Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Конотопське лісове господарство" (далі - ДП "Конотопське лісове господарство"), головного лісничого Державного підприємства "Конотопське лісове господарство" Бондара Миколи Олексійовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

за касаційною скаргою Державного підприємства "Конотопське лісове господарство" на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконною та скасувати постанову головного лісничого ДП "Конотопський лісгосп" Бондара М.О. від 29 липня 2015 року № 18 про притягнення до відповідальності відповідно до частини першої статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ).

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, позов задоволено частково. Скасовано постанову головного лісничого ДП "Конотопське лісове господарство" Бондара М.О. від 29 липня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 85 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 204 грн, а справу закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що старшим майстром лісу ДП "Конотопське лісове господарство" Бузюментом О.О. 9 листопада 2014 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 на підставі частини першої статті 85 КУпАП, у якому встановлено, що 9 листопада 2014 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_3 проводив полювання у відтворювальній ділянці № 3 поблизу с. Червоний Яр з розрядженою зброєю та без запису про полювання, чим порушено пункт 2 частини статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 12 лютого 2015 року №18, винесену мисливствознавцем ДП "Конотопське лісове господарство" Ярмак О.В., ОСОБА_3 було визнано виннним у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі частини першої статті 85 КУпАП.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року у справі № 577/948/15-а, позов задоволено частково. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 12 лютого 2015 року № 18, винесену мисливствознавцем ДП "Конготопське лісове господарство" Ярмак О.В. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 85 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 204 грн та надіслано справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 85 КУпАП, відносно ОСОБА_3 на новий розгляд. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Враховуючи дані рішення справа про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 розглядалась повторно 29 липня 2015 року.

Постановою головного лісничого ДП "Конотопське лісове господарство" Бондара М.О. від 29 липня 2015 року № 18 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 85 КУпАП. У постанові зазначено, що 9 листопада 2014 року позивач проводив полювання з мисливською рушницею Зауер 12к, в групі осіб на території відтворювальної ділянки № 3 поблизу с. Червоний Яр (на територію якої не поширюється дія відстрільної картки), чим здійснював незаконне полювання та порушив вимоги пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Копію постанови отримано позивачем 29 липня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 85 КУпАП порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22 лютого 2000 року № 1478-ІІІ (далі - Закон № 1478-ІІІ (1478-14) ) полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Частиною третьою статті 12 Закону № 1478-ІІІ встановлено, що до полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня).

Отже, відповідно до вказаних норм перебування особи у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах, з будь-якою стрілецькою зброєю незалежно від мети та наслідків такого перебування прирівнюються до полювання.

Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону № 1478-ІІІ передбачено, що з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин).

Відповідно до рішення Конотопської районної ради "Про погодження надання в користування ДП "Конотопське лісове господарство" мисливських угідь на території району" від 21 вересня 2010 року було погоджено надання в користування ДП "Конотопське лісове господарство" мисливських угідь та території району загальною площею 30392 га, в тому числі на території В'язівської та Гружчанської сільських рад Конотопського району Сумської області.

Наказом ДП "Конотопське лісове господарство" "Про виділення площі під відтворювальні ділянки" від 18 липня 2012 року № 166, відтворювальна ділянка № 3 охоплює урочище "Крьосна" землі запасу Гружчанської, В'язівської та Козацької сільських рад Конотопського району Сумської області. У пункті 2 вказаного наказу встановлено, що всі види полювання в межах відтворювальних ділянок господарства для поповнення поголів'я мисливської фауни та покращення кормових і захисних властивостей заборонено.

Крім того, проведення полювання на відтворювальних дільницях заборонено відповідно до пункту 4 наказу ДП "Конотопське лісове господарство" "Про проведення полювання території мисливських угідь ДП "Конотопське лісове господарство" в мисливський сезон 2014-2015 роки" від 10 липня 2014 року № 129.

Судами встановлено, що 20 липня 2015 року в межах кримінального провадження № 12014200080001946 проводився слідчий експеримент під час якого встановлювалось місце на якому було затримано ОСОБА_3 9 листопада 2014 року та визначено координати даної точки.

Сумським державним підприємствомв геодезії, картографії та кадастру ДП "Сумигеодезкартографія" визначено координати та встановлено, що вказана точка знаходиться на відтворювальній ділянці № 3.

Крім того, судами встановлено, що 9 листопада 2014 року позивач мав при собі рушницю Зауер 12к, яка була розряджена.

Отже, судами встановлено, що в діях ОСОБА_3 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 85 КУпАП.

Проте, відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Частиною четвертою даної статті встановлено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

За приписами пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Судами встановлено, що на момент прийняття постанови про адміністративне правопорушення кримінальне провадження від 10 листопада 2014 року № 12014200080001946 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 248 Кримінального кодексу України по факту виявлення браконьєрів (до списку яких віднесено і позивача) не було закрито.

Станом на момент прийняття постанови про адміністративне правопорушення (29 липня 2015 року) закінчився строк для накладення адміністративного стягнення за правопорушення вчиненене ОСОБА_3 9 листопада 2014 року.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена після закінчення строку, встановленого статтею 38 КУпАП, є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до частиним третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею першою Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20 грудня 2011 року № 4191-VІ (4191-17) розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, суди правильно стягнули частково витрати на правову допомогу в розмірі 436 грн 36 коп.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державного підприємства "Конотопське лісове господарство" залишити без задоволення.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.