Коллегия судей судебной палаты по уголовным делам Апелляционного суда Автономной Республики Крым в составе:

Председательствующего Язєва С.О., Судей Мельник Т.О., - Євдокимової В.В., с участием прокурораГорба Б.В., захисника представника цивільного позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 11 червня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м.Севастополя АР Крим, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, несудимого,

засуджено за ч.5 ст. 191 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 судові витрати 5209 грн. 40коп.

Вирішено питання з речовими доказами.

ОСОБА_3 засуджено за те, що він, працюючи торговим представником ТОВ «Б.Б.Ком», будучи матеріально відповідальною особою, в період часу з 28.09.2007р. по 26.11.2007р., отримуючи грошові кошти від клієнтів за отриманий ними товар, в касу підприємства грошові кошти не здавав, а привласнював їх.

06.11.2007р. ОСОБА_3, отримавши від представника ТОВ «Б.Б.Ком» товаро-матеріальні цінності за накладною від 06.11.2007р. на суму 4586,70грн., грошові кошти від їх реалізації в касу підприємства у встановленому порядку не здав, а привласнив.

Аналогічним чином він заволодів грошовими коштами за накладними: від 09.11.2007р. на суму 22142 грн і на суму 6720,25 грн.; від 12.11.2007р. на суму 446,40 грн.; від 16.11.2007р. на суму 1487,65 грн; від 19.11.2007р. на суму 297 грн; від 26.11.2007р. на суму 9597,65 грн; від 20.11.2007р.на суму 6673,50 грн.; від 21.11.2007р. на суму 4193, 23 грн.

Крім того, він же з 28.09.2007р. по 30.10.2007р., реалізував товаро-матеріальні цінності невстановленим особам на суму 94200 грн., грошові кошти від їх реалізації в касу підприємства у встановленому порядку не здав, а привласнив.

Вищевказаними діями ОСОБА_3 завданий матеріальний збиток ТОВ «Б.Б.Ком» на загальну суму 150344,40 грн.

У апеляції захисник ОСОБА_1 просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування. Свої доводи мотивує тим, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи.

Посилається, що ОСОБА_3 обвинувачується у розкраданні грошових коштів, що знаходились у його розпорядженні, у розмірі 150344,40 грн., проте органами досудового слідства і судом не встановлено, хто і коли вручав ОСОБА_3 дані грошові кошти та в якій сумі.

Вважає, що не з'ясований розмір збитку, оскільки в ході досудового і судового слідства не надані первинні бухгалтерські документи про вартість товаро-матеріальних цінностей, що передаються ОСОБА_3 на реалізацію. Виходячи з актів інвентаризації визначити вартість товару неможливо, оскільки у справі є три акти однієї ревізії, але у всіх них вказана різна вартість одного і того ж товару.

У основу вироку покладені неправдиві та суперечливі свідчення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Вказує, що з постанов про відмову у порушені кримінальної справи за фактом крадіжки з машини ОСОБА_3 у м. Ялті в порушенні кримінальної справи неодноразово відмовлялося саме у зв'язку з тим, що ТОВ «Б.Б.Ком» не надав необхідні документи, хоча версії про те, що ОСОБА_3 допустив розтрату і інсценував крадіжку, на той момент не було. Для проведення експертизи накладні надавалися вибірково, лише ті, які викривали ОСОБА_3 у здійсненні розтрати, первинні документи не передавалися.

З допитів безпосереднього керівництва ОСОБА_3 виходить, що до нього раніше не було претензій, ревізії проводилися щомісячно, в той же час ОСОБА_3 обвинувачується в розтраті грошей у сумі 94200 грн. в період з 28.09.2007р. по 30.10.2007р., тобто в той період, коли за твердженням допитаних свідків нестач не було.

На думку апелянта судом необґрунтовано не врахована наявність накладних від 01.11.2007р., 05.11.2007р., 09.11.2007р. Згідно почеркознавської експертизі з причини ряду обставин експерт достовірно не встановив, що підпис в графі «прийняв» належить не ОСОБА_6.

Суми, вказані, як нестача, не підтверджені належним чином і суперечать матеріалам справи. Сам же ОСОБА_3 неодноразово пояснював, що 30.11.2007р. біля магазина «Лайф» у м. Ялті він залишив машину, в якій знаходилися гроші і товар, через деякий час він виявив, що машина пошкоджена, а з неї викрали товар і гроші. За даним фактом ОСОБА_3 звертався у міліцію, проте в порушенні кримінальної справи відмовлено, оскільки фірмою ТОВ «Б.Б.Ком» не надані бухгалтерські документи. Також під впливом психічного і фізичного тиску співробітників міліції ОСОБА_3 вимушений був написати явку з повинною.

З приводу підписів у накладних від імені ЧП ОСОБА_16, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 ОСОБА_3 пояснив, що деякі приватні підприємці відмовлялися розписуватися у накладних, лише розраховувалися готівкою за поставлений товар. Розрахунки з клієнтами завжди відбувалися тільки за готівку, яку ОСОБА_3 здавав ОСОБА_6 разом з накладними. Коли ОСОБА_3 приїжджав до ОСОБА_6 і передавав гроші за реалізований товар, ОСОБА_6 пояснювала йому, що їй ці гроші необхідно списати, тому просила виписати накладну на кого-небудь з підприємців і розписатися про те, що товар, дійсно, отриманий, що ОСОБА_3 і робив. Якщо накладна знаходиться на підприємстві, то означає, що гроші по цій накладній вже здані, оскільки накладні без грошей не приймалися. Безготівкового розрахунку не існувало.

У апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, кримінальну справу припинити за відсутністю в його діях складу злочину, запобіжний захід змінити. Свої доводи мотивує тим, що в ході судового слідства не здобуто об'єктивних доказів, підтверджуючих, що він скоїв злочин.

Суд не прийняв до уваги свідчення свідків ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які в судовому засіданні змінили свідчення, оскільки в ході досудового слідства на них чинився тиск, а свідчення свідків обвинувачення суперечливі.

Приєднані до матеріалів справи документи, виготовлені підприємством, суперечать свідченням свідків і документам з державних установ.

У матеріалах справи відсутні бухгалтерські документи, які б підтверджували наявність недостачі на підприємстві.

Судом не врахований факт підробки акту ревізії від 30.11.2007р., оскільки він був складений заздалегідь і не відображає дійсності.

У доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_3 просить призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Посилається, що в свідченнях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_23 і ОСОБА_24 є суперечності. Всі вказані свідки надавали свідчення, що вони працювали тільки за готівковий розрахунок, також були надані і приєднані до матеріалів справи товарно-касові ордери підписані бухгалтером ОСОБА_5, яка говорила, що не отримувала грошових коштів. Судом не враховані висновки експертиз, що проводились у справі.

При призначенні покарання суд необґрунтовано вказав про неможливість призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, при цьому вказано, що ОСОБА_3 злочин скоїв вперше, має на утриманні неповнолітню дитину і хвору матір, характеризується позитивно.

У запереченнях на апеляцію захисника ОСОБА_1 представник цивільного позивача ОСОБА_2 просить вирок залишити без зміни, посилаючись на необґрунтованість доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, яка наполягала на своїх апеляційних вимогах, прокурора та представника цивільного позивача, які вважали за необхідне вирок залишити без зміни, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Винуватість ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Його дії вірно кваліфіковані за ч.5 ст. 191 КК України.

Винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, підтверджується наступними доказами:

- свідченнями свідка ОСОБА_14, з яких вбачається, що з травня 2007 року вона працює в компанії «Б.Б.Ком» у м. Одеси. У 2007 році виявила, що за документами Сімферопольський філіал був перевантажений продукцією, але, не дивлячись на це, з філіалу продовжували надходити замовлення на нові партії продукції. Для з'ясування реальної картини стану справ у філіалі вона подзвонила директору Кримського філіалу ОСОБА_15 і дала йому розпорядження перевірити даний факт. ОСОБА_15 з'ясував, що товар був відвантажений до м. Севастополя. Керівник структурного підрозділу у м. Севастополі ОСОБА_6 повідомила, що великий об'єм товару значиться за торговим представником ОСОБА_3, що підтверджувалося витратними накладними на переміщення продукції. ОСОБА_6 пояснювала також, що вона подзвонила ОСОБА_3 і повідомила, що на ньому значиться величезний об'єм товару. ОСОБА_3 пояснив їй, що товар знаходиться у клієнта, який повинен розрахуватися. ОСОБА_6 не змогла розібратися, у кого з клієнтів знаходиться товар, після чого на 1 грудня 2007 року. була призначена термінова інвентаризація. Для її проведення ОСОБА_3 запропонували забрати весь товар, ОСОБА_3 передзвонив ОСОБА_6 і сказав, що весь товар він везе у м. Севастополь. Пізніше ОСОБА_6 повідомила, що у ОСОБА_3 «виставили» машину у м.Ялта. Наступного дня вона поїхала на інвентаризацію у м. Севастополь, де були присутні ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_15 і ОСОБА_3. За підсумками інвентаризації була виявлена нестача товаро-матеріальних цінностей на суму близько 260 тисяч грн. сумарно, в асортименті. На це ОСОБА_3 відповів, що у нього «виставили» машину. Був складений акт інвентаризації, де ОСОБА_3 сам написав, що з нестачею згоден. Коли робили повне зведення по філіалу, у ОСОБА_3 виявили 3 контрагенти, яких він провів у кредит, що було заборонене, тому сума дебіторської заборгованості склала близько 94 тис. грн. Надалі ОСОБА_15 проводив акти звірок, клієнти пояснювали, що ніколи не отримували такий об'єм товару, підписи в накладних їм не належать. Після затримання ОСОБА_3 вона з ним розмовляла, і він пояснив, що протягом певного часу продавав товар, отримував гроші, які витрачав на власні потреби. Він розумів, що йому необхідно буде повернути дані гроші, оскільки він є матеріально-відповідальною особою. Ніякого тиску на ОСОБА_3 з їх боку не було, у той час начальник служби безпеки у них не працював (т.3 а.с. 244);

- свідченнями свідка ОСОБА_15, який пояснив, що у 2007 році він був директором Кримського філіалу ТОВ «Б.Б.Ком» у м. Сімферополі. Керівником ОСОБА_3 була ОСОБА_6. Компанія працювала як за безготівковим розрахунком, так і за готівку. Торгові представники здавали виручку ОСОБА_6, а вона вже здавала їх бухгалтеру ОСОБА_5. У обов'язковому порядку повинні бути накладні. У ОСОБА_3 був великий залишок, і вони запланували провести інвентаризацію товару. ОСОБА_3 завірив ОСОБА_6, що привезе весь товар, який знаходився у нього в гаражі, потім йому подзвонив ОСОБА_3 і повідомив, що у нього з автомобіля викрали товаро-матеріальні цінності і гроші. Була проведена інвентаризація, в ході якої виявлена нестача. У його присутності ОСОБА_26 ніякого тиску на ОСОБА_3 не чинив (т.3 а.с.245);

- свідченнями свідка ОСОБА_6, з яких вбачається, що вона з квітня 2007 року працює у ТОВ «Б.Б.Ком». У її підпорядкуванні знаходився торговий представник ОСОБА_3 Він робив заявку на товар, виписувалася накладна, по ній видавався товар, він його приймав і розписувався у накладній. У кінці місяця всі торгові представники звітували за отриманий товар, бухгалтерія надавала залишок, який повинен бути на руках у торгового представника. Під час інвентаризації їй було відомо про нестачу у ОСОБА_3. З нестачей він був згоден і особисто підписався під інвентаризацією. ОСОБА_3 не говорив, що клієнти відмовляються розписуватися у накладних, вона не давала йому вказівки розписуватися у витратних накладних за підприємців ОСОБА_9, ОСОБА_16 і ОСОБА_11. ТОВ «Б.Б.Ком» за готівковим розрахунком не працює, але торговий представник може прийняти оплату за товар від клієнта готівкою, яку він повинен відправити на розрахунковий рахунок підприємства цього ж дня, або наступного (т.3 а.с.169);

- свідченнями свідка ОСОБА_4, згідно з якими вона з 2007 року по 2010 рік працювала бухгалтером у фірмі «Б.Б.Ком», а ОСОБА_3 працював торговим представником. В ході інвентаризації товарних залишків у ОСОБА_3 були виявлені розбіжності з обліковими даними у вигляді нестачі. З фактом спричинення збитку підприємству ОСОБА_3 був згоден, про що розписався в акті інвентаризації (т.3 а.с.168);

- свідченнями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що вона з листопада 2007року працює в ТОВ «Б.Б.Ком», в її обов'язки входить ведення бухгалтерського обліку. 1 грудня 2007 року була виявлена нестача у ОСОБА_3. При інвентаризації ОСОБА_3 був присутній, в комісію входили директор філіалу, комерційний директор і начальник торгового відділу ОСОБА_6. Інвентаризація проводилася щодо матеріальних цінностей, тобто товару та наданих ОСОБА_3 витратних накладних, згідно до яких клієнтам відвантажений товар, але не сплачений, але за які він несе відповідальність, поки клієнт не сплатить борг. ОСОБА_3 ознайомився з актом інвентаризації і написав, що з результатами згоден (т.3 а.с.168);

- свідченнями свідка ОСОБА_7, згідно з якими вона працює старшим продавцем магазину «Лайф». ОСОБА_3 привозив їй у магазин стартові пакети і картки поповнення рахунку. 30.11.2007р. вона попросила ОСОБА_3 забрати її на корпоративну вечірку до м. Севастополь. Коли ОСОБА_3 знаходився у магазині, у нього кілька разів спрацьовувала сигналізація на машині. Він вийшов на вулицю, через деякий час вона теж вийшла на вулицю, побачила, що ОСОБА_3 з ким ось розмовляє по телефону. Вона підійшла до автомобіля і сіла на переднє сидіння, але ОСОБА_3 їй сказав, що вони нікуди не їдуть, пояснивши, що зламали замок його машини, вказавши на пошкоджені водійські двері. На задньому сидінні були розкидані картки поповнення рахунку, стартові пакети. ОСОБА_3 когось повідомив про те, що трапилось, потім приїхали працівники міліції, оглядали машину і опитували їх (т.3 а.с.172);

- свідченнями свідка ОСОБА_8, з яких вбачається, що ОСОБА_3 двічі привозив йому стартові пакети і карти поповнення рахунку. Розрахунок за поставлений товар проводився по накладній за готівковий розрахунок. Чи ставив він підпис у накладних, не пам'ятає. 30.11.2007р. ОСОБА_3 до нього не приїжджав, товаро-матеріальні цінності не передавав (т.3 а.с. 194);

- свідченнями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що він є приватним підприємцем. У 2007 році він співробітничав з ТОВ «Б.Б.Ком» і покупав у них мобільну продукцію. Торговим представником даної фірми був ОСОБА_3, який привозив товар. За поставлений товар він розраховувався готівкою, яку передавав особисто ОСОБА_3. Разових постачань на суму 47 тис. грн. ніколи не було (т.3 а.с.194);

- свідченнями свідка ОСОБА_10, згідно з якими він на посаді торгового представника ТОВ «Б.Б.Ком» працював з березня 2008 року по жовтень 2008 року. У його функціональні обов'язки входило знаходження нових торгових точок, подальша співпраця з ними. Підприємство працювало за безготівковим розрахунком, але був випадок, коли він узяв невелику суму грошових коштів на руки. Виручка за день складала 2-3 тисячі грн., а в літку близько 5 тисяч грн. Він підписував договір про повну матеріальну відповідальність. Про ситуацію з ОСОБА_3 йому нічого не відомо (т.3 а.с.214);

- свідченнями свідка ОСОБА_11, з яких вбачається, що з 2007 року він був партнером компанії ТОВ «Б.Б.Ком», торговим представником якої був ОСОБА_3. З ним він заздалегідь зв'язувався телефоном для визначення кількості мобільної продукції. Суми закупівель були великі, вони не працювали за безготівковим розрахунком. Про розкрадання ОСОБА_3 грошових коштів йому нічого не відомо (т.3 а.с.215);

- свідченнями свідка ОСОБА_20, що оголосили в порядку ст. 306 КПК України, згідно яких він є приватним підприємцем. У 2007 році співробітничав з ТОВ «Б.Б.Ком», покупав у них товар. Торговим представником був ОСОБА_3, заборгованості перед даним підприємством у нього немає. У жовтні-листопаді 2007 року він придбав у ОСОБА_3 стартових пакетів на загальну суму 9471,50 грн. останній раз ОСОБА_3 був 28.11.2007р., того дня придбав у нього стартових пакетів мобільного оператора «Лайф» на суму 2112 грн. Розрахунок за товар завжди відбувався готівкою (т.1 а.с.184-185);

- свідченнями свідка ОСОБА_16, що оголосили у порядку ст. 306 КПК України, з яких вбачається, що у 2007 році він співробітничав з ТОВ «Б.Б.Ком», купував у них товар. Торговим представником був ОСОБА_3, він приїжджав раз на місяць, привозив 30 стартових пакетів «Лайф» за 200 грн. Розрахунок за пакети здійснювався після їх реалізації. Останній раз ОСОБА_3 був у нього на початку листопада. Боргів перед ТОВ «Б.Б.Ком» і ОСОБА_3 у нього немає. На накладній від 30.10.2007р. підпис виконаний від його імені належить не йому. Скрет-карти поповнення рахунку «Лайф» на суму 23500 грн. він у ОСОБА_3 не купував. Хто поставив підпис на накладній від його імені, йому не відомо (т.1 а.с.186-187);

- свідченнями свідка ОСОБА_21, що оголосили в порядку ст. 306 КПК України, згідно яких він у зиму-весну 2007року працював з ТОВ «Б.Б.Ком», а саме з ОСОБА_3, у якого купував стартові пакети і скетч-карти мобільного оператора «Лайф». На наданій йому накладній від 23.11.2007р. підпис виконаний від його імені йому не належить, того дня товар у ТОВ «Б.Б.Ком» не купував, оскільки з весни 2007 року з ними не працює (т.1 а.с.196-197);

- свідченнями свідка ОСОБА_22, що оголосили в порядку ст. 306 КПК України, з яких вбачається, що він є приватним підприємцем. 30 листопада 2007 року ОСОБА_3 до нього не приїжджав, ніякої виручки за раніше наданий товар не забирав, зокрема товаро-матеріальні цінності (т.2 а.с.232);

- свідченнями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що на посаді торгового представника він працював з жовтня 2007 року по вересень 2008 року. У прокуратурі йому зачитали свідчення, він їх підписав і пішов, зробив це по вказівці ОСОБА_26 - начальника служби безпеки. ОСОБА_26 він возив до ОСОБА_3 у м. Севастополь для з'ясування питання з приводу розкрадання грошових коштів. Розмови між ОСОБА_26 та ОСОБА_3 не чув. Безготівкового розрахунку у нього не було, він ніколи не переводив грошові кошти на розрахунковий рахунок компанії «Б.Б.Ком». Спочатку при прийомі на роботу договір про повну матеріальну відповідальність і комерційну таємницю не підписував, підписав пізніше (т.3 а.с. 215);

- свідченнями свідка ОСОБА_13, згідно яких він працював у фірмі ТОВ «Б.Б.Крм» з 30 жовтня 2007 року. Дана компанія займалася розповсюдженням карток поповнення рахунку на території АРК. Безготівкового розрахунку у фірмі не було, його співробітники не перераховували гроші на розрахунковий рахунок ТОВ «Б.Б.Ком». Гроші привозили до м. Сімферополя і здавалися в бухгалтерію. Коли у ОСОБА_3 відбулася крадіжка, провели інвентаризацію, з'ясували, що у ОСОБА_3 нестача, але самої нестачі, на його думку, не було. ОСОБА_3 повідомив про крадіжку в той момент, коли він і ОСОБА_15 знаходилися у м. Керчі (т.3 а.с.216);

- свідченнями свідків ОСОБА_18 і ОСОБА_17, що оголосили в порядку ст. 306 КПК України, з яких вбачається, що при проведенні звірки 30 листопада 2007 року по заборгованості ОСОБА_3 вони знаходилися поряд з ним. Ніякого тиску на ОСОБА_3 не чинилося, він погодився з нестачею і добровільно підписав акт звірки (т.2 а.с.101-102, 104-105);

- договором про повну матеріальну відповідальність від 01.06.2007р., підписаноим ОСОБА_3 (т.1 а.с.128-129);

- актом інвентаризації від 01.12.2007р., проведеної на складі м. Севастополя, у ході якої була виявлена нестача 262621,8 грн. (т.1 а.с.244);

- актом ревізії по діяльності торгового представника ОСОБА_3, згідно якого у нього виявлена нестача товаро-матеріальних цінностей у грошовому виразі 352394,3 грн. З висновками ревізії ОСОБА_3 був згоден, пояснив, що привласнив гроші на суму 102000 грн., а також картки поповнення рахунку і стартові пакети на суму 250394 грн. (т.1 а.с.66-67);

- накладними від 06.11.2007р., 09.11.07р., 12.11.07р., 16.11.07р., 19.11.07р., 26.11.07р., 20.11.07р., 21.11.07р., 21.11.07р., згідно з якими ОСОБА_3 отримав від представника ТОВ «Б.Б.Ком» товаро-матеріальні цінності на суму 4586,70 грн, 22142грн, 446,40 грн., 1487,65 грн., 297 грн, 9597,65 грн, 6673,50 грн, 4193,25 грн, 6720,25 грн. (т.1 а.с.247-255);

- висновком судово-почеркознавської експертизи №372 від 23.05.08р., згідно з якими рукописний текст: «ОСОБА_3» у накладній б/н від 12.11.2007р.; у накладній б/н від 16.11.2007р.; у накладній б/н від 21.11.2007р.; у накладній б/н від 21.11.07р.; рукописний текст у накладній б/н від 30 листопада 2007р.; накладній б/н від 28.09.2007р.; у графі «відповідальний» у договорі про повну матеріальну відповідальність від 01.06.2007р. виконаний ОСОБА_3. Підпис, розташований у графі «Отримав» накладній б/н від 30.10.2007р., зроблений не ОСОБА_9, а іншою особою; підпис, розташований у графі: «Прийняв» накладній б/н від 30.10.2007р. зроблений не ОСОБА_16, а іншою особою; підпис, розташований у графі: «Прийняв» накладній б/н від 28.09.2007р. зроблений не ОСОБА_11, а іншою особою (т.2 а.с.50-69);

- згідно з висновком повторної комісійної судово-економічної експертизи №26 у торгового представника ОСОБА_3 за період з 01.11.2007р. по 01.12.2007р. встановлена нестача товару на суму 256980,82 грн, а з урахуванням висновків почеркознавської експертизи по кредитних накладних у сумі 92615 грн. нестача складає 349595,82 грн. (т.3 а.с.65-92).

Вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою, спростовуючи тим самим доводи апелянтів про невинуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, при цьому яких-небудь суперечностей у свідченнях свідків, на що є посилання в апеляціях, колегією не встановлено.

Приведені докази є належними, допустимими, в основній своїй масі послідовними відносно ключових моментів скоєння злочину, а також доповнюють один одного, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 в скоєнні злочинна та правильності кваліфікації його дій за ч.5 ст. 191 КК України.

Допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_23 та ОСОБА_24 пояснили невідповідність сум нестачі тим, що у ОСОБА_6 були виявлені надлишки карток, а дані надлишки могли відбутися за рахунок списання карток з підзвітної суми ОСОБА_3. Експертами досліджувався тільки період роботи ОСОБА_3 з 01.11.2007р. по 01.12.2007р. Прихід товару у ОСОБА_3 в цей період був невеликим, проте залишок на 01.11.2007р. був дуже великим: по акту інвентаризації на 01.11.2007р. за ОСОБА_3 значилися ТМЦ на суму 234498 грн., на період 01.12.07р. нестача склала 262621,8 грн. Дані акти ОСОБА_3 підписані і не оспорювалися (т.1 а.с.244-246, т.4 а.с.43-44).

Суд першої інстанції обґрунтовано, оцінивши висновки експертів, погодився з обвинуваченням у тому, що всі спірні суми по нестачі ОСОБА_3 виключені і йому залишена тільки доведена сума нестачі у розмірі 150344,4 грн. Дана сума підтверджена документально і відповідає свідченням свідків.

У судовому засіданні представник цивільного позивача пояснив, що фірма ТОВ «Б.Б.Ком» не може надати ряд документів, оскільки термін їх зберігання (3 роки) минув, і вони знищені. Експерти ОСОБА_23 і ОСОБА_24 пояснили, що їм для проведення експертизи було достатньо наданих документів (т.3 а.с.246).

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія приходить висновку, що доводи апелянтів про те, що справа сфабрикована, оскільки є розбіжності в сумі нестачі, виявленою у ОСОБА_3, неповно проведені експертизи, оскільки фірмою ТОВ «Б.Б.Ком» не надані всі необхідні бухгалтерські документи, не встановлено суму нестачі, не обґрунтовані.

В ході досудового слідства і в суді ОСОБА_3 висувалися різні версії про його непричетність до вчиненого злочину, проте не знайшли свого підтвердження.

З матеріалу перевірки №4837, проведеної 1-м відділом Ялтинського Міського Управління ГУ МВС України в АР Крим за зверненням ОСОБА_3 щодо крадіжки з салону автомобіля ВАЗ-21114, д/н НОМЕР_1, що належить йому, грошових коштів і товаро-матеріальних цінностей, які належать ТОВ «Б.Б.Ком» видно, що за її результатами було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України. При цьому відмовлено не тільки тому що, як указують апелянти, фірма ТОВ «Б.Б.Ком» не надала бухгалтерські документи, а оскільки в ході проведення оперативно-розшукових заходів очевидців і осіб, причетних до вчинення злочину, встановити не виявилось можливим (т.1 а.с. 80-108).

Доводи ОСОБА_3, що він свідчення, в яких визнавав свою вину, давав під тиском працівників міліції, перевірялися у ході досудового слідства. За результатами перевірки було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції (т.2 а.с.203).

Крім того, ОСОБА_3 при закінчені судового розгляду надав суду 3 копії накладних без номерів від 01.11.2007р., 05.11.2007р. і 09.11.2007р. про здачу їм в указаний час ОСОБА_6 22202 одиниць різних карток поповнення рахунку і стартових пакетів для проведення інвентаризації. Разом з тим згідно висновку судовий-почеркознавської експертизи №192 від 16.05.2012р. рукописний текст і підпис особи той, що здав цінності, зроблен, ймовірно, самим ОСОБА_3, підпис же особи, що прийняла товар, виконаний, ймовірно, не ОСОБА_6 (т.3 а.с.350-362). Сама ж ОСОБА_6 стверджувала, що у вказаних накладних вона не розписувалася, таку кількість товару від ОСОБА_3 не отримувала, підпис в накладних не її. Вважає, що ОСОБА_3, маючи бланки підприємства з печаткою, підроблював їх.

Згідно довідці ТОВ «Б.Б.Ком» загальна сума товару, перерахованого у представлених ОСОБА_3 накладних від 01.11.07р., 05.11.07р. і 09.11.07р. складає 518946,33 грн., тоді як його нестача товару на 01.12.2007р. склала тільки 254126,3 грн. (т.3 а.с.326-327).

Колегія суддів не може погодитися з апелянтами, що суд не дав оцінки вказаним обставинам, оскільки у вироку суд обґрунтовано віднісся до наданих ОСОБА_3 накладних критично.

Також судом дана оцінка свідченням свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_12 і ОСОБА_13, на які засуджений і його захисник посилаються в обґрунтування невинуватості ОСОБА_3 у скоєнні злочину. Свідчення даних свідків містять загальні відомості про систему взаємин і особливості роботи філіалу, в них немає конкретної інформації про невинуватість ОСОБА_3 і про фальсифікацію кримінальної справи.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання суд першої інстанції врахував повною мірою характер злочину, його суспільну небезпеку, особу засудженого, який злочин скоїв вперше, має на утриманні неповнолітню дитину, хвору матір, характеризується позитивно.

Разом з тим ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, у скоєному не розкаявся, провину не визнав, збиток не відшкодував, у зв'язку с чим колегія суддів не знаходить підстав для призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, про що ставиться питання в апеляції засудженого.

На думку колегії суддів, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі і призначив мінімальний термін, передбачений санкцією ч.5 ст. 191 КК України, визнавши його необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів, таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що спричиняють за собою зміну, скасування вироку або направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 11 червня 2012 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.