209/1695/12 Про необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, скоєне внаслідок необережного поводження на полюванні з особистою гладкоствольною мисливською вогнепальною рушницею - 12.12.2012 Прийняття

розглянула 12 грудня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 жовтня 2012 року, яким

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та мешканець м. Козятин,

раніше не судимий,

засуджений: за ст. 128 КК України до 1 (одного) року шести місяців виправних робіт з відрахуванням щомісячно із заробітку в дохід держави 20 %.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальних збитків 3.206 грн. та у відшкодування моральної шкоди 30.000 грн., а всього 33.206 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку ОСОБА_3 12 листопада 2011 року близько 07:30 год., під час полювання разом зі своїм другом ОСОБА_4, внаслідок необережного поводження з особистою гладкоствольною мисливською вогнепальною рушницею «ИЖ-43», не дотримуючись заходів безпеки під час полювання та не передбачаючи, що він може влучити в ОСОБА_4, хоча й повинен був та міг переконатись в безпечності своїх дій, провів один постріл в бік пораненого зайця, в ту саму сторону де в цей момент перебував ОСОБА_4 на відстані близько 50-ти метрів, якого ОСОБА_3 не бачив. Внаслідок даного необережного пострілу, зарядом дробу ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівого очного яблука, з пошкодженням склери, кон'юктиви, відшарування сітківки, крововиливу в очне яблуко, наявністю стороннього тіла (дробі) у орбіті ока, яке, за висновком судово-медичної експертизи № 266 від 08.08.2012 року, за ступенем важкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

В спільній апеляції адвокат ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_3 вважають вирок незаконним і просять його скасувати, повернувши справу або на додаткове розслідування прокурору або на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. При цьому, посилаються на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, його упередженість та обвинувальний ухил, порушення норм матеріального права, істотні порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Також, вказують на те, що в порушення вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення ОСОБА_3 визнаного судом доведеним, не з'ясований мотив злочину.

В запереченнях на апеляцію представник потерпілого і цивільного позивача - адвокат ОСОБА_5 просить вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.10.2012 року залишити без змін, а апеляцію - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, думку прокурора, який заперечив проти апеляції та вважав вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, виступ адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, який уточнив апеляцію та просив направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію та був згоден з адвокатом, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подана апеляція задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

При розгляді справи районним судом в повному обсязі дотримано положень ст. 22 КПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, а оцінка доказів проведена у відповідності до ст. 67 КПК України.

Незважаючи на часткове визнання засудженим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у скоєному при встановлених судом обставинах, повністю доведена сукупністю зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів, обґрунтовано покладених в основу вироку, яким надана вірна оцінка - показаннями самого засудженого, який не заперечував факту проведеного ним пострілу під час полювання в бік очерету, показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6, протоколами відтворення обстановки та обставин події від 23.04.2012 року за участю підсудного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, протоколом огляду речового доказу, висновками судово-медичних експертиз, іншими доказами.

Юридична кваліфікація дій засудженого за ст. 128 КК України, як заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження, є вірною.

Свої висновки щодо доведеності вини засудженого та кваліфікації його дій суд належним чином мотивував і переконливо обґрунтував у вироку, вони відповідають матеріалам справи, а тому колегія суддів з ними погоджується.

Міра покарання призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції ст. 128 КК України. При цьому, судом в повній мірі враховано характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин.

Також, судом враховані стійкі наслідки проникаючого поранення лівого очного яблука у потерпілого у вигляді втрати зору лівим оком, що становить 40% втрати загальної працездатності, тобто не менш ніж на одну третину, та за цією ознакою відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримані вимоги ст. 334 КПК України, а тому підстав для скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд немає, а доводи, наведені в апеляції, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалам справи.