СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 16.01.96

                             (Витяг)

     Вироком Городенківського  районного  суду  Івано-Франківської
області від  17  листопада  1993  р.  Ш.  засуджено за ст.  198 КК
( 2002-05 ) (2002-05)
         до  виправних  робіт  і  звільнено  від  покарання  на
підставі п. 3 ст. 6 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     У касаційному порядку справа не розглядалася.

     Ш. засуджено за вчинення такого злочину.

     У 1989  р.  рішенням  виконкому  Коломийської  районної  Ради
народних депутатів Ш. було виділено під будівництво жилого будинку
земельну ділянку розміром 600 кв.  м, однак він самовільно захопив
ще  113  кв.  м  землі,  якою  користувався Г.,  чим заподіяв тому
істотну шкоду.

     За протестом  заступника Голови Верховного Суду України вирок
скасовано із  закриттям  справи  на  підставі  п.  3  ст.  6   КПК
( 1001-05 ) (1001-05)
        .  Приймаючи це рішення,  судова колегія в кримінальних
справах Верховного Суду України вказала на таке.

     Відповідно до  ст.  48  КК  ( 2001-05  ) (2001-05)
          особа не може бути
притягнута до кримінальної відповідальності,  якщо з дня  вчинення
нею  злочину,  за  який  згідно  із  законом  може бути призначено
покарання не більш суворе, ніж виправні роботи, минув один рік. Ш.
засуджено за  ст.  198  КК  ( 2002-05 ) (2002-05)
        ,  санкція якої передбачає
покарання у вигляді виправних робіт на строк до  одного  року  або
штраф.  До  кримінальної  відповідальності  Ш.  було притягнуто 27
березня 1992 р.,  тобто після спливу одного року  з  дня  вчинення
злочину.  Хоча суд першої інстанції і звільнив Ш.  від покарання у
зв'язку із закінченням строку давності, таке рішення не відповідає
закону.

     За змістом п. 3 ст. 6 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
         в разі порушення справи
після  закінчення  строку  давності  притягнення  до  кримінальної
відповідальності  обвинувальний  вирок,  хоча  й  зі   звільненням
засудженого   від  покарання,  підлягає  скасуванню  із  закриттям
провадження у справі.

 "Рішення Верховного Суду України", 1997 р.