5-61км16 Про незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини у великому розмірі - 26.01.2016 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні у межах кримінального провадження за № 12013250020000553 касаційні скарги прокурора та захисника на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_2,

За вироком Соснівського районного суду м. Черкас від 19 травня 2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу на строк п'ять років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки і покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 зазначеного Кодексу.

Вирішено питання про долю речових доказів та судові витрати.

Апеляційний суд ухвалою від 22 липня 2014 року залишив вирок місцевого суду без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 березня 2015 року було скасовано вищевказане рішення апеляційного суду і призначено новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції через те, що призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК було неправильним та м'яким.

Апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2015 року скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання й ухвалив свій, яким призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу на строк чотири роки без конфіскації майна. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнано винуватим у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та у збуті психотропної речовини у великому розмірі за таких обставин.

У невстановленому місці та в неустановлений час ОСОБА_2 придбав вісім пакетиків із психотропною речовиною - амфетаміном, які зберігав при собі з метою збуту. 24 вересня 2013 року близько 12.00 год. на перехресті вулиць Дашкевича та Шевченка у м. Черкасах ОСОБА_2 незаконно збув ОСОБА_3 0,198 г амфетаміну за 200 грн. Після цього в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_2 працівники міліції виявили й вилучили у нього сім пакетиків з амфетаміном загальною вагою 1,869 г.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в цьому суді. На думку скаржника, апеляційний суд мав усі підстави для застосування до засудженого положень ч. 1 ст. 75 КК, але не зробив цього.

Прокурор у скарзі також просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосуванням закону про кримінальну відповідальність та м'якість призначеного із застосуванням ст. 69 КК покарання. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник наводить відповідні доводи, зокрема про те, що ОСОБА_2 безпідставно не було призначено додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні (в частині безпідставного непризначення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке є власністю засудженого) і заперечував проти скарги захисника, обговоривши доводи, викладені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_2 в його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 307 КК відповідно до вимог ст. 433 КПК колегією суддів не перевірялись, оскільки законність та обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.

Доводи захисника про суворість призначеного покарання та про можливість звільнення ОСОБА_2 від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК, на думку колегії суддів, є необгрунтованими, тому що покарання відповідає вимогам статей 65, 69 цього Кодексу, вчиненому й особі засудженого.

Апеляційний суд при цьому врахував усі пом'якшуючі покарання обставини та дані про особу засудженого, що позитивно його характеризують і підтверджуються матеріалами провадження, з якими захисник пов'язує свої касаційні вимоги, адже призначив основне покарання більш м'яке, ніж передбачено законом, і не призначив додаткового.

Крім того, при призначенні покарання із застосуванням ст. 69 КК, крім декількох пом'якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих, правильно враховано у вироку ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину (тяжкий), характер та спосіб злочинних дій. А тому доводи прокурора, що суд чогось не врахував при призначенні покарання, є необгрунтованими.

За таких обставин слід визнати, що призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 420 КПК.

Доводи про те, що апеляційний суд мав підстави для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК, є необґрунтованими. Вказаний суд у вироку навів переконливі мотиви, чому таке рішення є неможливим. Зокрема, послався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 березня 2015 року, якою було скасовано попереднє рішення апеляційного суду і призначено кримінальне провадження на новий розгляд в суді апеляційної інстанції через те, що визначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК було неправильним та м'яким. Відповідно до ч. 2 ст. 439 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковивми для суду апеляційної інстанції при новому розгляді.

Таким чином, касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 433, 436 КПК, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника та прокурора - без задоволення.