№ справа:118/5892/12

Головуючий суду першої інстанції:Пакула 

№ провадження:11/190/250/13

Доповідач суду апеляційної інстанції:Куртлушаєв І. Д.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Євдокимової В.В. Суддів Куртлушаєва І.Д., Опанасюка О.Д. За участю прокурора Матвійчук С.Л. засудженого адвоката потерпілих представника потерпілихОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі кримінальну справу по апеляційним скаргам засудженого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого та адвоката ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 на вирок Сімферопольського районного суду АРК від 13 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Ярке Поле Кіровського району АРК, громадянин України, такий що має середньо-технічну освіту, одружений працюючий водієм у ТОВ "Компанія Домовята", раніше судимий 1) 29.03.05 Кіровським районним судом АРК ч.3 ст. 185 ч.1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 2) 05.09.05 Кіровським районним судом АРК за ч.2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 19.01.06 Советським районним судом АРК за ч.2 ст. 309, ч.4 ст. 70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 17.04.09 умовно-достроково на 27 дні;визнаний винним і засуджений за

- ч. 3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі;

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 залишено без розгляду.

Стягнено зі ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі 2 427 гривень 48 копійок

Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до ст. 81 КПК України,

Згідно вироку, 2 червня 2012 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_4 керуючи т/з "ВАЗ 2108" д/н НОМЕР_1 та рухаючись на 6 км 300 м автодороги "Сімферополь-Севастополь" 80 км/год по правій смузі ближче до правого краю зі швидкістю з ввімкненим ближнім світом фар, у порушення вимог п.п. 1.5, 1.10,2.3 "б", 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , був неуважний і при виникненні двох пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_14, що рухалися попереду нього у попутному напрямку у правого краю дороги, не, прийняв заходів до безпечного об'їзду й допустив на них наїзд. Далі виїхавши за межи проїжджої частини на праве узбіччя по ходу свого руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_15 яка йшла по узбіччю у попутному з ним напрямку.

У наслідок зазначеної ДТП ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала їх смерть.

В апеляційних скаргах засуджений ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_16 не оспорюючи вини засудженого у скоєні ДТП та кваліфікації дій, з урахуванням всіх обставин по справі а саме: поведінки самих потерпілих у порушення вимог ПДР, яка сприяла настанню ДТП; механізму та умов скоєння; зацікавленість засудженого та прийняти ним заходи щодо відшкодування завданої шкоди, а також пом'якшуючих обставин Просять вирок суду в частині призначеного покарання змінити, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Крім того, апелянти зазначають, що судом було не вірно встановлено особу винного оскільки судимості які мав ОСОБА_4 раніше відповідно до ст. 89 КК України вже погашені та він вважається таким що не має судимостей. Не враховано й те, що він має на утриманні двох малолітних дітей та непрацюючу дружину.

В запереченнях на апеляційні скарги засудженого та його захисника прокурор, який приймав участь при розгляді справи у першій інстанції вважає вирок обґрунтованим та справедливим, а міру покарання такою, що відповідає тяжкості вчиненого злочину. Просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого просить вирок суду, в частині призначеного покарання, скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Свої доводи мотивує тим, що при призначенні покарання суд першої інстанції посилаючись на наявність пом'якшуючих обставин не перевірив та не обґрунтував їх істинність. З боку винного не було спроб до відшкодування завданої шкоди, його твердження про осліплення зустрічним транспортом суперечать показанням експерта. Крім того судом необґрунтовано не враховані тяжкі наслідки злочину - загибель трьох осіб, у якості обтяжуючих обставин.

Заслухавши доповідача; засудженого, та його захисника адвоката ОСОБА_16 які підтримали свої апеляції й просили пом'якшити призначене покарання та заперечували проти доводів апеляції представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_10; представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_10, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти доводів апеляційних скарг засудженого та його захисника; думку прокурора який заперечував проти доводів апеляційних скарг засудженого та його захисника й залишив вирішення питання по апеляції представника потерпілого на вирішення суду; обговоривши доводи апеляційних скарг й вивчивши матеріали справи, судова колегія вважає що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Вина та кваліфікація дій засудженого в апеляційному порядку ні ким з учасників судового розгляду не оскаржуються.

Висновки суду про вчинення ОСОБА_4 злочину передбаченого ч.3 ст. 286 КК України за обставинами встановленими судом підтверджені наявними у справі та дослідженими у ході судового слідства доказами, яким надано належної оцінки.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані судом першої інстанції за ч.3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб - правильно.

Що стосується покарання призначеного засудженому то при його призначенні судом першої інстанції враховані ступень тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким; особу винного, який працює водієм у ТОВ "Компанія Домовята", за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. У якості пом'якшуючої обставини судом визнано щире каяття; та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Доводи засудженого та його захисника стосовно погашення попередніх судимостей ОСОБА_4 суперечать ст. 12 КК України, оскільки раніше ОСОБА_4 був засуджений в тому числі й за злочин передбачений ч.3 ст. 185 КК України, який відповідно до ч.4 ст. 12 КК України є тяжким. Від відбування покарання ОСОБА_4 був умовно-достроково звільнений 17.04.09р, з часу якого ще не минуло передбачених ч.8 ст. 89 КК України шести років, тобто відповідно до ст. 90 КК України, строк погашення судимості переривається і обчислюється заново.

Доводи засудженого та його захисника в апеляціях про те, що він не мав технічної можливості попередити наїзд оскільки пішоходи слідували по узбіччю дороги й що його - ОСОБА_4 засліпив зустрічний транспорт, не є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до діючих Правил дорожнього руху (1306-2001-п) та згідно з висновком авто-технічної експертизи: в зазначеній дорожній обстановці водій автомобілю ВАЗ -2108 ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами п.12.3 ПДР України (1306-2001-п) , згідно з якими у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів шляхом маневру об'їзду з ліва двох пішоходів по другій смузі, що виключало наїзд на пішохода ОСОБА_15, як знаходилась на правому узбіччю.

Оскільки водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів, його дії знаходились у причинному зв'язку з виникненням ДТП (а.с.205 т.1).

Таким чином, навіть у випадку засліплення водія іншим транспортним засобом, водій ОСОБА_4 зобов'язаний був знизити швидкість, аж до повної зупинку транспорту.

Посилання засудженого та його захисника в апеляціях про те, що судом не враховані пом'якшуючі покарання обставини - необґрунтовані.

Як вбачається з вироку при призначенні покарання судом першої інстанції було враховано щире каяття ОСОБА_4 наявність на утриманні малолітньої дитини, позитивну характеристику.

Доводи представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_10 про безпідставне не визнання судом у якості обтяжуючої обставини тяжкі наслідки - загибель трьох осіб, не є слушними, оскільки це суперечило б вимогам ч.4 ст. 67 КК України.

Так відповідно до ч.4 ст. 67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Покарання ОСОБА_4 призначено в межах санкції кримінального закону за цей злочин, з урахуванням пом'якшуючих обставин та відсутністю обтяжуючих обставин.

Таким чином, підстав для пом'якшення покарання, як про це просить засуджений та його захисник в апеляція, а також постановлення нового вироку з призначенням більш суворого покарання, як про це просить представник потерпілого, судова колегія не заходить.

Порушень кримінально-процесуального законодавства, які б тягли за собою скасування прийнятого судом рішення не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365- 366 КПК України, колегія суддів

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_16 та ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Сімферопольського районного суду АРК від 13 листопада 2012 року відносно ОСОБА_4 - без змін.