Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Кафідової О.О., Коротуна В.М.,

Касьяна О.П., Штелик С.П.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Олександрівської районної державної адміністрації та Олександрівської селищної ради про визнання права володіння і користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє за довіреністю від імені ОСОБА_3, на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2011 року, -

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Олександрівської селищної ради, в якому з урахуванням доповнень і уточнень просив:

- визнати за ним право володіння та користування земельною ділянкою під належним йому цілісним комплексом будівель і споруд «Xімсклад», площею 1,6 га по АДРЕСА_1 у зв'язку з переходом до нього права власності на ці будівлі і споруди;

- визнати протиправним діяння Олександрівської РДА щодо розгляду його клопотань про вибір земельної ділянки під існуючий цілісний комплекс та зобов'язати РДА надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для укладення договору оренди без зміни її цільового призначення;

- визнати незаконним зміну цільового призначення земельної ділянки та розпорядження голови Олександрівської РДА у Кіровоградській області № 205-р від 21 березня 2008 року в частині затвердження акту вибору земельної ділянки та дозволу на виготовлення землевпорядної документації земельної ділянки, наданої під будівництво автодороги;

- визнати неправомірним (незаконним) втручання у здійснення його повноважень землекористувача та привласнення і делегування функцій судів Олександрівською РДА та Олександрівською селищною радою при розгляді земельних питань пов'язаних з правом користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою;

- визнати незаконним (недійсним) архітектурно-планувальне завдання №6д 10.07.2008 року та висновок комісії з розгляду питань пов'язаних з погодженням документації із землеустрою № (186-60) від 13 липня 2010 року;

- визнати незаконними дії та притягнути до відповідальності у відповідності Олександрівську РДА за ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2010 року;

- визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження голови Олександрівської РДА у Кіровоградській області № 402-р від 01 липня 2009 року про затвердження акту визначення збитків;

- зобов'язати Олександрівську РДА у Кіровоградській області та Олександрівську селищну раду Олександрівського району Кіровоградської області не допускати вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з свідоцтвом про право власності від 09 березня 2007 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 25 січня 2001 року між ним та ВАТ Олександрівський «Райагрохім», рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2009 року та рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 05 березня 2009 року він є власником 47/100 та 53/100 частин будівель і споруд цілісного майнового комплексу «Хімсклад» по АДРЕСА_1.

Право власності на нерухоме майно зареєстровано за ним в Олександрівському ООБТІ.

На час придбання будівель вони були розташовані на земельній ділянці площею 1,6 га, що перебувала у користуванні продавця.

Після переходу до нього права власності на будівлі і споруди він звертався до селищної ради та районної державної адміністрації з заявами про передачу йому в користування земельної ділянки, рішення за якими не прийнято.

Крім того, 21 березня 2008 року розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації № 205-р узаконено незаконний акт вибору земельної ділянки та виготовлення проектно-кошторисної документації під будівництво дороги, замовником якого є Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області, оскільки частина дороги буде проходити по земельній ділянці на якій розташований належний йому комплекс нерухомості, що порушує його права, просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 27 квітня 2011 року до участі у справі, як третю особу без самостійних вимог, залучено Службу автомобільних доріг у Кіровоградській області.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції та залишаючи це рішення без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі відсутні дані про порушення прав позивача на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомості, оскільки вона не була йому передана в порядку визначеному ч. 2 ст. 92 і ч. 1 ст. 120 ЗК України, а за відчуження частини естакади та дороги з твердим покриттям йому нарахована компенсація в сумі 200 606 грн. 64 коп.

Крім того, суд не може дати належної оцінки клопотанням позивача до РДА щодо земельної ділянки, так як вони не містять даних встановлених законом про їх прийняття, реєстрацію та розгляд в Олександівській РДА.

З такими рішеннями погодитись не можна, оскільки вони ухвалені без належного з'ясування та оцінки обставин справи, з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно з вимогами ст. ст. 212, 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим згідно з законом та додержанням всіх вимог процесуального права, на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про насідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав, встановлених цим кодексом (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

Однак, ухвалені рішення цим вимогам не відповідають, тому не можуть бути визнані законними і обгрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів справи видно, що позивач звернувся в суд з позовом в якому зазначив, що 25 січня 2001 року на підставі договору купівлі продажу укладеному з ВАТ Олександрійський «Райагрохім» він придбав частину майнового комплексу будівель і споруд «Хімсклад» за АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 1,6 га, що перебувала в безстроковому постійному користуванні продавця.

15 січня 2009 року рішенням Олександрівського районного суду та рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 5 березня 2009 року цей договір визнаний дійсним і позивач є власником 47/100 і 53/100 частин комплексу, однак, питання землевідведення відповідачем не вирішено.

21 березня 2008 року розпорядженням голови Олександівської РДА за № 205-р затверджено акт вибору земельної ділянки та виготовлення проектно-кошторисної документації під будівництво дороги, замовником якого є Служба автомобільних доріг в Кіровоградській області, зокрема за рахунок земельної ділянки на якій розташовані будівлі і споруди, а позивачу нараховано компенсацію в сумі 200 606 грн. 64 коп.

Позивач вважає, що при переході до нього права власності на будівлі і споруди, в його користування перейшла земельна ділянка, на якій вони розташовані, площею 1,6 га без зміни її цільового призначення, яка перебувала в користуванні попереднього власника.

Однак, відповідач його звернень про виділ земельної ділянки в натурі не розглянув, а прийняв рішення про передачу її частини під будівництво дороги, що суперечить вимогам діючого законодавства та порушує його права, просив задовольнити позов.

Згідно з вимогами ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує чи скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не врахував тих обставин, що договір купівлі-продажу частини будівель і споруд був укладеній 25 січня 2001 року, який визнаний дійсним судовими рішеннями від 15 січня і 5 березня 2009 року, не перевірив та не з'ясував з якого часу до позивача перейшло право власності на них та чи відбувся перехід до нього права користування земельною ділянкою, якщо так, то з якого часу і в якому розмірі.

Суд не перевірив, які норми, що регулюють ці відносини, діяли на час їх виникнення, а відтак і підлягають застосуванню, застосував норми Земельного кодексу України (2768-14) чинного на час розгляду справи.

Зробивши висновок про те, що звернення позивача не містять даних встановлених законом про їх прийняття, реєстрацію та розгляд в Олександівській РДА є підставою для відмови у задоволенні позову, суд не виконав вимог процесуального права щодо повного і всебічного встановлення, дослідження та перевірки обставин справи та обов'язку суду сприяти особам, які беруть участь у справі у здійсненні ними своїх прав (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

Суд не перевірив обставин, на які посилався позивач у своїх позовних вимогах та суді, належним чином не роз'яснив йому право надавати докази та не попередив про наслідки вчинення чи не вчинення ним таких процесуальних дій, без перевірки та розгляду всіх позовних вимог та наведення мотивів, ухвалив передчасне рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції цих недоліків не усунув, ухвалив рішення про залишення без змін рішення суду першої інстанції, ухваленого з порушенням вимог процесуального права.

Невиконання судом вимог процесуального права, унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

За таких обставин, касаційну скаргу потрібно задовольнити частково, рішення суду першої і апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє за довіреністю від імені ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2011року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.