Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_7, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" про стягнення частини заборгованості за кредитним договором за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" та ОСОБА_7 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2011 року,

У грудні 2009 року ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа ТОВ "Торговий дім "Макротрейд" про стягнення частини заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на те, що 8 серпня 2008 року між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Торговий дім "Макротрейд" укладено кредитний договір, відповідно до якого ТОВ "Торговий дім "Макротрейд" отримав кредит на суму 69 840 000 грн. на строк до 7 серпня 2015 року із сплатою відсотків в розмірі 19,5 % річних. На забезпечення виконання зобов’язання між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ОСОБА_7 укладено договір поруки, згідно з яким боржник та поручитель ОСОБА_7 відповідають за виконання кредитного договору як солідарні боржники.

Боржник ТОВ "Торговий дім "Макротрейд" не виконує зобов’язанння за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 14099370, 81 грн., яка включає в себе 12733106, 07 грн. – прострочені проценти за користування кредитними коштами та 1366264, 74 грн. – пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Оскільки згідно з договором поруки сторони домовились, що поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник з основним боржником до повного виконання кредитного договору, ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії", уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_7 як поручителя частину заборгованості за кредитним договором - прострочені проценти за користування кредитними коштами та пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня

2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від

15 березня 2011 року, позов задоволено.

У касаційних скаргах ТОВ "Торговий дім "Макротрейд" та ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставлять питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарг та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

На підставі статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_7 як до поручителя, ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" вказував, що він за договором поруки зобов’язувався відповідати у солідарному порядку за: виконання основного зобов’язання, сплату відсотків за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих невиконання умов кредитного договору основним боржником, сплату штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання основним боржником зобов’язань у розмірах, встановлених кредитним договором.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_7 посилався на те, що кредитором пропущено строк для звернення з вимогою до поручителя про стягнення заборгованості, а також на те, що він як поручитель відповідає за порушення основним боржником лише основного зобов’язання – кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Разом з тим, при вирішені позову суди правильно виходили з того, що договір поруки укладений на строк до 7 серпня 2015 року, з грудня 2008 року ТОВ "Торговий дім "Макротрейд" як основний боржник допускав систематичні порушення виконання зобов’язанння по кредитному договору, 24 квітня 2009 року ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" направив на адресу ОСОБА_7 повідомлення-вимогу про повернення простроченої суми заборгованості, що утворилась станом на 16 квітня 2009 року.

Таким чином, кредитором дотриманий строк для пред’явлення вимоги до поручителя про сплату заборгованості за кредитним договором, оскільки при неналежному виконанні позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором строк пред’явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватись з моменту настання строку повного погашення зобов’язання, оскільки порука діє до повного погашення боржником зобов’язання, в даному випадку до 7 вересня 2015 року.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Під час розгляду справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків судів не спростовують, тому колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня

2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.