Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 січня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2010 року щодо ОСОБА_5

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 19 січня 2010 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

На підставі ст. 89 КК України такого,

що не має судимості, -

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 76 п. п. 2, 3, 4 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 140 грн. 76 коп. судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено, постановлено вважати його засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 15 жовтня 2009 року, приблизно о 23 годині, біля паркану агроекономічного коледжу, розташованого по вул. Щорса, 98 у м. Житомирі, незаконно придбав (зірвав) рослину каннабісу без мети збуту, після чого, шляхом відривання листків від стебел незаконно виробив без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб вагою 12.774г (в перерахунку на суху речовину), який сховав у пакет. Після цього, ОСОБА_5 зберігав при собі зазначений наркотичний засіб та переніс його до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1, де продовжив його незаконно зберігати без мети збуту.

17 жовтня 2010 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_5, перебуваючи в зазначеному підвальному приміщенні, розфасував наркотичний засіб до двох згортків, після чого його затримали працівники міліції, а вищезазначений наркотичний засіб ними було вилучено.

У касаційному поданні ставиться питання про скасування ухвали суду щодо ОСОБА_5 у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що суд апеляційної інстанції, постановлюючи ухвалу, погіршив становище засудженого, що допустимо лише при постановленні вироку.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційне подання, просив вирок та ухвалу змінити, звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, на час постановлення вироку ОСОБА_5 був інвалідом другої групи, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, суд не міг призначити йому покарання у виді обмеження волі.

Згідно вироку місцевий суд призначив ОСОБА_5 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Проте, суд апеляційної інстанції, постановив ухвалу, якою частково задовольняючи апеляції та призначаючи засудженому покарання у виді штрафу, погіршив його становище, що є допустимим лише при постановленні вироку.

Оскільки у касаційному поданні не йдеться про м’якість призначеного засудженому покарання, то інше, передбачене в санкції ч. 1 ст. 309 КК України покарання, з урахуванням положень ст. 397 КПК України, теж не може бути застосоване.

У зв’язку з цим, виходячи із роз’яснень, які містяться у ч. 7 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України і ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Житомирської області задовольнити частково.

Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 19 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 змінити – звільнити його від призначеного покарання. В решті ці судові рішення залишити без зміни.