Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України постанови Верховного Суду України від 20.10.2010, постановленої за результатами розгляду касаційної скарги по кримінальній справі щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8,

вироком Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2009 року засуджено:

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

та

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого,

кожного за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців,

за ч. 3 ст. 15, ч.5 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є їх власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засуджених.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Постановлено стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ВАТ "Дніпроенерго" 115087 грн. 26 коп. матеріальної шкоди та солідарно із засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і ОСОБА_11 - 848 грн. 43 коп.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року зазначений вирок в частині вирішення цивільного позову "Дніпроенерго" скасовано, матеріали в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пом’якшено покарання:

за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією Ѕ частки майна, яке є власністю засуджених,

за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 6 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частки майна, яке є власністю засуджених.

Постановою судді Верховного Суду України від 20 жовтня 2010 року у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для її перевірки в касаційному порядку відмовлено.

У своїй заяві до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ захисник порушує питання про допуск в порядку гл. 32-1 КПК України (1001-05) справи щодо засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови судді Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 20.10.2010 по кримінальній справі щодо них. Захисник посилається на те, що під час досудового та судового слідства, а також при ухвалені судових рішень, на його погляд, допущені: суттєва неповнота та однобічність, мали місце чисельні порушення норм КПК України (1001-05) та неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи. Обґрунтовуючи необхідність перегляду судового рішення, постановленого щодо засуджених, захисник послався на на те, що відмовивши у проведенні перевірки кримінальної справи щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в касаційному порядку, Верховний Суд України ухвалив зовсім інше рішення, ніж ті, які були прийняті Верховним Судом України щодо подібних суспільно-небезпечних діянь в ухвалах Верховного Суду України від 25.05.2006, 03.09.2009, 25.02.2010.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, викладені у заяві, дослідивши надані засудженим копії судових рішень, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення заяви немає, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 40013 КПК України (1001-05) , заява про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 40012 КПК України (1001-05) , може бути подана після його перегляду в касаційному порядку.

Як вбачається із заяви захисника та доданих до неї документів, вирок Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2009 року та ухвала апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в касаційному порядку не переглядались, оскільки у витребуванні кримінальної справи щодо вказаних осіб для перевірки її в касаційному порядку було відмовлено.

Не було прийнято судом касаційної інстанції остаточного рішення і щодо подібних, на думку заявника, діянь, оскільки ухвалами Верховного Суду України від 25.05.2006, 03.09.2009, 25.02.2010 судові рішення були скасовані, а справи направлені на новий розгляд.

За вказаних обставин, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. 40018 КПК України (1001-05) , колегія суддів, –

відмовити захиснику ОСОБА_6 у допуску справи до провадження Верховного Суду України за його заявою про перегляд постанови Верховного Суду України від 20.10.2010 щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8,.

Ухвала оскарженню не підлягає.