№ справа:118/5973/2012

Головуючий суду першої інстанції:Кулішов Андрій Сергійович 

№ провадження:11/0190/2206/2012

Доповідач суду апеляційної інстанції:Язєв С. О.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Язєва С.О. Суддів Дорошенко Т.І., Мельник Т.О. За участю прокурора Матвійчук С.Л. адвоката представника потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_8 на вирок Сімферопольського районного суду АРК від 22.10.2012 року яким,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Шелковичне Сакського району АРК, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 1) вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 25.04.2005 року за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ст. 71 КК України до 6 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнений 18.11.2008 року за постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК, замінено покарання на виправні роботи. 2) вироком Київського районного суду м. Сімферополя АРК за ч. 2 ст. 200, ст.ст. 71, 72 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 18.04.2011 року за постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК, року замінено покарання на виправні роботи, засуджений:

- за ч. 5 ст. 185 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацію всього особисто належного йому майна.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 575 633 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 в дохід держави судові витрати у сумі 19279,92 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

ОСОБА_8 визнаний винним и засуджений за те, що він 24.06.2012 року приблизно о 22 годині, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих спонукань, проник на територію ТОВ "МПК "Скворцово", розташованого за адресою: АДРЕСА_2, після чого знаходячись на вказаній території проник в будинок служби безпеки, а потім в окреме приміщення, де таємно викрав із сейфу гроші у розмірі 1 031 000 грн. які належали ОСОБА_9, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляції засуджений ОСОБА_8 не оспорюючи кваліфікації своїх дій та доведеності своїй вини просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, застосувати до нього ст.ст. 69, 75 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що суд при призначені покарання не врахував його повне визнання вини, щире каяття, злочин скоїв внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин, що на його утриманні знаходиться малолітня донька, часткове відшкодування завданої злочином шкоди. За таких обставин вважає, що призначене йому покарання являється суворим.

В запереченнях прокурор вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляції засудженого безпідставні. Призначене покарання ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_6 який підтримав доводи апеляції, представника потерпілого ОСОБА_7 який заперечував проти задоволення апеляції, думку прокурора який просив апеляцію засудженого залишити без задоволення а вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи судом було визнано недоцільним дослідження тих доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. Справа судом розглянута в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.

Вина в інкримінованому злочині ОСОБА_8 знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних і досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Дії засудженого кваліфіковані за ч. 5 ст. 185 КК України правильно. Що в апеляційному порядку не оспорюється.

Безпідставні доводи засудженого, що при призначені йому покарання суд не врахував пом'якшуючих обставин і призначив суворе покарання.

При призначенні покарання судом дотримані вимоги ст. 65 КК України. З урахуванням ступеня тяжкості злочину, який є особливо тяжкий, особи засудженого, який за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий за корисні злочини, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину. Обставини які пом'якшують покарання повне визнання своє вини, щире каяття, скоєння злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин. З урахуванням цих обставин суд, призначив достатнє і необхідне покарання ОСОБА_8 для його виправлення і попередження скоєнню нових злочинів.

Не знаходять свого підтвердження доводи апеляції про часткове відшкодування завданої шкоди злочином.

Із матеріалів справи вбачається, що сума 455 367 грн. була вилучена у ОСОБА_8 в ході досудового слідства а не видана засудженим добровільно. Також колегія суддів звертає увагу, що потерпілому досі не відшкодована сума в розмірі 575 633 грн. і в матеріалах справи даних які свідчать, що ОСОБА_8 приймає заходи для погашення вказаної суми не має. Вказані обставини не свідчать про добровільне відшкодування ОСОБА_8 завданої шкоди.

Правових підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 11 перехідних положень КПК України (4651-17) (в ред. 2012 р.) ст.ст. 362, 365- 366 КПК України (в ред. 1960 р.) колегія суддів, судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

Апеляцію засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Сімферопольського районного суду АРК від 22.10.2012 року, відносно ОСОБА_8 - залишити без змін.