ВІЙСЬКОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 23.04.99

     м.Київ

                             (Витяг)

     Вирок змінено,   оскільки   суд   не   врахував   пом'якшуючі
відповідальність обставини й обрав надмірно суворе покарання

     Вироком військового суду Київського гарнізону від  20  травня
1997 р.   рядового  Х.  було  засуджено  за  п.  "а"  ст.  241  КК
( 2002-05 ) (2002-05)
         на три роки позбавлення волі з  направленням  його  на
підставі ст.  34  КК ( 2001-05 ) (2001-05)
         у дисциплінарний батальйон на той
самий строк.

     У касаційному порядку справа не розглядалася.

     За вироком Х.  визнано винним у тому,  що 21 березня 1996  р.
він,  бажаючи ухилитися від військової служби,  самовільно залишив
частину і виїхав  до  місця  проживання  родичів  у  Молдавію,  де
перебував до серпня того ж року, а після цього переїхав до батьків
у м.  Ромни Сумської області, де 12 березня 1997 р. був затриманий
працівниками міліції.

     Заступник Голови Верховного Суду України порушив  у  протесті
питання  про  зміну  вироку  і  пом'якшення покарання засудженому.
Розглянувши протест,  військова колегія  Верховного  Суду  України
задовольнила його, зазначивши таке.

     Винність Х.  у вчиненні  злочину,  за  який  його  засуджено,
доведено  і його діям дано правильну юридичну оцінку.  Разом з тим
при призначенні  покарання  суд  не  врахував  усіх  обставин,  що
пом'якшують відповідальність засудженого.

     Як встановлено у справі,  Х. до кримінальної відповідальності
притягнутий  уперше,  раніше  ні в чому протиправному помічений не
був,  характеризувався позитивно, на момент самовільного залишення
частини прослужив  у  Збройних  Силах  короткий  строк  і  не  мав
достатніх  навичок  військової  служби.   За   місцем   відбування
покарання   в   дисциплінарному  батальйоні  він  характеризувався
позитивно.

     Враховуючи наведене,   військова   колегія   визнала  протест
заступника Голови Верховного Суду України задоволеним,  вирок щодо
Х. змінила,  застосувавши  до  нього  ст.  44  КК  ( 2001-05   ) (2001-05)
        ,
пом'якшила  призначене  йому покарання до двох років шести місяців
позбавлення волі  з  відбуванням  його  згідно  зі  ст.  34  КК  у
дисциплінарному батальйоні.

     На підставі ст.  5,  п. "д" ст. 9 Закону від 24 липня 1998 р.
"Про амністію" ( 61-14 ) (61-14)
         від відбування покарання Х. звільнено.

 Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 4(14), 1999 р.