5-5936км13 Про Привласнення грошових коштів, скоєне шляхом зловживання службовим становищем керівником відділення банку та головним касиром - 14.11.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 14 листопада 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 21 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2013 року щодо ОСОБА_3.

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 21 березня 2013 року засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

- за ч. 5 ст. 191 КК України на 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності;

- за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі, з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Цим же вироком засуджена ОСОБА_4, щодо якої судові рішення в касаційному порядку не оскаржено.

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 4892710 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2013 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що він, перебуваючи на посаді керуючого Житомирським відділенням № 1 Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії", будучи службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, умисно, за попередньою змовою із старшим касиром даного відділення ОСОБА_4, в період часу з листопада 2009 року по 8 червня 2010 року повторно заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами банку в особливо великих розмірах - коштами у загальній сумі 4940752,29 грн., які обернув на користь третіх осіб, чим завдав ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" матеріальної шкоди на вищевказану суму за таких обставин.

У листопаді 2009 року, ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння чужим майном - готівковими коштами банку в сумі приблизно 5 мільйонів гривень України для їх звернення на користь невстановленої досудовим слідством особи, достовірно знаючи, що доступ до готівкових коштів відділення можливий лише з відома старшого касира ОСОБА_4, в період з листопада по грудень 2009 року, діючи всупереч інтересам служби, надавав їй незаконні вказівки щодо підготовки для вилучення із каси відділення коштів в сумах, що становили кожного разу близько 1 мільйона гривень України, а остання, усвідомлюючи незаконність вказівок керуючого відділенням, вступила з ним у попередню змову та підготувала для вилучення з каси, перерахувала і спакувала визначені ОСОБА_3 суми коштів, які передала останньому.

Таким чином, отримуючи від ОСОБА_4 грошові кошти, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з останньою, на протязі листопада - грудня 2009 року, власноручно виніс із сховища Житомирського відділення № 1 незаконно звернув на користь невстановленої досудовим слідством третьої особи належне ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" майно, - готівкові кошти, в загальній сумі 4640752,29 грн., в результаті чого в касі Житомирського відділення № 1 ЗАТ "Сбербанк Росії" в кінці грудня 2009 року утворилась нестача грошових коштів у особливо великих розмірах.

З метою приховання нестачі ОСОБА_3 в листопаді 2009 року наказав ОСОБА_4 наприкінці кожного робочого дня і до моменту погашення нестачі вносити до книги обліку готівки операційної каси й інших цінностей банку неправдиву інформацію щодо фактичного залишку грошових коштів, що вона виконувала, після чого ставила свій підпис та надавала для засвідчення викладеної недостовірної інформації на підпис керуючому Житомирським відділенням №1 ЗАТ "Сбербанк Росії" ОСОБА_3 і останній умисно вносив до книг обліку готівки операційної каси й інших цінностей банку, що є офіційними звітними документами банку, завідомо неправдиві відомості щодо наявності на збереженні у відділенні готівкових коштів в сумі 4640752,29 грн., чим вчинив службове підроблення.

Крім цього, керуючий Житомирським відділенням № 1 ЗАТ "Сбербанк Росії" ОСОБА_3 з метою запобігання виявлення факту недостачі готівки під час проведення ревізії цінностей у касі відділення, наказав старшому касиру відділення ОСОБА_4 при виникненні потреби у проведенні ревізії, складати акти ревізій, куди вносити недостовірні відомості щодо наявності в касі відділення всієї суми коштів, в тому числі і коштів, які на момент проведення ревізії, вже були вилученні з каси, що і було виконано.

Крім того, в червні 2010 року, діючи всупереч інтересам служби, ОСОБА_3 повторно вирішив заволодіти готівковими коштами відділення в сумі 300000 грн. для їх подальшого обернення на користь ОСОБА_6, який звернувся до нього як до фізичної особи за фінансовою допомогою, та якому не було відомо про наміри останнього щодо викрадення коштів з каси відділення.

8 червня 2010 року ОСОБА_3, з метою повторного заволодіння коштами банку, усвідомлюючи, що його доступ до коштів в касі відділення обмежений повноваженнями старшого касира, звернувся до ОСОБА_4, якій повідомив про нібито наявну необхідність обміну готівки в сумі 300000 грн., що зберігалась в касі у дрібних купюрах, а також про начебто його особисту домовленість з одним із підприємств щодо проведення обміну та повернення коштів у більш великих купюрах на протязі робочого дня.

Знаючи, що будь-яке документальне підтвердження необхідності проведення вказаної операції у відділенні відсутнє, старший касир ОСОБА_4, усвідомлюючи незаконність вилучення готівки з каси, погодилася виконати таку вказівку керуючого Житомирським відділенням № 1 ЗАТ "Сбербанк Росії" ОСОБА_3 і тим самим вступила з ним у попередню змову, після чого перерахувала та спакувала готівкові кошти в сумі 300000 грн. та передала їх ОСОБА_3, а останній передав їх для ОСОБА_6, після чого розповів ОСОБА_4, що в дійсності не віддавав на обмін купюр, а передав клієнту банка ОСОБА_6, у зв'язку з чим, під час внесення нею до книги обліку готівки записів про фактичний залишок коштів в касі, необхідно зазначити недостовірну інформацію про відсутність нестачі цих грошових коштів, і остання виконала таку вказівку, поставила під записом власний підпис та надала книгу із неправдивими записами на підпис ОСОБА_3, який також засвідчив власним підписом виконані старшим касиром ОСОБА_4 записи з завідомо неправдивими відомостями про залишки готівки в касі, чим вчинив службове підроблення.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 порушує питання про зміну постановлених щодо нього судових рішень в частині призначеного покарання. Просить пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а також звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України;

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3 та направити справу на нове розслідування. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок суворості. Вважає, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно, однобічно та обвинувальним нахилом, а апеляційний суд поверхнево розглянув справу. Звертає увагу, що поза увагою суду залишилося те, що органом досудового слідства не надано належної оцінки діям свідка ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді, думку представника цивільного позивача, який вважав, що судові рішення слід залишити без зміни, думку прокурора про необхідність залишення касаційних скарг без задоволення, а судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечення представника цивільного позивача - ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії", у якому йдеться про необхідність залишення судових рішень без зміни, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Висновок суду про участь ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується сукупністю доказів, які були перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку. Зокрема, винуватість ОСОБА_3 підтверджується його власними показаннями та показаннями засудженої у цій же справі ОСОБА_4, які повністю визнали свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів в обсязі пред'явленого обвинувачення та детально показали про обставини, за яких ОСОБА_3 як керуючий відділенням банку звертався до старшого касира ОСОБА_4 із незаконними вказівками щодо вилучення з каси банку грошових коштів в особливо великих розмірах, а потім вони підробляли документи з метою приховання нестачі грошей в касі. Крім того, вина ОСОБА_3 підтверджується даними акту ревізії про наявність у грошовому сховищі операційної каси Житомирського відділення №1 "Сбербанку Росії" нестачі на 2.08.2010 р. в сумі 4 942 152, 30 грн., показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, даними протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, даними протоколів обшуку та вилучення, виїмки, огляду документів, книги обліку готівки операційної каси й інших цінностей каси, книги обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей, актом ревізії цінностей сховища Житомирського відділення №1 "Сбербанку Росії" про відсутність нестачі у сховищі на 16.09.2009 р., сукупністю інших злочинів.

За таких обставин, доводи захисника про недоведеність участі ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за наведених у вироку обставин, є необгрунтованими. Отже, суд повно і всебічно дослідив зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Як убачається зі змісту вироку, суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання, урахував тяжкість вчинених злочинів, один з яких є особливо тяжким, особу засудженого та обставини, які пом'якшують покарання, зокрема, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, частково добровільно відшкодував заподіяну шкоду. Взяв суд до уваги роль ОСОБА_3, який організував злочини, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, позитивну характеристику за місцем проживання і роботи, відсутність обтяжуючих покарання обставин та обрав мінімальне покарання, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, та у межах санкції ч. 1 ст. 366 КК України. Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України та звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Розглядаючи справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3, відповідно до вимог ст. 377 КПК України 1960 року, апеляційний суд належним чином проаналізував доводи, наведені в апеляції щодо незаконності вироку суду першої інстанції, дав вичерпну відповідь на всі наведені в апеляції доводи та обґрунтовано залишив апеляцію без задоволення.

Доводи захисника про те, що поза увагою суду залишилося те, що органом досудового слідства не прийнято рішення щодо ОСОБА_6, суперечать вимогам ч. 1 ст. 275 КПК України 1960 року, якою передбачено, що судом розглядаються справи тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого обвинувачення.