Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т.В.,

суддів: Марчук Н.О., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні 22 жовтня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року.

Цим вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не

має судимостей,

визнано винним та засуджено:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 1 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, такого,

що не має судимостей,

визнано винним та засуджено:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, такого, що не

має судимостей,

визнано винним та засуджено:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяців;

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

громадянку України, таку, що не

має судимостей,

визнано винною та засуджено:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяців.

За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за вчинення ними злочинів у складі організованої групи за таких обставин.

ОСОБА_2 в 2010 році, маючи значний обсяг знань у галузі технічних наук і здібності до винахідництва різних технічних пристроїв, придбані внаслідок отриманої освіти та практичного досвіду роботи, вирішив скористатися цим для власного збагачення, для цього організував злочинну групу, яка повинна була встановлювати в різних торгівельних центрах міст України саморобні самозаймисті пристрої та, викликавши хвилювання серед власників торгівельних центрів, пропонувати останнім надавати послуги по забезпеченню пожежної безпеки в їх магазинах за відповідну винагороду. При цьому ОСОБА_5 поклав на себе роль керівника цієї групи.

ОСОБА_1 відводилась роль безпосередньо спілкуватися з керівником злочинної групи, отримувати в телефонному режимі, а також через мережу Інтернет інформацію про місце зберігання самозаймистого пристрою, місце розташування об'єкту підпалу, повідомляти інформацію про закладення пристрою для подальшого приведення його в дію, залучати в злочинну групу інших осіб.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відводилась роль безпосередніх виконавців злочинів, а саме, вони повинні були отримувати від ОСОБА_1 самозаймисті пристрої та разом із ним, дотримуючись правил конспірації, заходити до приміщення магазинів і непомітно від працівників магазинів підкидати його в одяг.

Так, згідно з розробленим планом 23 жовтня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 намагались навмисно шляхом підпалу знищити чуже майно, яке належало ПП ОСОБА_6 та перебувало в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_5" по АДРЕСА_1, на загальну суму 148 400 грн., однак не довели до кінця свій злочинний умисел з незалежних від їх волі причин.

07 листопада 2010 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 повторно, в аналогічний спосіб знищили та пошкодили майно, яке належало ДП "Маратекс", на загальну суму 559 411, грн. 02 коп., що є особливо великим розміром, та перебувало в магазині "Еsprit" ТРЦ "Глобус" на пл. Незалежності в м. Києві.

Того ж дня, в такий же спосіб, ОСОБА_2 намагався повторно умисно, шляхом підпалу знищити чуже майно, яке належало ПП "Іменс", на загальну суму 4 017 428 грн. 90 коп., що є особливо великим розміром, та перебувало в приміщенні магазину "Мехх" ТРЦ "Глобус" в м. Києві, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з незалежних від його волі причин.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у ніч з 12 на 13 грудня 2010 року, шляхом закладки самозаймистого пристрою та його активації в приміщенні будівельного магазину ТОВ "Зроби сам Україна" ТК "ОБІ" по вул. Героїв праці, 9 в м. Харкові намагалися умисно знищити чуже майно вищезазначеного товариства на загальну суму 153 947 грн. 08 коп., що є великим розміром, однак не довели свій злочинний умисел до кінця з незалежних від їх волі причин.

18 грудня 2010 року аналогічним шляхом ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 знищили та пошкодили майно, яке належало ТОВ "Романтика Століття" та перебувало в приміщенні магазину "Grandi firme" в ТРЦ "Глобус" в м. Києві, на загальну суму 213 151 грн. 19 коп., що є великим розміром.

Крім того, 27 грудня 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знищили та пошкодили майно ТОВ "Марка Україна", яке перебувало в приміщенні магазину "Marks Spenser" ТРК "Рів'єра" в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, на загальну суму 470 333 грн. 57 коп., що є особливо великим розміром.

Крім того, втілюючи в дію свій злочинний намір, спрямований на вимагання чужого майна поєднане з погрозою знищення чужого майна, через мережу Інтернет 28 грудня 2010 року він направив на електронну адресу адміністрації торгівельно-розважального комплексу "Рив'єра" лист про надання послуг протипожежної безпеки, тим самим нав'язуючи свої умови й вимагаючи оплати в сумі 10 тис. грн. При цьому дав зрозуміти, що в разі неприйняття його пропозиції майно буде знищено шляхом підпалу.

Не досягнувши бажаного результату та продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 січня 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 аналогічним способом знищили та пошкодили майно, яке належало ТОВ "Марка Україна" та перебувало в приміщенні магазину "Marks & Spenser", розташованого в торгівельному центрі "Кінг Крос Леаполіс" в с. Сокольники Пустомитівського району Львівської області, на зальну суму 597 823 грн. 87 коп., що є особливо великим розміром.

17 січня 2011 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 аналогічним способом намагалися умисно знищити чуже майно, яке належало ТОВ "Реал - Гіпермаркет Україна" та перебувало в приміщенні магазину "Реал" у ТРК "Рів'єра" в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, на загальну суму 15 451 412 грн. 80 коп., що є особливо великим розміром, однак не довели свій злочинний умисел до кінця з незалежних від їх волі причин.

18 лютого 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 аналогічним способом намагалися умисно, шляхом підпалу знищити майно, яке належало ПП "ОСОБА_9" та перебувало у приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6" в м. Сімферополі, на загальну суму 479 672 грн., що є особливо великим розміром, однак не довели свій злочинний умисел до кінця з незалежних від їх волі причин.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1 просить змінити постановлені щодо нього судові рішення через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок суворості та, застосувавши положення ст. 69 КК України, пом'якшити призначене судом покарання. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що місцевий суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, не в повній мірі врахував дані про його особу, конкретні обставини справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора із запереченнями проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України в касаційному порядку засудженим не оспорюються.

Щодо доводів засудженого ОСОБА_1, наведених у касаційній скарзі, про невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості злочинів та його особі, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, суд, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання, а також дані про його особу, зокрема, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає призначене засудженому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі справедливим, підстав для зміни судових рішень та застосування ст. 69 КК України, як про це йдеться в касаційній скарзі, не вбачає.

Перегляд справи в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної республіки Крим від 12 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року щодо нього - без зміни.