Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,

Євграфової Є.П., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 березня 2012 року,

У серпні 2011 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» звернулося до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 18 липня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №13-07-Ил/39, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 178 540 євро строком погашення до 17 липня 2022 року та зобов'язалася повернути кредит і сплатити відсотки, передбачені кредитним договором із сплатою комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 0, 2 % від суми кожного траншу.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банк і ОСОБА_3 уклали договір іпотеки, відповідно до якого остання надала в іпотеку земельну ділянку площею 0, 1549 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Вказує, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, однак відповідачка свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує.

Тому у рахунок погашення кредитної заборгованості банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права на продаж у будь-який спосіб покупцеві земельної ділянки площею 0, 1549 га, цільове призначення якої будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, якій присвоєно кадастровий номер 3222484501:01:001:0062 за початковою ціною у розмірі 1 216 000 грн. з наданням банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу.

Банк також просив визнати за ним, в тому числі, але не обмежуючись: право підпису договорів купівлі-продажу в якості продавця; право на отримання у Києво-Святошинському райвідділі земельних ресурсів дублікату державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_3, площею 0, 1549 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; право банку отримати довідку в ДЗК про відсутністю (наявність) обмежень (обтяжень) за даними державного земельного кадастру; право банку отримати витяг з поземельної книги; право банку на отримання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; право на отримання у всіх інстанціях довідок та документів щодо вказаного майна; право банку на отримання в залежності від цільового призначення земельної ділянки (предмету іпотеки) довідки про відсутність забудови та/або наявність забудови; здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 березня 2012 року, позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права на продаж будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0, 1549 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що належить ОСОБА_3

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, згідно з ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; заходи щодо збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; приорітет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судом першої інстанції рішення не відповідає.

Крім того, судом першої інстанції не вирішені позовні вимоги позивача щодо надання банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу, визнання за банком: права підпису договорів купівлі-продажу в якості продавця; права на отримання у Києво-Святошинському райвідділі земельних ресурсів дублікату державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_3, площею 0, 1549 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; права банку отримати довідку в ДЗК про відсутністю (наявність) обмежень (обтяжень) за даними державного земельного кадастру; права банку отримати витяг з поземельної книги; права банку на отримання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; права на отримання у всіх інстанціях довідок та документів щодо вказаного майна; права банку на отримання в залежності від цільового призначення земельної ділянки (предмету іпотеки) довідки про відсутність забудови та/або наявність забудови; здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки.

Зазначене залишилось поза увагою апеляційного суду.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 березня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.