1-436/208/12 Про незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини - 07.05.2013 Прийняття

( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs35337401) ) ( Додатково див. вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська (rs28513328) )

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Косенка Л.М.

суддів Крот С.І., Ферафонтова В.Ю.

за участю прокурора Заворотної О.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2012 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого 20 квітня 2010 року

за ч.2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на

строк 2 роки і звільненого на підставі ст. 75 КК

України від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком 2 роки,-

засуджено за:

- ч.2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна;

- ч.2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

- ч.3 ст.311 КК на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.

На підставі ст.71 КК за сукупністю вироків від 24 грудня 2012 р. і 20 квітня 2010 р. ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 1 місяць з конфіскацією майна.

Як встановив суд, ОСОБА_1 за невстановлених досудовим слідством обставин придбав невстановлену кількість психотропної речовини "метамфетамін", яку зберігав з метою збуту за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1.

Реалізуючи свій злочинний намір, 3 лютого 2012 року приблизно о 16 год. 05 хв. за місцем свого проживання ОСОБА_3 збув психотропну речовину "метамфетамін", маса якої становить 0,7156 г., ОСОБА_4 за 1200 грн.

10 лютого 2012 року приблизно о 09 год. 35 хв. ОСОБА_1 повторно збув ОСОБА_4 0,2380 г метамфетаміна за 600 грн.

Крім того, ОСОБА_1 за невстановлених слідством обставин незаконно придбав і зберігав за місцем свого проживання 265,127 г наркотичного засобу канабіс та 5,0016 г психотропної речовини метамфітаміна без мети збуту до 14 год. 58 хв. 10 лютого 2012 р., коли названі наркотичний засіб і психотропна речовина було вилучено працівниками міліції під час обшуку.

Крім того, під час цього обшуку у будинку АДРЕСА_1 працівники міліції виявили й вилучили у ОСОБА_1 170 пігулок, які містять прекурсор - псевдоефедрину гідрохлорид масою 10,2 г. Зазначений прекурсор засуджений незаконно придбав і зберігав з метою подальшого його використання для виготовлення психотропних речовин.

В апеляціях засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 вказують на відсутність об'єктивних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, а тому вважають вирок щодо нього необгрунтованим. Посилаючись на те, що докази обвинувачення одержані з порушенням кримінально-процесуального закону, а матеріали справи сфальсифіковані, вони ставлять питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 з направленням справи на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення засудженого ОСОБА_1 з приводу поданої ним апеляції, виступ його в судових дебатах та звернення до суду з останнім словом, в яких він підтримав доводи своєї апеляції і просив вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування, міркування прокурора Заворотної О.В., яка вважала вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції на вирок суду задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, названих у вироку, грунтується на доказах, які зібрані в установленому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.

Посилання в апеляційних скаргах засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 на те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно, необ'єктивно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені зібраними у ній доказами, є необгрунтованими.

Матеріалами справи з'ясовано, що досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку, у справі не допущено.

Засуджений ОСОБА_1 у своїх скаргах хоч і посилається на те, що зазначені у вироку наркотичні засоби, психотропну речовину та прекурсор він не придбавав і не зберігав за місцем свого проживання, а також не збував названу у вироку психотропну речовину, але водночас він взагалі не оцінює свої дії та аналіз доказів, які суд поклав в основу обвинувального вироку.

Так, згідно з первинними поясненнями ОСОБА_1 на досудовому слідстві, в тому числі під час допитів як підозрюваного і обвинуваченого, він повністю визнав факт придбання, виготовлення і зберігання ним психотропної речовини метамфетаміну та наркотичного засобу каннабісу без мети збуту. Не заперечував, що 10 лютого 2012 р. під час обшуку за місцем свого проживання виявлені й вилучені працівниками міліції каннабіс і амфетамін належать саме йому. Крім того, зазначив, що вилучені у нього під час обшуку пігулки "риналекс" він використовував для виготовлення психотропної речовини "первітін" і "амфетамін". При цьому наголошуючи на правдивості своїх пояснень ОСОБА_1 власноручно у своїх зізнаннях стверджував, що показання відносно вчинення зазначених злочинів давав добровільно, без будь-якого тиску з боку працівників міліції. Про незаконність чи неправильність дій працівників міліції під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 також не заявляв.

У подальшому ОСОБА_1 з посиланнями на положення ст. 63 Конституції України відмовився давати будь-які показання відносно обставин вчинення ним злочинів і не визнавав себе винуватим в них.

В судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився від первинних показань на досудовому слідстві, зазначаючи, що дав показання, в яких обмовив себе під впливом недозволених методів слідства. При цьому посилався на те, що протоколи допиту на досудовому слідстві підписував не читаючи їх зміст. Стверджував, що обшук за місцем його проживання було проведено з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Вказував, що під час обшуку працівники міліції підкинули зазначені наркотичний засіб, психотропну речовину та прекурсор.

Як убачається з апеляції, ОСОБА_1 не заперечував вилучення в нього наркотичного засобу каннабіс, психотропної речовини метамфетамін, зазначеного у вироку прекурсора і грошових коштів.

Таким чином, цими показаннями засудженого на досудовому слідстві та в судовому засіданні встановлено, що 10 лютого 2012 р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 працівники міліції виявили й вилучили в нього зазначені засоби і речовини, а також грошові кошти.

Отже, твердження в апеляційній скарзі засудженого про те, що він не учиняв придбання і зберігання канабісу, метамфетаміну і прекурсора за обставин, викладених у вироку, спростовується його ж показаннями на досудовому слідстві, якими суд правильно обгрунтував свої висновки у вироку.

Посилання в апеляції ОСОБА_1 на те, що на досудовому слідстві він визнав себе винним у вчиненні зазначених у вироку злочинів, крім збуту психотропної речовини, під впливом недозволених методів слідства, є безпідставними. Такі заяви засудженого перевірялись в судовому засіданні і підтвердження не знайшли, про що зазначено у постанові прокурора Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері від 19 жовтня 2012 року. Крім того, такі заяви підсудного спростовуються показаннями працівників міліції, СБУ та слідчого в судовому засіданні щодо зазначених обставин.

Апеляційний суд також перевірив доводи засудженого та його захисника про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів слідства і того, що нібито під їх впливом він вимушений був обмовити себе у вчиненні злочинів, і вивченням матеріалів справи дійшов висновку, що вони не відповідають дійсності.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на протязі досудового слідства давав неоднакові показання щодо обставин учинення ним злочинних дій. Якщо у первинних своїх показаннях він визнавав факт придбання і зберігання наркотичного засобу, психотропної речовини і прекурсорів, однак заперечував їх збут, то у подальшому на допитах в присутності захисників без пояснення будь-яких мотивів відмовився давати показання з приводу пред'явленого йому обвинувачення. Проте відмовляючись давати показання з посиланнями на ст.63 Конституції ОСОБА_1 на допитах в присутності свого захисника ніколи не заявляв, що з будь-яких мотивів він обмовив себе у вчиненні названих злочинів. Про застосування недозволених методів досудового слідства відносно обвинуваченого на стадії досудового розслідування не заявляв і його захисник ОСОБА_2

Тільки в судовому засіданні підсудний та його захисник, оспорюючи правильність та об'єктивність досудового слідства, почали посилатися на те, що на досудовому слідстві ОСОБА_1 обмовив себе у злочинах під тиском працівників міліції. Однак згідно матеріалів перевірки такі заяви ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 не знайшли підтвердження. Все це вказує на те, що заяви ОСОБА_1 про обмову себе внаслідок нібито тиску на нього працівників міліції, як і посилання його захисника з цього приводу, спрямовані, за переконанням колегії суддів, на намагання засудженого уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Між тим, про доведеність вини ОСОБА_1 в названих злочинах свідчать такі наведені у вироку докази.

Із матеріалів справи вбачається, що висновки слідчих органів і суду про вчинення ОСОБА_1 дій, за які його засуджено, грунтуються на даних оперативних закупок в нього психотропної речовини, результатах обшуку його житла, висновках експертиз та показаннях свідків.

З огляду на матеріали справи оперативні закупівлі психотропної речовини у ОСОБА_1 було проведено 3 і 10 лютого 2012 р. особою під псевдонімом ОСОБА_4 на підставі постанов від 16 січня 2012 року.

Із показань названої особи, допитаної на слідстві та в суді, випливає, що він дав згоду на участь в оперативних закупівлях метамфетаміну в ОСОБА_1, які він здійснив у присутності понятих 3 і 10 лютого 2012 р., передавши йому грошові кошти в сумі відповідно 1200 і 600 грн. Одразу після закупівлі зазначеної речовини він передав її працівникам міліції, про що були складені протоколи.

Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які були понятими під час проведення оперативних закупівель, підтвердили, що 3 і 10 лютого 2012 р. особа під псевдонімом ОСОБА_4 здійснила під контролем правоохоронців закупівлю психотропної речовини у ОСОБА_1 за обставин, наведених у вироку.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які були причетними до проведення ними оперативної закупівлі, також підтвердили, що у зазначені у вироку час і місці під їх контролем ОСОБА_1 продав психотропну речовину особі під вигаданим прізвищем ОСОБА_4.

Згідно висновкам судово-хімічної експертизи вилучена в особи на прізвище ОСОБА_4 рідина містить психотропну речовину "метамфетамін" масою 0,6789 г і 0,2308 г, а також прекурсор - фенілацетон, маса якого становить 0,3700 г і 0,1115 г.

Про винуватість ОСОБА_1 у збуті психотропної речовини свідчать і дані протоколів, складених під час оперативної закупівлі, про видачу в правоохоронних органах особі під прізвищем ОСОБА_10 грошових коштів та вилучення в нього рідини, що була куплена ним у засудженого. Дані оперативної закупівлі відповідають показанням зазначених свідків про обставини провадження цих слідчих дій.

Як убачається з показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були понятими під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, співробітники міліції у присутності названих осіб, самого засудженого, його матері та ОСОБА_13 вилучили в ОСОБА_1 кошти, речовину, рідину, колби, ампули, посуд та інші речі, які зазначені в протоколі обшуку. Свідки показали, що вилучені під час обшуку речовина та інші предмети належать засудженому, про що повідомив ОСОБА_1 під час обшуку.

Крім того, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 зазначили, що ОСОБА_1 та його рідні не заявляли про незаконність або неправильність дій працівників міліції під час проведення обшуку та вилучення зазначених речовин, коштів та іншого, про що наведено в протоколі.

Факт виявлення та вилучення за місцем проживання ОСОБА_1 зазначених у вироку наркотичного засобу, психотропної речовини, прекурсорів, грошових коштів та інших предметів підтвердили й свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були причетними до проведення ними обшуку на підставі постанови суду від 8 лютого 2012 року.

У названій постанові суду йдеться про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 з метою виявлення даних про знаходження у нього наркотичних засобів, психотропної речовини та прекурсорів.

Допитані в суді свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_13 також підтвердили, що працівники міліції під час обшуку в ОСОБА_1 виявили й вилучили речовину, кошти та інші предмети, про що було складено протокол.

Пояснення названих свідків про те, за яких обставин і де було вилучено в ОСОБА_1 кошти, зазначені п протоколі речовина та інші предмети, підтверджуються даними протоколу про їх вилучення в засудженого.

Як видно з протоколу обшуку скарги та заяви про незаконність або неправильність дій працівників міліції від осіб, які були присутніми під час названої слідчої дії, в тому числі від ОСОБА_1, його матері ОСОБА_16 та його співмешканки ОСОБА_13, не надходили.

В матеріалах справи є й письмова заява ОСОБА_1 від 10 лютого 2012 року, в якій він дає згоду працівникам міліції провести обшук за місцем його проживання.

Крім того, під час проведення обшуку провадився відеозапис цієї слідчої дії, який був відтворений в судовому засіданні. Суд мав змогу переконатися, що дії працівників правоохоронних органів здійснювалися у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону.

Та обставина, що під час відеозапису не були зафіксовані деякі деталі проведення обшуку, не дає підстав ставити під сумнів дані, отримані під час обшуку, як про це стверджують в апеляціях засуджений та його захисник.

Що стосується показань свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_13 в судовому засіданні про незаконність дій працівників правоохоронних органів під час проведення обшуку, зокрема, відносно того, що мати засудженого ставила лише свій підпис на чистих аркушах паперу, як і аналогічного характеру доводів в апеляціях засудженого та його захисника, в тому числі ствердження ОСОБА_1 про те, що вилучені у нього дома наркотичний засіб, психотропна речовина та прекурсори йому підкинули працівники міліції, то вони при судовому розгляді справи не знайшли об'єктивного підтвердження, а сам ОСОБА_1, як і його мати та співмешканка, не навели конкретних фактів того, на підставі яких доказів вони стверджували, що докази під час обшуку здобуті незаконним шляхом.

Та обставина, що під час обшуку щодо ОСОБА_1 були застосовані наручники, не може ставити під сумнів законність вилучення у ОСОБА_1 названих речовин, коштів та іншого, зазначеного у протоколі, оскільки зазначена слідча дія здійснювалася у присутності самого засудженого та його близьких осіб, а вони з огляду на дані протоколу обшуку та відеозапису цієї дії не заявляли ніяких скарг на протиправність з боку працівників міліції.

Отже, наведені обставини не дають підстави ставити під сумнів докази, отримані при проведенні даного обшуку, на що в апеляціях засудженого та його захисника є посилання. Тому доводи в апеляціях цих осіб про те, що обшук було проведено з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що під час зазначеної слідчої дії працівники міліції мали можливість підкинути ОСОБА_1 названі наркотичні засоби, психотропну речовину, прекурсори та інше, а також намастити йому чимось долоні рук, коли працівники міліції наділи йому наручники, як і посилання на те, що слідчий склав протокол обшуку, що не відповідає дійсності, є безпідставними, оскільки такі заяви не відповідають матеріалам справи і спростовуються сукупністю наведених у вироку доказів.

Згідно висновкам судово-хімічної експертизи вилучені у ОСОБА_1 рослинна речовина загальною масою 263,016 г є особливо небезпечним наркотичним засобом - "канабісом", рідина - психотропною речовиною "метамфетаміном" загальною масою 4,9058 г, а речовина у кількості 167 пігулок містить прекурсор - псевдоефедрину гідрохлорид, маса якого складає 10,2 г.

Крім того, як видно з експертизи від 10 квітня 2012 р., на зазначених грошових купюрах, вилучених у ОСОБА_1, на фрагменту паперу, на ватних тампонах зі змивами з рук засудженого, на паперу зі зразком люмінесцентної речовини виявлені сліди хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях, які мають загальну родову приналежність.

Висновки цієї експертизи відповідають показанням свідків ОСОБА_12, ОСОБА_5 та інших про те, що перед проведенням 10 лютого 2012 р. оперативної закупівлі грошові купюри були помічені мастильними матеріалами, а вилучені у ОСОБА_1 купюри дійсно світилися після застосування спеціального засобу. Це ж стосується і даних протоколу обшуку.

Як убачається з протоколу судового засідання, експерти ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які брали участь у дослідженні зазначених речовин та грошових купюр, підтвердили висновки названих експертиз.

Правильність та об'єктивність висновків зазначених експертиз сумнівів не викликають. Вивченням матеріалів справи не встановлено даних щодо відсутності належної кваліфікації та повноважень в експертів, наявності істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при провадженні цих експертиз. Тому доводи апеляційних скарг засудженого та його захисників про те, що ці експертизи не можна визнати доказами по справі з тих причин, що вони проведені з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, є необгрунтованими.

Проаналізувавши наведені докази в їх сукупності і давши їм оцінку, суд обгрунтовано не погодився з доводами захисника ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 не зберігав психотропну речовину метамфітамін, наркотичний засіб каннабіс та зазначений прекурсор, а також не збував метамфетамін іншим особам, оскільки ОСОБА_1 на слідстві частково визнав себе винним у цих злочинах, під час обшуку не заперечував належність йому зазначених речовин, що підтвердили свідки ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та інші, показання яких співпадають з висновками експертиз, даними оперативної закупівлі в ОСОБА_1 психотропної речовини та результатами обшуку його житла і не містять суттєвих суперечностей, а тому суд правильно оцінив їх як об'єктивні.

Не можна погодитися і з твердженнями в апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про те, що названі вище свідки давали необ'єктивні показання, а деякі з них, зокрема, особа під псевдонімом ОСОБА_4, обмовили засудженого на слідстві та в суді у зазначених злочинах, оскільки під час судового розгляду справи у суду не було жодних підстав ставити під сумнів показання названих осіб.

Як убачається з показань цих свідків, вони об'єктивно узгоджувалися, доповнювали один одного та не містили розбіжностей щодо обставин збуту психотропної речовини ОСОБА_1 та проведення обшуку за місцем проживання та вилучення у нього зазначених речовин і коштів.

З показань названих осіб не убачається, що на досудовому слідстві на них чинився тиск з боку працівників міліції з метою обмови ОСОБА_1 у вчиненні названих у вироку злочинів.

За таких обставин посилання в апеляціях на те, що доводами засудженого та показаннями свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_13, яким ОСОБА_1 та його захисник надають свою особисту оцінку, нібито спростовуються показання інших свідків, які викривають засудженого у злочинних діях, безпідставні.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 в злочинах, за які його засуджено, відповідає доказам, які були предметом ретельного дослідження в судовому засіданні та які суд поклав в основу обвинувального вироку. Проявів упередженості щодо ОСОБА_1 як з боку слідчих органів, так і суду, вивченням матеріалів справи не виявлено.

Та обставина, що слідство і суд по-іншому оцінюють докази, зокрема, показання свідків, дані проведення обшуку, результати цієї слідчої дії, матеріали оперативної закупівлі, висновки експертиз, порівняно з оцінкою їх засудженим і його захисником, не свідчить про необ'єктивність слідчих органів і суду, на що є посилання в поданих апеляціях.

Доводи ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 про те, що деякі обставини справи всебічно не досліджені, зокрема, на їх думку, в судовому засіданні не було призначено дактилоскопічну експертизу речових доказів з метою перевірки наявності або відсутності на них слідів пальців рук ОСОБА_1 і психологічну експертизу для встановлення даних, які мали вплинути на учинення злочинів, тощо, є необгрунтованими, оскільки на підставах тих доказів, які були предметом перевірки в судовому засіданні, з достатньою повнотою досліджені обставини зазначених у вироку злочинів.

Отже, немає підстав додатково з'ясовувати ще якісь обставини, які не мають значення для встановлення істини у справі, про що йдеться в скаргах засудженого і його захисника.

Оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження слідчими органами та судом обставин справи, не має підстав вважати, що у справі допущена суттєва неповнота досудового або судового слідства, яка викликає необхідність скасування вироку і повернення справи на додаткове розслідування, на чому наполягають в своїх апеляціях засуджений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2

Виходячи з цього доводи цих осіб у скаргах про відсутність у справі об'єктивних доказів вини ОСОБА_1 у злочинах, є необгрунтованими.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про його непричетність до збуту психотропної речовини, учинення ним інших злочинів, а також доводи його захисника про відсутність у справі достовірних доказів про доведеність вини ОСОБА_1 у злочинах, за які його було засуджено, а також про те, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого у названих злочинних діях грунтуються лише на припущеннях та недопустимих доказах належно перевірялися в судовому засіданні й обгрунтовано визнані безпідставними, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та спростовуються зібраними у справі та покладеними в основу вироку доказами.

На підставі оцінки й аналізу наведених доказів, які повно і всебічно перевірялися в судовому засіданні, суд обгрунтовано визнав винним ОСОБА_1 в названих у вироку злочинах.

Суд дійшов такого висновку, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння і правильно кваліфікував дії засудженого за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 і ч.3 ст. 311 КК України. За таких обставин вважати, що ОСОБА_1 необгрунтовано засуджено за вказані злочинні дії, немає підстав.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону під час збирання й закріплення доказів у справі, які б викликали сумніви в їх достовірності. Наявні у справі докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності доказів. Тому твердження у скаргах про те, що зазначену справу було порушено незаконно, а матеріали справи сфабриковано, є необгрунтованими.

З цих же підстав необгрунтованими є доводи в апеляціях зазначених осіб про допущені органами досудового слідства істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, проведення експертиз, а також при обранні підсудному міри запобіжного заходу.

Та обставина, що під час судового розгляду справи суд не задовольнив деякі клопотання ОСОБА_1 та його захисника, зокрема, їх прохання призначити деякі експертизи, також не свідчить про порушення процесуальних прав засудженого, на що є посилання в апеляціях.

З огляду на матеріали справи не можна погодитися і з доводами захисника ОСОБА_2 стосовно того, що розгляд справи і досудове слідство щодо ОСОБА_20 і його захисників велися упереджено, з обвинувальним ухилом. Так, з матеріалів справи видно, що як органами досудового слідства, так і судом були досліджені всі докази, як ті, що підтверджували вину підсудного, так і ті, що його виправдовували, і кожному з цих доказів дана належна оцінка.

Посилання в апеляціях на те, що під час слідства і в судовому засіданні були порушені деякі процесуальні права сторони захисту, зокрема, при застосуванні мови, якою провадилося судочинство по цій справі, а також при ознайомленні з матеріалами справи, є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, на стадії досудового слідства ОСОБА_1 неодноразово роз'яснювалися його процесуальні права, в тому числі й право спілкуватися мовою, якою він володіє. З огляду на матеріали справи на стадії досудового слідства за клопотанням ОСОБА_1 судочинство провадилося російською мовою, що не суперечить вимогам ст. 19 КПК 1960 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи українською мовою. У справі відсутні дані про те, що підсудний не володіє російською мовою і що він заявляв клопотання щодо необхідності переводу обвинувального висновку чи інших процесуальних документів з російської на українську мову. Усі клопотання по справі ОСОБА_1, як і його апеляції, складено російською мовою. У скаргах засудженого відсутні посилання на порушення досудовим слідством чи судом його право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою в порядку, встановленому процесуальним законом.

Отже, та обставина, що ОСОБА_1 обвинувальний висновок надано російською мовою, як і оголошення його тією самою мовою в порядку, передбаченому ст. 297 КПК 1960 року, не є підставою для тверджень, що цим було порушені передбачені ст. 19 КПК 1960 року права засудженого.

Вивченням матеріалів справи не встановлено і даних про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону під час ознайомлення засудженого та його захисника зі справою та дослідження її матеріалів в судовому засіданні, як про це зазначається в апеляціях.

Виходячи з наведеного твердження в апеляціях про те, що слідчі та суд при розслідуванні справи та її розгляді в судовому засіданні допустили порушення права на захист ОСОБА_1, є необгрунтованими.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.65 КК з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного та всіх обставин справи. Суд призначив ОСОБА_1 покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. Оскільки призначення ОСОБА_1 конкретного строку покарання судом в достатній мірі умотивовано, колегія суддів не знаходить підстав для його пом'якшення.