПІ, оскільки вони містять лише попередню інформацію про порушення податкового законодавства та не містять інформації про ненадходження коштів до бюджету чи державних цільових фондів, тобто така інформація не містить достовірних та достатніх даних про порушення податкового законодавства та даних про вчинення злочину. Крім того, кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України настає лише за умисної форми вини при ухиленні від сплати податку. Також в матеріалах, що стали підставою до порушення кримінальної справи, відсутні достатні дані, які б свідчили про злочинну діяльність ОСОБА_5 Крім того, суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи доказів про взаємовідносини ВАТ "МДБК" з ПП "Верона-Буд" та ПП "Меганом І", а тому немає достатніх підстав, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 та ч. 3 ст. 212 КК України.

Таким чином, суддя замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, вдався до аналізу та оцінки зібраних досудовим слідством доказів, хоча відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлення та формулювання об’єктивної та суб’єктивної сторони злочину є завданням наступної стадії кримінального процесу – досудового слідства, а оцінка достатності та допустимості доказів повинна даватися судом при постановленні у справі остаточного рішення. Тобто, під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 347 та ст. 382 КПК України, апеляційний суд, під час розгляду апеляцій на постанови місцевих судів, якими скасовані постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевірити, чи дотримався суд першої інстанції під час розгляду скарг вимог, передбачених ст. 236-8 КПК України.

Однак, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення закону й також постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду, й при цьому, вдався до оцінки доказів, вказавши в ухвалі, що наявність довідки спеціаліста ДПІ у Ленінському районі не є приводом до порушення кримінальної справи, а фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність у діях підсудного складу такого злочину, можуть бути встановлені висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (у редакції Законів України № 2533-III від 21 червня 2001 р. (2533-14) і 3323-IY від 12 січня 2006 р. (3323-15) ), колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.