Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Міщенка С.М.,

суддів Сахна Р.І., Квасневської Н.Д.,

з участю прокурора Тилика Т.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду

м. Севастополя 21 грудня 2010 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 липня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2,3 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 21 грудня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни .

За вироком суду, ОСОБА_1, визнано винним і засуджено за те, що він, за обставин викладених у вироку, повторно, за попередньою змовою, разом ОСОБА_2, на початку листопада 2005 року, використав платіжну картку VISA NATIONWIDE DEBITCARD номером НОМЕР_1, видану NATIONWIDE BANK на ім’я громадянина Великобританії ОСОБА_3 та провів безготівкові розрахунки його грошовими коштами на суму 12 587 гривень.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, просить вирок та ухвалу щодо останнього змінити та звільнити його від призначеного покарання за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості, за яке передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі і до дня набрання вироком законної сили минуло більше п’яти років.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 вчинив злочин в

листопаді 2005 року і його дії судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України. Згідно зі ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Під час апеляційного розгляду справи 21 грудня 2010 року передбачений законом строк притягнення законом ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України минув. Однак, апеляційний суд, в порушення вимог ст. 49 КК України, не вирішив цього питання.

Крім того, матеріали справи не містять даних, які свідчили б про ухилення ОСОБА_1 від слідства і суду або про вчинення ним нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Севастополя

від 27 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя

від 21 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити, на підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв’язку з закінченням строків давності.