Справа № 0312/3196/2012 

Провадження №11-кп/773/38/13 

Головуючий у 1 інстанції:Ференс-Піжук О.Р. 

Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України 

Доповідач: Міліщук С. Л.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Міліщука С.Л.,

суддів - Хлапук Л.І., Борсука П.П.,

при секретарі - Грицюк О.П.,

з участю прокурора - Плечій О.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

захисника-адвоката - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, потерпілої, обвинуваченого та його захисника на вирок Нововолинського міського суду від 15 лютого 2013 року, яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Бобли, Турійського району, Волинської області, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, розведеного, тимчасово не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1,

- засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши в цей строк час перебування його під вартою в період з 02 жовтня по 05 жовтня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_4:

- на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди - 17078,84 грн., та моральної шкоди - 80000 грн.;

- в дохід держави судові витрати в розмірі 589,50 грн., які були пов'язані з проведенням судових експертиз.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він, 01 жовтня 2012 року, приблизно о 19 годині, перебуваючи по місцю свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, в ході конфлікту, який виник через вживання спиртних напоїв з його співмешканкою ОСОБА_6, наніс останній один удар кулаком в живіт, заподіявши їй умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої.

У поданих апеляціях:

- потерпіла, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_4 та правильність кваліфікації його дій, в той же час вказує на невідповідність призначеного останньому покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого через його м'якість. Просить скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції;

- прокурор, також не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, посилається на невідповідність призначеного останньому покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого через його м'якість, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить скасувати вирок та постановити новий, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на вісім років;

- обвинувачений та його захисник вважають вирок суду необґрунтованим, а призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через його суворість. В обґрунтування зазначають, що судом не встановлено, внаслідок чого настала смерть потерпілої: чи від тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_4, чи внаслідок алкогольного отруєння. Посилаються, що судом при призначенні покарання не враховано обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, а саме неправомірну поведінку самої потерпілої, яка грубо образила ОСОБА_4, чим спровокувала дії останнього.

Окрім цього, вказують, що судом невірно вирішений цивільний позов, а саме:

- безпідставно стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої витрати на поминальний обід в розмірі 4416 грн. 84 коп., оскільки вони не відносяться до витрат на поховання;

- стягуючи витрати по встановленню надгробного пам'ятника, суд залишив поза увагою, що в довідці про його вартість відсутні дані про те, що він є такий, що зазвичай ставиться в даній місцевості;

- необґрунтовано стягнуто моральну шкоду в розмірі 80000 грн.;

Просять змінити вирок, застосувавши до ОСОБА_4 ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, потерпілу та її представника, які підтримали свої апеляції та в дебатах просили їх задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які підтримали свою апеляцію та в судових дебатах, а ОСОБА_4 і в останньому слові, просили її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Вина ОСОБА_4 у заподіянні ОСОБА_6 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином перевірені та оцінені судом в ході судового розгляду.

Як свідчать матеріали судового провадження і наведений у вироку аналіз доказів, місцевий суд повно і об'єктивно перевірив заперечення обвинуваченого проти звинувачення та спростував їх.

Суд навів у вироку докладні мотиви прийнятого рішення щодо оцінки показань ОСОБА_4 стосовно механізму утворення у потерпілої тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_4, як в ході досудового розслідування так і під час судового розгляду справи послідовно пояснював, що дійсно під час конфлікту з ОСОБА_6, він умисно наніс останній один удар кулаком в живіт, після того, як вона образила його лайливими словами та плюнула в обличчя. Виявивши через дві години після цього, що потерпіла не подає ознак життя викликав швидку допомогу, яка констатувала смерть останньої.

Доводи обвинуваченого та його захисника в апеляції про те, що судом так і не встановлено, причину смерті потерпілої колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються, як показаннями самого обвинуваченого, так і:

- протоколом відтворення обстановки та обставин події ( а.с. кр. пр. 22 - 26) під час якого обвинувачений на місці розказав та показав де, коли, і при яких обставинах він наніс ОСОБА_6 один удар кулаком в живіт;

- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 ( а.с. кр. пр. 58), що проводилась 04 жовтня 2012 року, згідно якого в останнього виявлено забиття м'яких тканин на тильній поверхні правої кисті у вигляді припухлості м'яких тканин та синці в ділянках проекції 3,4 п'ястно - фалангових суглобів, які утворились за 1-4 днів до проведення експертизи;

- висновком судово-медичної експертизи (а.c. кр. пр. 73-75), згідно якого, при дослідженні трупа ОСОБА_6 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження у виді травма живота з ушкодженням внутрішніх органів, які з врахуванням характеру та механізму утворення (ударно-травмувальна дія тупих предметів з обмеженою травмувальною поверхнею) могли утворитися послідовно в спосіб від однократної дії кулака людини. Смерть ОСОБА_6, яка була в стані гострої інтоксикації алкоголем ( 6,59 промілле етилового спирту) наступила від шоку після отриманої травми живота з ушкодженням внутрішніх органів.

Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеним доказам у суду не було, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та іншими обставинами справи, а тому він обґрунтовано поклав їх в основу вироку, навівши, при цьому мотиви, чому він взяв до уваги одні докази та відхилив інші.

Вивченням матеріалів кримінального провадження не встановлено даних, які свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин справи або упередженість суду щодо обвинуваченого ОСОБА_4

За таких обставин дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 121 КК України.

Посилання потерпілої, прокурора, обвинуваченого та його захисника на невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі винного, перших двох через його м'якість, а інших - через його суворість, а прокурора ще й про неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається із вироку, при призначенні ОСОБА_4 покарання, судом враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, поведінку винного після вчинення інкримінованих йому дій, а також неправомірну поведінку самої потерпілої.

Щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне часткове відшкодування завданих збитків віднесено судом до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого.

Врахувавши вищенаведені обставини, в їх сукупності, та приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_4 декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання нижче він найнижчої межі передбаченого санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.

Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. ст. 50 та 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Твердження обвинуваченого та його захисника про неправильне вирішення судом цивільного позову колегія суддів до уваги не приймає через їх безпідставність.

Так, відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Посилання ж апелянта на положення Закону України "Про поховання та похоронну справу" (1102-15) в обгрунтування безпідставності стягнення судом з ОСОБА_4 на користь потерпілої витрат на поминальний обід, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки даний Закон визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання. Визначення термінів відповідно до ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" застосовуються до правовідносин, врегульованих цим Законом.

При цьому, положення вказаного Закону не застосовуються до правовідносин щодо відшкодування шкоди.

Колегія суддів вважає також безпідставним і твердження обвинуваченого та його захисника про те, що суд першої інстанції стягуючи витрати по встановленню надгробного пам'ятника, залишив поза увагою, що в довідці про його вартість відсутні дані про те, що він є такий, що зазвичай ставиться в даній місцевості, оскільки така доівдка була видана приватним підприємцем який надає такі послуги саме тій місцевості, де проживає потерпіла та проводилось поховання. Колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром грошового відшкодування моральної шкоди, який визначений з врахуванням глибини душевних страждань позивача, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку з мотивів наведених в апеляціях, а тому, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України,

Апеляції потерпілої, прокурора, обвинуваченого та його захисника залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду від 15 лютого 2013 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.