Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Крижановського В.Я., Квасневської Н.Д.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянула в судовому засіданні 28 листопада 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 07 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Вироком суду також вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2013 року апеляції прокурора та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 22 квітня 2012 року біля 18-ї години, знаходячись у Вишгородському районі смт Димері, на межі земельних ділянок (городів) по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, під час перенесення зі своєю матір'ю та бабусею огорожі між земельними ділянками, на ґрунті неприязних особистих відносин, пов'язаних із земельним спором щодо вказаної межі, в ході сварки з ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_4, яка переросла в фізичне протистояння та шарпанину, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_4 впала на землю, завдав їй удар ногою по тулубу, умисно заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітини у вигляді перелому 9 ребра праворуч по передній підпахвовій лінії.

У касаційній скарзі захисник просить про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 із закриттям провадження у справі за відсутності в його діях складу злочину. При обґрунтуванні свого прохання заперечила встановлені судами фактичні обставини справи, винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину вважає недоведеною.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України 1960 року при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України 1960 року.

Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як вбачається із змісту касаційної скарги захисника, остання фактично посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та вказує на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Висновки суду про доведеність винності засудженого у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується сукупністю зібраних у справі, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказах.

За встановлених судами обставин дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковані правильно.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, усі доводи захисника, викладені нею в касаційній скарзі, аналогічні й тим, що наведені були в апеляції, всебічно розглянуті апеляційним судом, який відмовив у їх задоволенні з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

ухвалила:

Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 07 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.