Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

05 грудня 2013 року м. Київ

головуючого Кульбаби В.М.,

суддів Швеця В.А., Квасневської Н.Д.

за участю секретаря Гладких Л.М.

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020110000016 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2013 року ОСОБА_1 засуджено:

за ч. 2 ст. 307 КК України і призначено йому покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, що є його власністю.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, рішення суду щодо котрого не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 07 червня 2013 року вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінено.

Пом'якшено ОСОБА_1 покарання, ухвалено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, ставить питання про скасування ухвали Апеляційного суду Волинської області від 07 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, апеляційний суд безпідставно пом'якшив покарання засудженому, не враховано, що ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні двох епізодів злочину, визнав лише частково та не розкаявся у скоєному.

У запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_1, вважає призначене покарання справедливим та достатнім для його виправлення, просить скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він у невстановленому місці придбав заборонений в обігу наркозасіб - канабіс та зберігав його при собі з метою збуту, а в період з 05 по 07 листопада 2012 року, збув ОСОБА_2 канабіс масою 1, 77 г та 2, 21 г в перерахунку на суху речовину за 140 грн.

13 листопада 2012 року розфасував наркозасіб, перевіз мотоциклом у с. Уховецьк, Ковельського району, Волинської області, де біля магазину "Смак" по вул. Васюти 2, за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, збув під час проведення оперативної закупки ОСОБА_3 п'ять поліетиленових пакетів із канабісом загальною масою 146,84 г, за 2 000 грн.

Решту наркозасобу масою 32,60 г в перерахунку на суху речовину, ОСОБА_1 зберігав при собі з метою збуту, до його затримання, до 20 год. 05 хвл. 13 листопада 2012 року.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 307 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зі змісту ухвали вбачається, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав, що призначаючи покарання ОСОБА_1, місцевий суд послався лише на ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення та на відсутність пом'якшуючих покарання обставин.

В свою чергу пом'якшуючи ОСОБА_1 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, апеляційний суд належним чином мотивував прийняте рішення.

Зокрема, враховано, що обвинувачений молодого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має незадовільний стан здоров'я, визнав вину у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, розкаявся в таких діях.

Обставини, які б обтяжували покарання по справі відсутні.

Окрім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, негативних наслідків від вчиненого злочину не наступило, оскільки збут наркотичних засобів здійснювався під контролем правоохоронних органів.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги прокурора про необґрунтованість рішення апеляційного суду.

Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, буде достатнім для його виправлення, та запобіганню вчиненню нових злочинів.

Ухвала Апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Доводи касаційної скарги і матеріали кримінального провадження не містять вказівок на порушення вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 433- 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 07 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

ухвала суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 445 КПК України.