Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Черкаської області (rs25371584) )
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,суддів Крещенка А.М., Сахна Р.І.,за участю прокурора Матюшевої О.В.захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,розглянула в судовому засіданні у м. Києві 2 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, захисника ОСОБА_5 та засудженої ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від
31 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 червня 2012 року.
Вказаним вироком
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, судимого 29.01.2007 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 342, 70, 75, 76 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,
засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.01.2007 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно визначено 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянку України, не судиму,
засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.
Згідно з вироком, ОСОБА_8 наприкінці травня місяця 2008 року, маючи можливість систематично, із невстановлених слідством джерел, місця, часу, способу та кількості, здійснювати незаконне придбання наркотичних засобів, а саме: кустарно виготовленого особливо небезпечного наркотику-опію (ацетильованого опію), умисно і з метою збагачення вирішив створити та очолити "стійку злочинну організовану групу корисливої спрямованості", яка б спеціалізувалася на незаконних діях з наркотичними засобами: їх придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті. З цією метою він запропонував раніше знайомому ОСОБА_9, а також його співмешканці ОСОБА_7 роль виконавців по збуту цього наркотику, довівши їм зміст свого плану та організувавши через цих осіб збут опію покупцям - наркозалежним мешканцям м. Черкаси у дозах для разового вживання за винагороду. Одночасно ОСОБА_8 розподілив обов'язки між ними, встановив спосіб зв'язку, в т.ч. із залученням мобільних телефонів, та механізм отримання та збуту наркотичної сировини, який діяв по такій схемі: ОСОБА_8 з відомого тільки йому джерела отримує ацетильований опій і у пластиковій пляшці передає його на зберігання і для подальшого збуту ОСОБА_9 та ОСОБА_7, а останні збувають його за гроші покупцям - наркозалежним особам для вжитку.
При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, як правило самі перебуваючи в стані викликаному вживанням наркотику, спочатку отримували вхідний телефонний дзвінок на мобільний телефон від чергового свого "клієнта", домовлялися з ним про збут наркотика за раніше встановленою "таксою" - 40 грн. за 1 мл. "ширки", після чого ОСОБА_9 із пляшки набирав 2 мл. ацетильованого опію та в обумовленому місці збував сам або через ОСОБА_7 наркотичний засіб покупцеві, отримуючи за це гроші в розмірі 80 грн. Виручені гроші ОСОБА_9 із ОСОБА_7 через декілька днів по мірі реалізації наркотику віддавали ОСОБА_8 при отриманні від нього чергової партії наркотичного засобу - ацетильованого опію. Одночасно з цим вони отримували від ОСОБА_8 винагороду на їх вибір із розрахунку: за збут 10 мл. наркотичної речовини - 3 мл. "ширки" для власного вживання або гроші в сумі 120 грн.
У такий спосіб ОСОБА_8 за короткий проміжок часу, тричі: 03.07.2008 року, 12.07.2008 року та 14.07.2008 року у невстановленої слідством особи, місці, часі, способом і кількості незаконним шляхом придбав, а потім зберігав та передав ОСОБА_9 із ОСОБА_7 для збуту по одній партії опію у пластмасовій пляшці, отримавши за це від них гроші в сумі, відповідно, 2000 грн. та 2577 грн., а створена ним і за його участі організована злочинна група у складі, окрім нього, ще й ОСОБА_9 та ОСОБА_7, повторно вчинила п'ять епізодів збуту ацетильованого опію 3.07.2008 року, 07.07.2008 року, 10.07.2008 року та 14.07.2008 року особам, які діяли під контролем працівників міліції під вигаданими прізвищами, а потім в цей же день добровільно видавали його правоохоронним органам.
Так, 03.07.2008 року, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_9 збув 2 мл. ацетильованого опію (0,164 гр. в перерахунку на суху речовину) гр. ОСОБА_10 за 80 грн. на перехресті вулиць Добровольського - Петровського в м. Черкаси;
Крім цього, 3.07.2008 року ОСОБА_7, близько 13 години 30 хвилин, збула 2 мл. ацетильованого опію (0,192 гр. в перерахунку на суху речовину) гр. ОСОБА_11 за 80 грн. біля АДРЕСА_1;
07.07.2008 року близько 16 години ОСОБА_7 збула 2 мл. ацетильованого опію (0,192 гр. в перерахунку на суху речовину) гр. ОСОБА_12 за 80 грн. на першому поверсі будинку АДРЕСА_1;
10.07.2008 року ОСОБА_9 збув 2 мл. ацетильованого опію (0,0076 грн. в перерахунку на суху речовину) гр. ОСОБА_13 за 80 грн.;
14.07.2008 року, близько 14 години, ОСОБА_7, збула 2 мл. ацетильованого опію (0,163 гр. в перерахунку на суху речовину) гр. ОСОБА_14 за 80 грн.
В цей же день, близько 18 години біля будинку № 3 по вул. Конєва в
м. Черкаси під час зустрічі в обумовленому місці ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 та ОСОБА_7 чергову пластмасову пляшку з опієм для подальшого збуту, отримав від них гроші в сумі 2577 грн. за збут попередньої партії, після чого всі троє були затримані працівниками міліції, гроші вилучені, а ОСОБА_9 намагався вилити наркотичний засіб на землю, залишки якого у пляшці в кінцевому склали 0,072 гр. ( в перерахунку на суху речовину)
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 червня 2012 року вирок місцевого суду змінено.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з ч. З ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України (в її редакції станом на 03-14.07.2008 року) і призначено покарання за цим Законом
- ОСОБА_8 у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- ОСОБА_9 у виді 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком суду від 29.01.2007 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно визначено ОСОБА_9 до відбуття - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- ОСОБА_7 покарання у виді 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
Рішення суду в частині звернення в доход держави деяких з речових доказів у справі доповнено мотивацією - "для забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна цих осіб, як і інших майнових стягнень". В аналогічний спосіб, відповідно до ст. 154-1 КПК України, вирішується судом питання застави, як порушеної ОСОБА_8 міри запобіжного заходу.
У касаційній скарзі прокурор зазначає про безпідставну перекваліфікацію апеляційним судом дій засуджених з ч.3 ст.307 на ч.2 ст. 307 КК України з виключенням кваліфікуючої ознаки "організованої групи" та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості. Порушує питання про скасування вказаних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 порушує питання про пом'якшення покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції не враховані дані про її особу, щире каяття і визнання вини за ч. 2 ст. 307 КК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_8 та повернення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням кримінально-процесуального закону місцевим та апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8, які підтримали доводи касаційної скарги захисника та заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, пояснення прокурора на заперечення касаційних скарг захисника та засудженої та на часткове підтримання скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
Статтею 323 КПК України встановлено, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Суд, при розгляді справи щодо засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 зазначених вимог закону не дотримався.
Так, при судовому розгляді справи суд не допитав у якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, як осіб, які приймали участь у закупівлі наркотичних засобів у засуджених, а їх показання на досудовому слідстві, в порушення вимог ст. 306 КПК України, без визначення наявності обставин, установлених цим законом, за наявності яких можливе оголошення показань свідка та без постановлення про це процесуального рішення, були оголошені в судовому засіданні і без дослідження і перевірки були покладені судом в основу обвинувального вироку.
Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, оскільки вони перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Крім того, порушення принципу безпосередності дослідження доказів у справі, потягло за собою порушення права засуджених на захист, оскільки вони стверджували, що зазначених свідків - закупників наркотичних засобів вони не знали і зазначеним в обвинуваченні особам наркотичних засобів не збували. Суд наведених показань засуджених належним чином не дослідив та не перевірив, а пославшись на показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які вони давали під час досудового слідства, передчасно визнав їх винуватими у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
Відповідно до ст. 334 КПК України у вироку повинно бути наведено обґрунтування обвинувачення конкретними доказами не лише кожному підсудному, а й по кожному епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним.
В порушення зазначених вимог закону, суд не зазначив у вироку відносно засуджених висновків суду щодо оцінки доказів, а лише виклав їх зміст, що позбавляє можливості зробити висновок з приводу їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України.
Допущені місцевим судом істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, який на підтвердження своїх висновків про доведеність вини засуджених у вчинених злочинах послався, як і суд першої інстанції, на ті ж показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, без перевірки їх при проведенні часткового судового слідства та без аналізу доказів у їх сукупності. Крім того, в порушення вимог ст. 377 КПК України, апеляційний суд не навів в ухвалі належних підстав, через які апеляції у цій частині визнано необґрунтованими.
За таких обставин судові рішення у відповідності до ч.1 ст. 398 КПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно усунути зазначені недоліки, перевірити пред'явлене обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, а також обставини, зазначені у касаційних скаргах та постановити рішення з дотриманням вимог і положень кримінального й кримінально-процесуального законодавства.
Якщо буде доведена винуватість ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 у вчиненні зазначених злочинів, то міру покарання належить призначити відповідно до вимог закону.
У зв'язку з скасуванням судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_9, ОСОБА_7 залишити у виді тримання під вартою, а щодо ОСОБА_8 її необхідно обрати у виді тримання під вартою, оскільки він може ухилитися від суду і виконання судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись пунктами 11, 15 розділу Х1 "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, захисника ОСОБА_5 та засудженої ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 червня 2012 року щодо ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_9, ОСОБА_7 залишити тримання під вартою, а щодо ОСОБА_8 обрати у виді тримання під вартою.
Судді:
О.Єлфімов
А.Крещенко
Р.Сахно