5-4751км12 Про скоєння крадіжки металевих виробів скоєне за попередньою змовою групою осіб у стані алкогольного сп'яніння - 19.03.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 19 березня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 01 вересня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 16 листопада 2010 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, неодноразово

судимого, останній раз 19 липня 2007 року

вироком Краснопільського районного суду

Сумської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315,

ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України на 4 роки

позбавлення волі, звільненого 16 січня

2010 року умовно-достроково на невідбутий

строк 1 рік 3 місяці 4 дні,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 17 липня 2007 року й остаточно визначено ОСОБА_2 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, судимого

15 лютого 2008 року за ч. 2 ст. 186,

ст. 69 КК України на 1 рік обмеження

волі, звільненого 14 жовтня 2010 року

за відбуттям строку покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без зміни. В порядку ст. 365 КПК України виключено з мотивувальної частини вироку вказівку суду про вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 таємного викрадення майна, що належить потерпілому ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5, зазначивши, що таке викрадення вчинено ними за попередньою змовою з особою, справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю.

Судові рішення щодо ОСОБА_3 у касаційному порядку не оспорюються.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

Так, 08 березня 2010 року ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з особою, справу щодо якої закрито, проникнувши до приміщення літньої кухні домогосподарства ОСОБА_4, що по ОСОБА_9, таємно викрали майно потерпілого на загальну суму 615 грн.

Після чого, 09 березня 2010 року, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та особа, справу щодо якої закрито, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, прийшовши до вищевказаного домоволодіння, таємно, повторно викрали майно потерпілого ОСОБА_4, заподіявши йому матеріальної шкоди на загальну суму 248 грн.

Крім того, 30 березня 2010 року ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, з під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, таємно викрав майно ОСОБА_7, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 1 888 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на нове розслідування. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що по справі відсутні докази його вини, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 обмовили його. Крім того, засуджений вказує на порушення судовими інстанціями рівності прав учасників процесу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника на підтримання поданої скарги, пояснення прокурора із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 порушує питання про перегляд судових рішень через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, допущену неповноту та однобічність судового слідства.

Проте фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) у касаційному порядку не підлягають.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_4, показаннями допитаних під час досудового розслідування та судового розгляду свідків, даними, що містяться у протоколі огляду місця пригоди, акті огляду та вилучення викрадених речей, висновках судово-товарознавчих експертиз.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, дані про його особу.

Призначене засудженому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, з дотриманням положень ст. 71 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій засудженого ОСОБА_2 та його захисника, аналогічні викладеним у його касаційній скарзі, й обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судових рішень, судом касаційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Краснопільського районного суду сумської області від 01 вересня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 16 листопада 2010 року щодо нього - без зміни.