Справа № 11/2190/169/2012 

Головуючий в 1 інстанції: Скорик С.А.

Категорія: постанова про відмову Доповідач: Гемма Ю.М.

в порушенні кримінальної справи

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Гемми Ю.М.,

суддів Черствої Є.О., Шевцової В.Г.,

з участю прокурора Шпитального В.В.

представника скаржниці - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляцією представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 травня 2012 року, -

Цією постановою скарга представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.03.2011 року стосовно службових осіб слідчого ізолятора управління ДПС України в Херсонській області за фактом ненадання належної медичної допомоги затриманому ОСОБА_3, службової недбалості та зловживання службовим становищем за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 139, 140, 364, 367 КК України, - залишена без задоволення.

Залишаючи скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 без задоволення, суд зазначив, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена з дотримання кримінально-процесуального закону.

В апеляції представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 вказує на незаконність постанови суду, просить її скасувати постанову, а матеріали справи повернути до прокуратури Херсонської області для проведення додаткової перевірки, посилаючись на те, що суд не має достатніх знань в області медицини, а тому без призначення експертизи не міг прийняти законне рішення, а також не мав права брати до уваги медичні довідки та акт службового розслідування як доказ законності відмови в порушенні кримінальної справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 і його виступ у судових дебатах про підтримання доводів його апеляції, думку прокурора про залишення постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 99 КПК України постанова про відмову в порушенні кримінальної справи виноситься при відсутності підстав до її порушення.

Згідно ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи, 09.03.2011 року до прокуратури Цюрупинського району надійшла заява ОСОБА_4 про те, що під час утримання її сина -ОСОБА_3 в умовах ІТТ Цюрупинського РВ УМВС йому працівниками міліції не надано необхідної медичної допомоги.

За результатами дослідчої перевірки за цією заявою було встановлено, що ОСОБА_3 дійсно був поміщений до ІТТ Цюрупинського РВ УМВС України у Херсонській області 13.02.2010 року о 22:15 год. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.02.2010 року постановою Дніпровського районного суду м. Херсона строк затримання ОСОБА_3 продовжено до 10 діб.

24.02.2010 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід -тримання під вартою та поміщено до Херсонського слідчого ізолятора.

Під час перебування у Цюрупинському ІТТ ОСОБА_3 двічі оглядався медичними працівниками 13.02.2010р. та 16.02.2010р. -скарг від нього не надходило.

15.02.2010р. та 22.02.2010р. прокуратурою Цюрупинського району проводились комплексні перевірки даного ІТТ, під час яких порушень умов та режиму тримання ОСОБА_3 не виявлено, скарг від нього не надходило. Відповідно до журналу первинного обстеження і реєстрації медичної допомоги особам, які тримаються в ІТТ встановлено, що скарг від ОСОБА_3 на стан здоров'я не було. Температурний режим в камерах протягом зими 2010 року не був нижчим 19, 22 градусів тепла.

24.02.2010р. під час прийому ОСОБА_3 до СІЗО було проведено первинний медичний огляд, призначено лікування з приводу трахеобронхіту та ПТФС нижніх кінцівок в стадії декомпенсації -бісептол, бромексин, перев'язки, 01.03.2010р. його оглянув лікар терапевт, призначив лікування.

04.03.2010р. у ОСОБА_3 було виявлено осумкований лівобічний плеврит, правобічна пневмонія, інфільтративний туберкульоз, призначено лікування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року стан здоров'я останнього різко погіршився, проводилися реанімаційні заходи черговим фельдшером до самого прибуття карети швидкої медичної допомоги, однак при зростаючих проявах легенево-сердцевої недостатності о 06 год. 07 хвил. встановлено діагноз біологічна смерть ОСОБА_3, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть, згідно якого причино смерті стала двостороння гнійна пневмонія, поясненнями в.о. начальника медичної частини СІЗО ОСОБА_5, старшого фельдшера Херсонського СІЗО ОСОБА_6, лікаря-рентгенолога ОСОБА_7, начальника медичної частини СІЗО ОСОБА_8, даними акту службового розслідування від 14.03.2011 року по факту обстеження та лікування ОСОБА_3, проведеного комісійно з залученням фахівців Херсонської міської клінічної лікарні, згідно якого ОСОБА_3 було призначено адекватну медикаментозну терапію, яку він отримував у повному обсязі, а захворювання носили швидкоплинний характер, внаслідок наявних у ОСОБА_3 діагнозів: наркоманія, СНІД та інші захворювання.

Перевіривши ці матеріали, суд першої інстанції встановив, що викладені у скарзі представника скаржниці факти щодо ненадання належної медичної допомоги затриманому ОСОБА_3, службову недбалість та зловживання службовим становищем з боку службових осіб слідчого ізолятора, не знайшли свого підтвердження.

Що стосується доводів апелянта про те, що перевірка заяви була проведена з порушенням вимог ст. 22 КПК України, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки помічником прокурора Херсонської області у ході перевірки були з'ясовані всі обставини, які мають значення для прийняття рішення по суті заяви ОСОБА_2.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б указували на наявність ознак злочинів, передбачених ст.ст. 139, 140, 364, 367 КК України, в діях службових осіб слідчого ізолятора, колегія суддів вважає, що помічником прокурора при відмові в порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст. 99 КПК України, а тому постанову від 14.03.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи слід визнати обґрунтованою.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, як того просить апелянт, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

апеляцію представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 травня 2012 року, якою залишено без задоволення його скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.03.2011 року стосовно службових осіб слідчого ізолятора управління ДПС України в Херсонській області за фактом ненадання належної медичної допомоги затриманому ОСОБА_3, службової недбалості та зловживання службовим становищем за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 139, 140, 364, 367 КК України, - залишити без змін.