525/340/13-к Про порушення ПДР, що призвело до зіткнення автомобілів та спричинення пасажирам тілесних ушкоджень, які згідно висновку експерта відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я - 29.08.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_2 та цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061 на вирок Великобагачанського районного суду від 17 червня 2013 року, -

Вказаним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Соколівка Василівського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 76 КК України.

Цим же вироком цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Частково задоволено цивільні позови потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди та:

- стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_6 з ПАТ КАТП 13061 моральну шкоду в розмірі 450,00 грн. та з ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" моральну шкоду в розмірі 2550,00 грн.

- стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_7 з ПАТ КАТП 13061 моральну шкоду в розмірі 9450,00 грн., з ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" моральну шкоду в розмірі 2550,00 грн. та зі ОСОБА_5 витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

- стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_2 з ПАТ КАТП 13061 моральну шкоду в розмірі 27450,00 грн. та з ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" моральну шкоду в розмірі 2550,00 грн.

Задоволено цивільний позов прокурора прокуратури Великобагачанського району Полтавської області та стягнуто зі ОСОБА_5 на користь Великобагачанської ЦРЛ кошти на стаціонарне лікування ОСОБА_8 в сумі 144,33 грн., та на користь Миргородської ЦРЛ кошти на стаціонарне лікування ОСОБА_9 в сумі 1756,38 грн.

Вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що 30.01.2013 року близько 10 год. ранку в умовах недостатньої видимості через туман, керуючи вантажним тягачем "Mercedes-Benz 1836", д.н.з. НОМЕР_1, що належить ПАТ Київське автотранспортне підприємство 13061, рухався по автодорозі Київ-Харків-Довжанський у напрямку м. Києва, в порушення вимог п. 12.2 Правил дорожнього руху України, перевищуючи безпечну в умовах недостатньої видимості швидкість.

Поблизу с. Пушкарево Великобагачанського району Полтавської області на 263 км +200 метрів ОСОБА_5 під час гальмування вантажного автомобіля, який рухався попереду, на слизькій ділянці дороги порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, втратив контроль за рухом автомобіля і здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автобусом "YouYi", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_11, який належить ТОВ "Бісслер", який рухався у зустрічному напрямку з пасажирами.

Внаслідок зіткнення, вантажний тягач, яким керував ОСОБА_5, зупинився на зустрічній смузі руху, чим створив перешкоду для автомобіля" Mercedes-Benz E-200", д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7, що рухався у попутному з автобусом "YouYi" напрямку, внаслідок чого і його автомобіль зіткнувся з автомобілем обвинуваченого.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля "Mercedes-Benz E 200", д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_7, пасажиру вантажного тягача "Mercedes-Benz 1836", д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_8 та пасажирам автобуса "YouYi", д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а пасажиру автобуса YouYi, д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження.

З вироком в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_2 не погодилися потерпіла та цивільний відповідач ПАТ КАТП 13061.

У поданій апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2, покликаючись на недостатнє врахуванням судом першої інстанції даних про отримані нею тілесні ушкодження та моральні страждання, які були ними спричинені, прохає вирок в частині стягнення на її користь моральної шкоди змінити та стягнути з ПАТ КАТП 13061 моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Цивільний відповідач ПАТ КАТП 13061 у поданій апеляційній скарзі прохає вирок в частині стягнення на користь потерпілої ОСОБА_2 скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілої з ПАТ КАТП 13061 до 15000 грн. Як на підтвердження своїх вимог покликається на недостатнє врахування ступеню вини цивільного відповідача у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій та необґрунтованість розміру моральної шкоди, який був визнаний судом доведеним.

Інші сторони судового провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_2, яка подану апеляційну скаргу підтримала, проти апеляційної скарги цивільного відповідача заперечувала, доводи представника цивільного відповідача ОСОБА_3 на підтримання поданої ними апеляційної скарги та заперечення проти скарги потерпілої, міркування прокурора Гомлі О.В. про залишення вироку без змін, дослідивши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вина ОСОБА_5 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України ним визнана, доведена зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, які приведені у вироку і сторонами судового провадження не заперечується.

Обов'язок ПАТ КАТП 13061 відшкодувати завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральну шкоду, який випливає з положень ст.ст. 1187, 1172 та 1194 ЦК України, сторонами судового провадження, в тому числі, цивільним відповідачем ПАТ КАТП 13061, також не оспорюється.

Водночас, як потерпіла ОСОБА_2, так і цивільний відповідач ПАТ КАТП 13061 вважають, що розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню за даним цивільним позовом, визначений судом першої інстанції без урахування всіх істотних обставин.

З наявних у матеріалах кримінального провадження даних вбачається, що ОСОБА_2 внаслідок ДТП було завдано тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому тіла 1 поперекового хребця зі зміщенням, перелому верхнього лімба 2 поперекового хребця, перелому лівого поперекового відростка 5 поперекового хребця, вивиху задньої стінки правої вертлюжної впадини, рани правого стегна, рани лівої лобної ділянки та множинних саден обличчя, які в сукупності відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Фактично згідно з наданими потерпілою документами вона знаходилася на лікуванні і після постановлення судом вироку, тобто більше п'яти місяців.

Як вбачається, при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_2, місцевим судом правильно було вказано, що вона на час постановлення вироку лишалася непрацездатною, не може вільно пересуватися внаслідок отриманих травм, змушена носити медичний корсет та тривалий час потребувала сторонньої допомоги. Було вказано і те, що ОСОБА_2 сама піклується про малолітню дитинку ОСОБА_13, яку виховує без батька, що впродовж тривалого часу ОСОБА_2 не має змоги надавати допомогу батькам похилого віку, з якими проживає.

З цих підстав місцевий суд визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з цивільних відповідачів ПАТ КАТП 13061 та ПАТ "СК "Універсальна" у сумі 30000 грн., з яких 2550 грн. підлягали стягненню з ПАТ "СК "Універсальна" відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного між страховою компанією та ПАТ КАТП 13061.

Водночас, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини, які є підставою для стягнення на користь потерпілої моральної шкоди, не в достатній мірі врахував викликані цим глибину фізичних і моральних страждань, а тому допустив помилку при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.

Між тим слушними є покликання потерпілої на те, що отримані нею травми окрім фізичного страждання спричиненого численними травмами, які вона лікує протягом тривалого часу, відчуваючи фізичний біль, спричинили й зміну звичного укладу її життя, через що вона на тривалий час втратила можливість як здійснювати свої батьківські обов'язки, так і забезпечувати утримання та виховання малолітньої доньки, а також утримання батьків похилого віку. Як зазначила потерпіла ОСОБА_2 в засіданні апеляційного суду, лише 28 серпня цього року їй закрили лист непрацездатності, з рекомендацією виконувати легку роботу, що створює проблеми при виконанні нею своїх професійних обов'язків передбачених трудовою угодою.

Убачається, що за вказаних обставин сума заявленого потерпілою цивільного позову на відшкодування моральної шкоди на суму 50000 грн. не є для відповідачів - юридичних осіб непомірною та відповідає принципам розумності і справедливості.

Факт надання представником цивільного відповідача ПАТ КАТП 13061 одразу після ДТП потерпілій ОСОБА_2 матеріальної допомоги в розмірі 7000 грн. не звільняє від обов'язку відшкодувати спричинену моральну шкоду в повному обсязі.

Не заслуговують на увагу і доводи цивільного відповідача про те, що при визначенні розміру моральної шкоди судом не враховано ступінь вини відповідача, оскільки ПАТ КАТП 13061 як роботодавцем не створювалося несприятливих умов для скоєння ОСОБА_5 злочину.

Згідно вимог ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При цьому, п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України встановлює випадки, коли обов'язок компенсувати моральну шкоду виникає незалежно від вини особи, що її заподіяла. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, розмір моральної шкоди визначається виходячи з того, які моральні страждання та у зв'язку з чим поніс потерпілий.

Ступінь вини роботодавця не може бути визнана обставиною, яка істотно зменшує страждання потерпілого.

За таких обставин, посилання цивільного відповідача на неврахування ступеню вини ПАТ КАТП 13061 у заподіянні потерпілій моральної шкоди є надуманими та не відповідають вимогам закону.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідачем ПАТ КАТП 13061 на користь потерпілої ОСОБА_2 в сумі 47 450 грн.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

Апеляцію цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061 залишити без задоволення.

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Великобагачанського районного суду від 17 червня 2013 року стосовно ОСОБА_5 в частині вирішення цивільного позову змінити.

Збільшити суму відшкодування моральної шкоди з Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061 на користь ОСОБА_2 до 47450 (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень.