Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

захисника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Нахімовського районного суду міста Севастополя від 07 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 04 червня 2013 року.

Вироком Нахімовського районного суду міста Севастополя від 07 березня 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки; за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь першої Севастопольської міської лікарні 235 грн. 06 коп. витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 та на користь клінічної лікарні міста Севастополя 4 886 грн. 44 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4

Ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 04 червня 2013 року вирок Нахімовського районного суду міста Севастополя від 07 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину за наступних обставин.

16 травня 2009 року о 23 год. 35 хвл. ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Мерседес Бенц" на перехресті з вул. Южногородською у м. Севастополі на порушення вимог п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження у виді закритого перелому обох лодижок правої голені, які відносяться до середнього ступеню тяжкості. В порушення п. 2.10 Правил ОСОБА_2 залишив місце пригоди.

09 травня 2011 року в 00 год. 02 хвл., у нічному клубі по вул. Маяковського, 8, м. Севастополя, на ґрунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_2 умисно наніс удар в голову ОСОБА_4, від якого потерпілий втратив свідомість та впав на асфальт. Внаслідок дій ОСОБА_2 потерпілий отримав закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку тяжкого ступеню, з внутрішньочерепною кровотечею - тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

13 вересня 2011 року в 17 год. 10 хвл. під час огляду автомобіля "Вольво" біля буд. № 10 по вул. Пушкіна, в м. Севастополі, який належав ОСОБА_2, вилучено наркозасіб - канабіс (марихуану), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 6.50 г., який ОСОБА_2 незаконно, зберігав без мети збуту та перевозив у власному автомобілі.

Крім того, вилучено кастет, виготовлений промисловим способом, котрий ОСОБА_2 у 2008 році на Центральному ринку м. Севастополя, незаконно придбав у невстановленої особи, який відноситься до холодної зброї ударно - роздроблюючої дії, незаконно переніс до власного автомобіля "Вольво" де зберігав його.

У касаційній скарзі захисник просить пом'якшити засудженому ОСОБА_2 покарання, застосувати ст. 75 КК України. Стверджує, що судами не взято до уваги тих обставин, що засуджений вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив некорисливі злочини, має на утриманні неповнолітню дитину та батьків похилого віку, повністю відшкодував завдану шкоду по епізодам злочину за ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Заслухавши доповідача, захисника, котрий підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважав, що касаційна скарга захисника задоволенню, а судові рішення скасуванню не підлягають, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 263 КК України в касаційній скарзі не заперечуються.

Доводи касаційної скарги про суворість покарання, призначеного засудженому необґрунтовані та спростовуються наступним.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За матеріалами справи ОСОБА_2 вчинив чотири злочини, три з них в період дії запобіжного заходу по кримінальній справі за ч. 1 ст. 286 КК України, негативно характеризується за останнім місцем служби в ДАІ.

З урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених злочинів, їх наслідків, суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, про що ставиться питання у касаційній скарзі та призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі.

Вважати призначене покарання явно несправедливим в силу суворості, як того вимагає ст. 372 КПК України 1960 року при скасуванні вироку, підстав у касаційного суду немає.

Разом із тим, призначивши винному покарання, яке за розміром близьке до мінімального, суд тим самим у повній мірі врахував обставини, на які захисник посилається у скарзі.

Таким чином покарання за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Доводи касаційної скарги захисника, які є аналогічними доводам, викладеним у апеляції, перевірялись апеляційним судом, який в своєму рішенні проаналізував наведені захисником підстави для скасування вироку місцевого суду, і обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Ухвала апеляційного суду міста Севастополя від 04 червня 2013 року відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок Нахімовського районного суду міста Севастополя від 07 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 04 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.