Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Кравченка С.І., Франтовської Т.І.,за участю прокурора Таргонія О.В., розглянула в судовому засіданні 04 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями засудженого ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 30 жовтня 2012 року щодо нього.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 18 лютого 2011 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 1 ст. 198 КК України до покарання у виді арешту строком на 2 місяця,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією ј майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначено за вироком Рівненського міського суду Рівненської області 18 лютого 2011 року, більш суворим покаранням призначеним цим вироком, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією ј майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено долю речових доказів по справі.

Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

ОСОБА_5, будучи раніше судимим за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та злочини проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку не знято та не погашено, 17 листопада 2010 року приблизно о 18 годині 20 хвилин незаконно, з метою збуту, поблизу супермаркету "Вопак", по вул. Вербова в місті Рівне, під час проведення оперативної закупівлі психотропних речовин, збув "покупцю" оперативної закупки ОСОБА_6 за 100 гривень одноразовий медичний шприц ємністю 20 мл, наповнений до поділки 2 мл рідиною світло-жовтого кольору. Згідно висновку експертизи № 94 від 16.02.2012 р. ця рідина містить метамфетамін (первітин) першопочатковою масою 0,024 г, і відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 30 жовтня 2012 року вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2012 року залишено без зміни, а апеляції прокурора та засудженого - без задоволення.

В касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений порушує питання про скасування судових рішень та закриття справи у зв'язку з відсутністю в його діяннях складу злочину; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність, неповноту дізнання, досудового та судового слідства; зазначає, що вирок місцевого суду не відповідає вимогам статей 334 КПК України; стверджує, що судом знехтувано вимоги ст. 62 Конституції України; вказує, що на незаконні методи слідства ним подавалися скарги, відповіді по яких не отримано; посилається на практику Європейського суду з прав людини як на підтвердження провокації правоохоронних органів до вчинення інкримінованого йому злочину; зазначає, що суди порушили принцип змагальності судового процесу передбаченого ст. 16-1 КПК України; що суддею Рогозіним С.В. порушено вимоги ст. 54 КПК України, оскільки він приймав участь у даній справі, а саме розглядав скаргу ОСОБА_5 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, тому повинен був заявити самовідвід. Також, засуджений зазначає, що апеляційний суд, розглядаючи справу, провів засідання без участі його захисника ОСОБА_7, чим порушено його право на захист.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не погодився з касаційною скаргою та просив залишити судові рішення без зміни; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як видно із змісту касаційної скарги засудженого, останній фактично посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджується сукупністю достатніх допустимих та відносних доказів, досліджених судом з достатньою повнотою, їм дана об'єктивна оцінка, зокрема показанями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які співпадали з показаннями особи під вигаданим ім'ям ОСОБА_6; постановою про проведення оперативної закупівлі від 17.11.2010 р. (т. 1 а. с. 12); протоколом огляду місця події від 17.11.2012 р., постановою про передачу коштів на депозитний рахунок від 08.12.2010 р., протоколом огляду грошей від 08.12.2010 р. (т. 3 а. с. 62-64); висновком фізико-хімічної експертизи за № 94 від 16.02.2012 р. (т. 3 а. с. 89-90).

Доводи засудженого про те, що на незаконні методи слідства ним подавалися скарги, відповіді по яких не отримано не обґрунтовані, оскільки, як видно з матеріалів справи, прокуратурою м. Рівне проводилась перевірка, за результатами якої прийнято процесуальне рішення і відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно працівників СБНОН за відсутністю в їх діях складу злочину (т. 2 а.с .29).

Що стосується доводів засудженого про те, що суддею Рогозіним С.В. порушено вимоги ст. 54 КПК України, знехтувано вимоги ст. 62 Конституції України та принцип змагальності судового процесу, передбаченого ст. 16-1 КПК, то вони є безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки вказана засудженим постанова про порушення даної кримінальної справи щодо нього суддею Рогозіним С.В. по суті не розглядалась.

Посилання засудженого на те, що апеляційний суд, розглядаючи справу провів засідання без участі його захисника ОСОБА_7, чим порушив його право на захист, не обґрунтовані. Так, відповідно до ч. 2 ст. 45 КПК України у суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого. Крім того, як вбачається з матеріалів справи (т. 3 а. с. 229, а. с. 233) захисник ОСОБА_16 була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, про те, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Правильність збирання доказів та об'єктивність їх оцінки судом першої інстанції було перевірено апеляційним судом, який порушень кримінально-процесуального закону з боку органів досудового слідства та суду першої інстанції не встановив, а стосовно доводів апеляції засудженого навів відповідні мотиви їх необґрунтованості.

Перевіривши висновки апеляційного суду, колегія суддів також вважає, що органами досудового слідства, судами першої та апеляційної інстанції істотних порушень кримінально-процесуального закону під час досудового слідства, судового і апеляційного розгляду справи не допущено, усім доводам апеляції дано належну оцінку. Тому посилання засудженого на те, що справу судом першої інстанції розглянуто з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються висновками апеляційного суду, які грунтуются на матеріалах справи.

Ретельно дослідивши наведені докази в їх сукупності та виходячи із встановлених у справі фактичних обставин, суд правильно кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_5 судом призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та даних про його особу.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, а істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування судових рішень органами досудового слідства та судами першої і апеляційної інстанції у справі не допущено, тому підстав для скасування постановлених щодо засудженого ОСОБА_5 судових рішень за доводами касаційної скарги останнього, у колегії суддів немає.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України (в редакції 1960 року), розділом ХІ Перехідних положень до КПК України (4651-17) від 13.04.2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 30 жовтня 2012 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 залишити без зміни.