Вироком Херсонського обласного суду від 15 травня 2001 р. М. виправдано за ч. 3 ст. 168 КК (2002-05) за недоведеністю винності у вчиненні злочину.

Органами досудового слідства М. було пред'явлено обвинувачення в тому, що він, працюючи заступником начальника метрологічної служби ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" і будучи посадовою особою, 20 вересня 1999 р. вимагав від Ф. як хабар 500 доларів США та одержав його частину - 400 доларів - за сприяння у виконанні договірних зобов'язань перед Херсонським заводом скловиробів, а саме в наданні у стислі строки технічних умов на монтаж та встановлення електролічильників і складенні акта введення їх в експлуатацію.

На вирок прокурором було внесено касаційне подання, в якому порушувалося питання про скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування та зазначалося, що М. виправдано безпідставно, у справі допущено істотну неповноту й однобічність дослідження всіх її обставин, не з'ясовано можливість притягнення М. до кримінальної відповідальності за статтями 165, 143 КК (2001-05, 2002-05) .

Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Органи досудового слідства на підтвердження винності М. послалися на такі докази.

На показання свідка Ф., який пояснив, що М. вимагав від нього як хабар 500 доларів за видачу технічних умов на монтаж та встановлення електролічильників, і він 20 вересня 1999 р. в коридорі складу Херсонобленерго передав тому 400 доларів, попередньо заявивши про це працівникам СБУ, які позначили гроші спеціальною фарбою.

На показання свідків Д. і Ч., які засвідчили, що вони були понятими при позначенні працівниками СБУ за допомогою спеціальної фарби 400 доларів, і що Ф. мав передати їх М. як хабар. В їх присутності працівники СБУ провели також обшук у кабінеті М., а потім у приміщенні складу, де й було знайдено 400 доларів, загорнутих у папір. При просвічуванні спеціальною лампою долари світились яскравим жовтим кольором, долоні М. також відсвічували таким же кольором.

Аналогічні показання дали свідки П. і Ж., працівники СБУ, які проводили обшук.

За даними протоколів огляду в зазначеному складі було знайдено 400 доларів, загорнутих в аркуш паперу, на якому є записи. Останні, як пояснив М., виконано ним.

Згідно з висновками фізико-хімічної експертизи на змивах з рук М. та на доларах виявлено ідентичні сліди люмінофора.

Відповідно до обвинувального висновку аудіозапис розмови між Ф. і М. свідчить про те, що останній вимагав від Ф. передачі 500 доларів за виконання певних угод та зобов'язань.

У судовому засіданні М. показав, що за угодою з Ф. він направляв до нього клієнтів для встановлення багатофункціональних лічильників, але той з ним не розрахувався, внаслідок чого вони посварились. У приміщенні складу між ними відбулася розмова, під час якої Ф. пропонував йому 400 доларів, але він їх не взяв.

Суд піддав сумнівам достовірність наведених доказів, за винятком показань М., визнав їх недостатніми для висновку про доведеність винності останнього, відкинув їх і виправдав підсудного, зазначивши у вироку, що є підстави вважати упередженими дії слідчих органів по збиранню доказів вини підсудного.

Разом з тим суд визнав (і це підтверджується наведеними доказами), що в зазначеному місці було виявлено позначені працівниками СБУ 400 доларів, які за твердженням Ф. він передав М. як хабар.

Таким чином, суд, з одного боку, визнав докази, на які послались органи досудового слідства, недостатніми й сумнівними, а з іншого, - факт виявлення помічених доларів і слідів спеціальної фарби на долонях М., тобто фактично дійшов висновку, що стосовно останнього могла мати місце провокація хабара. Все це потребує ретельної перевірки органами досудового слідства і прийняття відповідного рішення. Оскільки доведення винності М. і перевірка обставин можливої провокації хабара тісно пов'язані між собою, а однозначно й об'єктивно оцінити наявні докази не можна, то висновки суду про недоведеність винності М. та його виправдання є передчасними.

Відкидаючи показання Ф., суд послався на те, що він є заінтересованою особою, оскільки мав намір "підставити" М. Останній пояснив, що між ним і Ф. склалися неприязні стосунки, оскільки той не розрахувався з ним за те, що він направляв до нього клієнтів та виконував іншу роботу.

Проте обставини, за яких М. це робив, органами досудового слідства і судом належним чином не перевірялися, хоча вони, як правильно зазначено в касаційному поданні, можуть свідчити про вчинення М. інших службових чи корисливих злочинів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів касаційне подання прокурора задовольнила, вирок Херсонського обласного суду від 15 травня 2001 р. щодо М. скасувала, а справу направила прокурору області на нове розслідування.