колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Корнієнко Т.Ю.,

суддів - Горб І.М., Полтавцевої Г.А.,

секретаря судового засідання - Дем'яненко В.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Тертичного О.А.,

захисника -ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження №12012110000000110 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 7 березня 2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого заступником директора ТОВ "Альянс-ВВ", із вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

Згідно з вироком Оболонського районного суду м. Києва від 7 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 286 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 - утримання під вартою - залишено без зміни до вступу вироку в законну силу.

На користь держави з ОСОБА_2 стягнено на проведення експертиз грошові кошти в сумі 4874 гривні 60 копійок.

По справі вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Згідно з вироком, 14.11.2012 року близько 11 години 55 хвилин ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем "Опель Віваро", державний номерний знак НОМЕР_2, в якому знаходилися пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_3, рухався по проїзній частині автодороги Ковель - Київ з боку м. Гостомель в напрямку м. Києва зі швидкістю 80 км/год., що перевищувала максимальну допустиму на даній ділянці, а саме - 60 км/год.

В цей же час у зустрічному напрямку рухався автомобіль "Деу Матіс", державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, в якому знаходилися пасажири ОСОБА_6, ОСОБА_7

Порушуючи п.п. 1.5, 2.3 "б", 2.9 "а", 10.1, 11.3, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (1306-2001-п) (надалі - Правила дорожнього руху), ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем "Опель Віваро" державний номерний знак НОМЕР_2 виїхав на смугу зустрічного руху, не переконався, що це не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. При виникненні небезпеки, чим для ОСОБА_2 при виїзді на смугу зустрічного руху являвся автомобіль "Деу Матіс", він не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, а продовжив рух далі, та на відстані 1 416 метрів від КП ДАІ № 507 на автодорозі Ковель - Київ скоїв зіткнення з автомобілем "ДеуМатіс" державний номерний знак НОМЕР_3, який рухався назустріч, під керуванням водія ОСОБА_5

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля "Деу Матіс" ОСОБА_5 отримав наступні тілесні ушкодження: численні переломи кісток скелету, з ушкодженням внутрішніх органів, з розвитком шоку та крововтрати, від яких помер на місці пригоди.

Пасажир автомобілю "Деу Матіс" ОСОБА_7 внаслідок ДТП отримав наступні тілесні ушкодженні: переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів та крововтрати, від яких помер на місці пригоди.

Пасажир автомобілю "Опель Віваро" ОСОБА_4 внаслідок ДТП отримав наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудей та животу, у вигляді кровопідтікання м'яких тканин тулуба, пошкодження внутрішніх органів порожнини черевнини та грудей, що призвели до розвитку шоку, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в приміщенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Пасажир автомобіля "Деу Матіс" ОСОБА_6 внаслідок ДТП отримав наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді пошкодження шкірних покровів та м'яких тканин голови, перелом кісток обличчя, зводу та основ склепіння черепа, крововиливи під оболонки та в шлуночки тканини мозку, що обумовило набряк та набухання головного мозку, від яких ІНФОРМАЦІЯ_6 помер в приміщенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Пасажир автомобіля "Опель Віваро" ОСОБА_3 під час ДТП отримав закриту травму живота: множинні садна та синці передньої черевної стінки; поперечний розрив селезінки; розрив гілки брижі поперечно-ободової кишки, яка супроводжувалася внутрішнє-черевною кровотечою об'ємом до 1 000 мл; забійні рани у ділянці чола. Дані тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 "б", 2.9 "а", 10.1, 11.3, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через необґрунтоване застосування ч.1 ст. 69 КК України, ухвалити новий вирок та призначити ОСОБА_2 покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує на те, що суд при призначенні покарання не врахував суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, а також наслідків завданих злочинними діями ОСОБА_2 у вигляді смерті 4 осіб, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, та тяжких тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим ОСОБА_3, внаслідок чого призначив ОСОБА_2 надто м'яке покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, яке суперечить тяжкості скоєного злочину. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що правопорушення вчинено ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим, подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 7 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 286 КК України, в яких просить вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, його захисника, потерпілого ОСОБА_3, які заперечували проти апеляції прокурора, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, за обставин, викладених у вироку є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними у справі доказами в їх сукупності, які не заперечувались також і обвинуваченим, досліджувались за його згодою в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, а тому згідно ч.2 ст. 394 КПК України перегляду в апеляційному порядку не підлягають.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнав його щире каяття та добровільне відшкодування завданих потерпілим збитків. При цьому обставиною, що обтяжує його покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, суд визнав вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

При обранні ОСОБА_2 міри покарання судом було враховано його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, а саме те, що він працює, за місцем роботи характеризується позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5, утримує дружину ОСОБА_9, яка не працює, та згідно наданої суду довідки перебуває на обліку в зв'язку із вагітністю, батька ОСОБА_10, який є інвалідом 2 групи, та хворіє на тяжку хворобу, доньку ОСОБА_11, яка навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотне знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також позицію потерпілих щодо призначення ОСОБА_2 покарання не пов'язаного з позбавленням волі, суд обгрунтовано застосував положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначив ОСОБА_2 покарання більш м'яке, ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 286 КК України.

Таке покарання, призначене ОСОБА_2, відповідає вимогам ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, а також є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Судом враховані всі обставини, на які вказав в апеляційній скарзі прокурор, будь-яких інших доводів щодо м'якості визначеного судом першої інстанції покарання та для скасування вироку районного суду в частині призначеного покарання в апеляційній скарзі не наведено.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування вироку Оболонського районного суду м. Києва від 07.03.2013 року у зв'язку із м'якістю призначеного обвинуваченому покарання.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

Апеляцію прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 7 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 286 КК України залишити без зміни.

[1] Справа № 11-кп/796/129/2013

Категорія КК: ч. 3 ст. 286

Головуючий у першій інстанції Короткова О.С.

Доповідач Корнієнко Т.Ю.