Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Савченко В.О., Фаловської І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2011 року,

У лютому 2008 року публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі ПАТ «Львівобленерго») звернулося до суду до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення.

В обгрунтування вимог позивач посилався на те, що 10 березня 2006 року при проведенні чергової перевірки за адресою АДРЕСА_1 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (1357-99-п) (далі - Правила), яке виразилося у безобліковому споживанні електричної енергії. Про порушення було складено акт №090720 та нараховано збитки, які не відшкодовані добровільно.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2011 року, в задоволенні заявленого позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Львівобленерго» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил (1357-99-п) .

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що акт про порушення правил користування електричною енергією для населення складений відносно ОСОБА_3, який не є відповідачем, вина відповідачів у завданні шкоди не доведена.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 березня 2006 року працівниками ПАТ «Львівобленерго» у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено безоблікове споживання електричної енергії шляхом заземлення нульового проводу електропроводки в потайному місці, коли фаза на третій клемі.

Згідно довідки з місця проживання на час складання акта в будинку мешкали відповідачі, в присутності одного з них - ОСОБА_4 складено акт та вручено його копію (а.с.6, 3-4).

На час перевірки з відповідачами договір на використання електричної енергії не був укладений, але те, що вони отримували такі послуги та не заперечували проти їх отримання, свідчить про фактичне існування договірних відносин між ними і позивачем.

Поза увагою суду залишився факт того, що відповідачі не спростували факт проживання в будинку, в якому здійснювалась перевірка, відповідач ОСОБА_4 лише стверджував, що його особиста вина у вчиненні правопорушення не доведена.

Пунктом 53 Правил (1357-99-п) визначено, що акт про порушення Правил (1357-99-п) вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

Як убачається з матеріалів справи, акт №090720 про порушення Правил (1357-99-п) від 10 березня 2006 року містить підписи трьох представників енергопостачальника, підпис споживача про отримання копії акту, та відмітку про відмову від підпису акту (а.с.4).

Суд не дав оцінки доводам позивача, що при складанні акту споживач відмовився називати ім'я, по-батькові, тому в акті була зазначена особа, на яку зареєстровано особовий рахунок - ОСОБА_6.

Судами залишено поза увагою ту обставину, що сам факт заземлення нульового проводу електропроводки, як і самовільне підключення проводів до електромереж поза приладом обліку є порушеннями Правил (1357-99-п) , п.48 яких передбачає відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії при самовільному підключенні до електричних мереж та споживанні електричної енергії без приладів обліку, а п.42 Правил (1357-99-п) зобов'язує споживача електричної енергії дотримуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан і безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору і цих правил, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

Суд також не дав оцінки поясненням свідка ОСОБА_7, який підтвердив факт безоблікового споживання електроенергії, чим не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

За таких обставин висновок суду про відмову в задоволенні позову є передчасним.

Вирішуючи спір, суди в порушення вимог статей 212- 214 ЦПК України не з'ясували належним чином фактичних обставин справ щодо заявлених вимог; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не дали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав, передбачених ч.2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.