Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Заїки М.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - Новокаховська ОДПІ) з позовом про визнання протиправними дій щодо розірвання з нею 20 січня 2015 року безстрокової трудової угоди та укладення строкової; зобов'язання оформити трудові відносини за період з 20 січня 2015 року по 04 листопада 2015 року відповідно до чинного законодавства та заяви позивача; скасування наказу від 04 листопада 2015 року № 88-о про звільнення з роботи; поновлення на посаді начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ з 05 листопада 2015 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов'язання внести зміни до трудової книжки, а саме: змінити запис від 20 січня 2015 року № 42 та викласти у наступній редакції "Призначити в порядку переведення на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області" (з урахуванням заяви ОСОБА_4 від 18 грудня 2015 року про зміну позовних вимог).

Позивач вважала звільнення незаконним, оскільки не давала згоди на укладення з нею строкової трудової угоди, а визначення відповідачем одноосібно строку угоди без погодження такого строку з працівником, є протиправним.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року позовну заяву в частині вимог про визнання протиправними дій Новокаховської ОДПІ щодо розірвання 20 січня 2015 року безстрокової трудової угоди та укладання строкової, зобов'язання оформити трудові відносини за період з 20 січня 2015 року по 04 листопада 2015 року відповідно до чинного законодавства та заяви ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Скасовано наказ Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 04 листопада 2015 року № 88-о "Про звільнення". Поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника управління доходів і зборів фізичних осіб Новокаховської об'єднаної ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з 05 листопада 2015 року. Стягнуто з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 11597,63 грн з відрахуванням обов'язкових платежів. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі та в доповненнях до неї Новокаховська ОДПІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивує тим, що після ознайомлення з наказом про призначення на посаду на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_5 позивач наступного ж дня приступила до виконання своїх службових обов'язків, і такі дії свідчать про її згоду з призначенням на посаду тимчасово. Тому при розірванні трудового договору з ОСОБА_4 відповідач діяв у межах закону. ОСОБА_5 мала переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку з реорганізацією установи, оскільки має двох неповнолітніх утриманців та дитину віком до трьох років. Крім того, за час перебування позивача на займаній нею посаді до неї були зауваження стосовно недоліків у роботі та неналежного виконання службових обов'язків. Ці дві обставини й були підставою для укладення з позивачем саме строкової трудової угоди.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить її відхилити у зв'язку з необґрунтованістю, та залишити в силі оскаржувані судові рішення. Просить винести окрему ухвалу відповідно до статті 233 КАС України щодо притягнення до відповідальності начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС України у Херсонській області за допущені грубі порушення Конституції України (254к/96-ВР) , КЗпП (322-08) та Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів в Херсонській області від 06 лютого 2014 року № 11-о ОСОБА_4 призначено на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ в порядку переведення.

06 серпня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України" (311-2014-п) , якою утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби, у тому числі Новокаховську ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області.

У зв'язку з цим Новокаховську ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області реорганізовано шляхом приєднання до Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Наказом Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 18 листопада 2014 року № 3 введено в дію нову структуру та штатний розпис Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, яким штатну чисельність працівників збільшено на дві одиниці, у тому числі збільшено кількість посад в управлінні доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ, яке очолювала ОСОБА_4

У зв'язку з цим суди встановили, що відбулась реорганізація Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області.

18 листопада 2014 року ОСОБА_4 письмово попереджено про наступне вивільнення із займаної посади з 19 січня 2015 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП.

Згідно з додатком до попередження про наступне вивільнення, 22 грудня 2014 року позивачу запропоновано посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб, майнових податків та єдиного соціального внеску управління доходів і зборів Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, від якої позивач відмовилася.

Наказом Новокаховської ОДПІ № 3-о від 17 січня 2015 року позивача в порядку переведення з 17 січня 2015 року призначено на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Згідно з заявою позивача від 19 січня 2015 року вона просила звільнити її із займаної посади у порядку переведення до Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС України у Херсонській області відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП.

19 січня 2015 року головою комісії з реорганізації Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів прийнято наказ № 3-о про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ в порядку переведення до Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП.

Наказом відповідача від 20 січня 2015 року № 6-о позивача призначено на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області в порядку переведення з 20 січня 2015 року на період відпустки основного працівника ОСОБА_5 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

04 листопада 2015 року Новокаховською ОДПІ винесено наказ № 88-о про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб у зв'язку із виходом з відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_5 згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що позивач у заяві від 20 січня 2015 року просила призначити її на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС в Херсонській області, і ця заява не містить згоди позивача на призначення її на посаду на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника. Позивач не надавала згоди на укладення строкової трудової угоди, натомість відповідач на власний розсуд визначив строк дії угоди у наказі № 6-о.

Вирішуючи справу, касаційний суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 36 КЗпП у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до статті 23 КЗпП трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Тобто, обов'язковою умовою для укладення строкового трудового договору є погодження сторін такого трудового договору, при цьому ОСОБА_4 не надавала згоду на укладення з нею строкової трудової угоди щодо призначення на посаду начальника управління доходів і зборів фізичних осіб Новокаховської ОДПІ на час перебування основного працівника ОСОБА_5 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про що також свідчить її відмова підписати наказ від 20 січня 2015 року № 6-о.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) оскільки згідно з частиною 2 статті 23 КЗпП трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Пункт 2 частини 1 статті 23 КЗпП України пов'язує укладення трудового договору на визначений строк із волевиявленням сторін такого договору, чого суди не встановили в поведінці ОСОБА_4, тому визначення відповідачем одноособово в наказі від 20 січня 2015 року № 6-о строку дії трудової угоди з позивачем не є правомірним.

У період з 20 січня 2015 року по 04 листопада 2015 року позивач неодноразово висловлювала свою незгоду щодо укладення з нею строкової трудової угоди, про що свідчать її звернення з цього приводу до в.о. начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та в.о. начальника ГУ ДФС у Херсонській області.

Суди виходили з того, що угода про призначення в січні 2015 року позивача на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на період відпустки ОСОБА_5 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є недійсною в частині визначення строку перебування на посаді, так як укладена за відсутності волевиявлення працівника, у зв'язку з чим така угода не тягне за собою правових наслідків, в тому числі й щодо звільнення з такої посади на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП.

Заслуговує на увагу той факт, що ОСОБА_5 призначено відповідачем на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ 17 січня 2015 року, тоді як до 20 січня 2015 року цю посаду обіймала ОСОБА_4

Наведене свідчить, що у трудових відносинах з ОСОБА_4 відповідач діяв з порушенням норм закону, тому її звільнення із займаної нею посади не можна вважати правомірним.

За таких обставин суди правильно скасували наказ Новокаховської ОДПІ від 04 листопада 2015 року № 88-о про звільнення ОСОБА_4 і поновили її на раніше займаній посаді начальника управління доходів і зборів фізичних осіб Новокаховської ОДПІ з 05 листопада 2015 року із стягненням середньомісячного заробітку за 59 днів вимушеного прогулу з 05 листопада 2015 року по день поновлення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Підстав для винесення окремої ухвали касаційний суд не вбачає.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.