Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Колодійчука В.М., Савченко В.О.,розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину домоволодіння, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2011 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2012 року,-

У січні 2010 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнила в ході розгляду справи та просила визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_7 9 листопада 2006 року; визнати за нею право власності на 11/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8; визнати за нею право власності 33/100 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7

Позов мотивований тим, що батько позивача ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 На момент смерті йому належало 44/100 частини спірного домоволодіння. Позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Разом з тим, свідоцтво не отримала, оскільки дізналася про наявність заповіту від 9 листопада 2006 року, складеного ОСОБА_7 під час перебування в палаті інтенсивної терапії у відділенні реанімації Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України та посвідченого нотаріально, відповідно до якого ОСОБА_7 заповів належне йому майно ОСОБА_5 - своєму сусіду. Позивач вказує на те, що під час підписання заповіту ОСОБА_7 не міг розуміти значення своїх дій, оскільки перебував у тяжкому стані.

ОСОБА_5 подав зустрічний позов, в якому просив визнати за ним право власності на 33/100 частини спірного домоволодіння. Стягнути з ОСОБА_4 на його користь 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ, 500 грн. вартості оцінки майна та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволений частково. Визнано за нею право власності на 11/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволений частково. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 33/100 частин спірного домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. У задоволенні іншої чатсини вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена частково. Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 судового збору змінено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 425 грн. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

ОСОБА_4, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення основного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскаржувані рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень.

Судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для зміни рішення місцевого суду в частині розподілк судових витрат.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2011 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.