5-15к10 Про умисне вбивство з корисливих мотивів, скоєне за попередньою змовою групою осіб - 28.12.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_8, представника потерпілої ОСОБА_9 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року,

ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року кримінальна справа за обвинуваченням

ОСОБА_2 за п.п.4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 146, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 355 КК України,

ОСОБА_10 за п.п.4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 146, ч.3 ст. 355 КК України,

ОСОБА_11 за п.п.4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 146, ч.3 ст. 355 КК України

повернута Генеральному прокурору України для організації додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 обвинувачуються у скоєні за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_12, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, та спричинило тяжкі наслідки; за попередньою змовою між собою, примушуванні ОСОБА_12 до виконання цивільно-правових зобов"язань, тобто вимозі виконати договір, із погрозою насильства над потерпілим та вбивства, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров"я, що завдало великої шкоди та спричинило тяжкі наслідки; а також за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та з особливою жорстокістю умисного вбивства ОСОБА_12

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у тому що, він, без передбаченого законом дозволу, придбав бойові припаси, які переніс за місцем мешкання, де зберігав до вилучення працівниками міліції.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_9 порушують питання про скасування ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року про направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, ставлять питання про повернення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що досудове слідство проведено в обсязі необхідному та достатньому для постановлення вироку, вказані у ухвалі обставини, на які суд послався як на підстави повернення справи на додаткове розслідування, можливо з"ясувати в умовах судового розгляду справи.

На касаційну скаргу потерпілої та її представника надійшли заперечення прокурора, який приймав участь у розгляді справи та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10, в яких вони просять залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Шевченко О.О., яка підтримала касаційну скаргу і вважає ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою, підсудного ОСОБА_2, захисників, які вважають, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України суд може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти чи неправильності досудового слідства лише в тому випадку, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. У рішенні суду має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Направляючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, суд обґрунтовано, вказав, що під час досудового слідства були істотно порушені норми кримінально-процесуального закону стосовно дотримання вимог ст. 45, 155 КПК України, забезпечення права обвинувачених на захист, що потребує проведення додаткових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, які неможливо виконати в межах судового розгляду справи.

Зокрема, в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 посилалися на порушення органом досудового слідства їх гарантованого права на захист при проведенні слідчих дій і встановленого порядку попереднього ув"язнення.

Судом в порядку ст. 66 КПК України витребувані та проаналізовані додаткові дані стосовно вказаних показань та протоколи слідчих дій, на які в судовому засіданні посилалися підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КК України 30 листопада 2007 року (т. 6 а.с. 1-3), 03 грудня 2007 року щодо нього порушено кримінальну справу за п.12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 146 КК України, 03 грудня 2007 року судом обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту у слідчому ізоляторі № 13( т. 1 а.с.3, т.6 а.с. 49). З даних слідчого ізолятора № 13 Державного департаменту України по виконанню покарань, ОСОБА_2 до вказаної установи було доставлено 17 грудня 2007 року.

В зв"язку з цим, суд прийшов до правильного висновку про порушення слідчими органами досудового слідства ст. 155 КПК України.

Згідно матеріалів кримінальної справи, 03 грудня 2007 року слідчим винесено постанову про призначення захисником ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_13 (т.6 а.с. 38). У протоколі допиту ОСОБА_2 зазначено, що у цій слідчій дії приймав участь адвокат ОСОБА_13 Про це свідчить також ордер адвоката з вказаною датою 03 грудня 2007 року та підпис самого адвоката. На запит суду адвокатське об"єднання "Оболонська колегія адвокатів м. Києва" повідомило, що ордер вказаному адвокату від 03 грудня 2007 року на захист інтересів ОСОБА_2 не видавався, корінець ордеру свідчить про те, що такий ордер був виданий адвокату ОСОБА_13 04 грудня 2007 року.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку про порушення слідчим ст.ст. 44, 47 КПК України, оскільки слідчим було допущено до участі у справі захисника, який не підтвердив свої повноваження.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінальної справи, судом в порядку ст. 66 КПК України, за клопотання учасників процесу, було витребувано інші додаткові дані для підтвердження чи спростування показань підсудних про порушення їх прав на захист, відсутність захисників при виконанні цілого ряду слідчих дій.

Так, згідно з відомостями, які надійшли з СІЗО № 13 та територіального Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, захисник ОСОБА_13, дані якого внесені у частину протоколів слідчих дій та є його підписи, у час та дату зазначені у процесуальних документах в СІЗО № 13 не перебував. Не був останній присутнім, згідно даних СІЗО № 13, при пред"явленні ОСОБА_2 остаточного обвинувачення за п.п.4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 146, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 355 КК України в період часу з 14 години 45 хвилин до 15 години 45 хвилин 13 травня 2008 року. Не був присутнім при пред"явленні остаточного обвинувачення ОСОБА_2 і адвокат ОСОБА_6, даних про сповіщення якого слідчим, у встановленому законом порядку в матеріалах справи немає.

Відповідно до зазначених вище відомостей слідчого ізолятора, в ряді протоколів слідчих дій від 14 травня 2008 року, 19 травня 2008 року, 22 травня 2008 року (ознайомлення з постановою про призначення експертизи, висновком експертиз, пред"явлення ОСОБА_10 остаточного обвинувачення за п.п.4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 146, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 355 КК України, ознайомлення з відеозаписами слідчих дій, допит як обвинуваченого, ознайомлення з матеріалами кримінальної справи при виконанні вимог ст. 218 КПК України) не приймав участь адвокат ОСОБА_14, який був призначений слідчим для захисту інтересів ОСОБА_10 В той же час, у протоколах зазначені його дані та є підпис. ( т.6 а.с. 105, 254, т.7 а.с. 215, 216, 217).

Згідно з представленими у справі протоколами додаткових допитів обвинуваченого ОСОБА_15 від 08.04.2008 року та 09.04.2008 року вказані процесуальні дії проводились в СІЗО з участю захисника ОСОБА_16 (т. 7 а.с. 1-13, 14-24). Між тим, за повідомленням слідчого ізолятора, у зазначені в протоколах дати захисник ОСОБА_16 не відвідував ОСОБА_11, а за даними територіального управління Державного департаменту України з питань виконання покарань адвокат ОСОБА_16 08.04.2008 року в період часу з 14 год. 32 хв. по 17 год.31 хв. відвідував іншого ув"язненого, а саме Яблочкіна.

Крім того, за довідками слідчого ізолятора захисник ОСОБА_16 не відвідував ОСОБА_11 20.05.2008 року під час пред"явлення останньому матеріалів кримінальної справи.

Наведені в ухвалі суду дані давали суду підстави прийти до висновку про порушення органами досудового слідства права ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на захист.

Виходячи з вимог ст. 45 КПК України, участь захисника у даній справі є обов"язковою, тому суд прийшов до правильного висновку, що проведення ряду слідчих дій з ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 як підозрюваними та обвинуваченими без участі захисників є істотним порушенням вимог кримінально – процесуального закону та безумовною підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Апеляційним судом м. Києва, на підставі матеріалів кримінальної справи, також обґрунтовано зроблено висновок про те, що відомості, наявні у слідчому ізоляторі та відображені у наданих суду довідках про дату і час відвідування слідчим ув"язнених ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, не співпадають з вказаними у протоколах даними про дату та час проведення слідчих дій.

Крім того, судом правильно зазначено, що за наявності вказаних розбіжностей органами досудового слідства вимоги ст.ст. 84, 85 КПК України не дотримано, що в свою чергу перешкоджає суду правильно визначитися у питанні допустимості протоколів слідчих дій, як джерел доказів.

Однією з підстав для повернення справи на додаткове розслідування стали мотиви неповноти і неправильності досудового слідства через істотне порушення слідчими органами вимог ст. 22 КПК України, що потребує проведення додаткових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, які неможливо виконати в межах судового розгляду справи.

Як вказав суд, показання обвинувачених на досудовому слідстві, висновки слідчих органів в обвинуваченні щодо обставин заподіяння смерті ОСОБА_12, її настання внаслідок утоплення суперечать експертним висновкам та роз"ясненням до них. Як зазначено в ухвалі суду, слідчими органами обставини за яких буди спричинені тілесні ушкодження та заподіяна смерть потерпілому, всупереч вимог ст.ст. 22, 64 КПК України, належно не досліджені та не перевірені.

Так згідно даних, які містяться у висновку комісійної судово-медичної і медико - криміналістичної експертизи, призначеної судом, смерть ОСОБА_12 могла настати ІНФОРМАЦІЯ_1; смерть настала швидко за явищ асфікції; стверджувати категорично з чим пов"язаний розвиток асфікції: з утопленням чи зі стисканням шиї при обставинах викладених в обвинуваченні підсудних або інших травматичних дій в ділянці шиї не можна.

При допиті в суді, експерт категоричного висновку про час, механізм та причини настання смерті потерпілого ОСОБА_12 не дав, пославшись на ряд протиріччя у висновках раніше проведених експертиз.

Оскільки ці фактичні обставини, входять до предмету доказування в кримінальній справі, впливають на формулювання всього обвинувачення, вони потребують додаткової перевірки шляхом проведення відповідних слідчих дій. Невстановлення належно цих обставин органами досудового слідства, унеможливлюють правильне вирішення справи по суті.

Тому судом правильно зазначено про необхідність повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування в зв"язку з порушенням органом досудового слідства ст. 64 КПК України і неможливості усунення зазначених протиріч в стадії судового слідства .

Твердження у касаційній скарзі щодо необгрунтованості рішення суду про направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом зроблено правильний висновок, що під час досудового слідства допущено такі порушення вимог КПК України (1001-05) , які перешкоджають розгляду справи судом та дають підстави для її повернення на додаткове розслідування.

Керуючись статтями 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_9 залишити без задоволення,

ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року про повернення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на додаткове розслідування залишити без змін.