Справа № 0304/444/12 

Провадження №11/0390/405/2012 

Головуючий у 1 інстанції:Гордійчук В.М. 

Категорія:ч.1 ст. 343, ч.ч. 1,3 ст. 358 КК України. 

Доповідач: Матвієнко Н. В.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвієнко Н. В.,

суддів - Лозовського А.О., Опейди В.О.,

при секретарі - Партиці Р.М.,

з участю прокурора - Старчука В.М.,

засудженого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 квітня 2012 року,

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець с. Грудки Камінь-Каширського району, житель АДРЕСА_1 з вищою освітою, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, приватний підприємець, несудимий,

- засуджений за ч. 1 ст. 343 КК України до 1500 грн. штрафу, за ч.1 ст. 358 КК України - до 1000 грн. штрафу, за ч.3 ст. 358 КК України - до 850 грн. штрафу.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно до відбуття ОСОБА_1 визначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди та в користь держави - 1054 грн. 80 коп. судових витрат.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 15 лютого 2011 року з метою отримання із Камінь-Каширської філії №1002/036 ВАТ «Державний ощадний банк України» коштів в сумі 2600 грн., сплачених від імені ОСОБА_3, як штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в приміщенні вказаного відділення банку, що по вул. Ковельській, 24 в м. Камінь-Каширському, підробив від імені ОСОБА_4 заяву про відмову від платежу від 15 лютого 2011 року та підписав її шляхом загального наслідування підпису ОСОБА_4.

В подальшому ОСОБА_1 подав у Камінь-Каширську філію №1002/036 ВАТ «Державний ощадний банк України» завідомо підроблений документ - заяву від імені ОСОБА_4 про відмову від платежу від 15 лютого 2011 року і отримав кошти в сумі 2600 грн.

Він же, 24 червня 2011 року, біля 14 год. 35 хв., діючи умисно та в інтересах ОСОБА_4, на якого постановою Камінь-Каширського районного суду від 10 лютого 2011 року накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу і направлено на примусове виконання, у службовому кабінеті відділу державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції, що знаходиться по вул. Шевченка, 62 в м. Камінь-Каширському, в присутності працівників ДВС та сторонньої особи, з метою перешкодити виконанню вищезгаданої постанови суду та добитися незаконного рішення про закриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 штрафу, який у повному об'ємі не сплатив, здійснив вплив на державного виконавця ОСОБА_2 шляхом висловлювання вимог про припинення стягнення штрафу та погроз в адресу потерпілого про настання у протилежному випадку несприятливих наслідків по службі.

В подальшому, продовжуючи впливати на державного виконавця ОСОБА_2 щодо виконання ним службових обов'язків, опублікував в газеті «Полісся» за 9 липня 2011 року статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якій розповсюдив неправдиві відомості щодо працівників відділу ДВС Камінь-Каширського РУЮ, в тому числі й ОСОБА_2, звинувативши їх у незнанні чинного законодавства та у скоєнні злочину, передбаченого ст. 365 КК України, при стягненні штрафу з ОСОБА_4, таким чином, перешкодив ОСОБА_2 у виконанні ним покладених на нього обов'язків.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 стверджує, що будь-якого злочину не вчиняв, впливу на ОСОБА_2 не здійснював, а останній його оговорив. Зазначає, що у ДВС він заходив, але по питанню ненадання інформації на його журналістський запит. Заперечує також вчинення підробки документу і його використання.

Посилається на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, яке виразилось в наступному: у порушенні строків досудового слідства, яке незаконно тривало понад два місяці; розслідування справи неналежною особою, так як вона не підслідна органам прокуратури; потерпілому не оголошувалося про закінчення додаткових слідчих дій; відсутній протокол про ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи; судом у вироку не наведено мотивів вчинення злочинів, проігноровано вимоги ч. 2 ст. 11 КК України, не виконано вимоги ухвали апеляційного суду Волинської області, якою справу було направлено на новий судовий розгляд.

Просить скасувати вирок суду, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1, який свою апеляцію підтримав, міркування прокурора, який заперечив проти апеляції і просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи та провівши часткове судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляція, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про підроблення документу ОСОБА_1 та його використання при обставинах, викладених у вироку, а також втручанні в діяльність працівника державної виконавчої служби підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом дана належна оцінка.

Хоча ОСОБА_1 винними себе не визнає, його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

З показань засудженого, які він давав на досудовому слідстві та в суді вбачається, що він не заперечував, що 15.02.2011 року сплатив в банк за ОСОБА_4 за вчинене останнім адмінправопорушення штраф в сумі 2600 грн. і в той же день з метою повернення грошей, подав в банк заяву, написану ним особисто від імені ОСОБА_4 про відмову від платежу, яка була підписана самим ОСОБА_4, можливо лівою рукою, так як у нього була травма пальця правої руки.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив показання ОСОБА_1 в частині того, що останній сплатив за нього штраф і дав йому ксерокопію квитанції про сплату штрафу, яку він подав в суд, але її не прийняли, вимагаючи оригінал. Підтвердив свої показання на досудовому слідстві про те, що ОСОБА_1 повідомив йому про те, що сплачений штраф він повернув назад і забрав собі.

Висновком почеркознавчої експертизи спростовуються показання ОСОБА_1 про те, що заява про повернення із банку грошей підписувалась ОСОБА_4 (а.с. 138, Т. 1).

Спростовуються матеріалами справи і твердження засудженого про те, що підпис на заяві вчинив ОСОБА_4 та твердження, що різниця підпису в заяві обумовлена травмою пальця на правій руці останнього.

Судом дана обставина перевірялась в судовому засіданні, а саме, перевірялась достовірність запису в амбулаторній картці ОСОБА_4 про хірургічне втручання, однак довідкою Камінь-Каширської ЦРЛ № 414 від 21 березня 2012 року заперечується внесення зазначеного запису лікарями за спеціальністю "хірург" даної лікарні.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що у випадках повернення грошей особа повинна обов'язково подати разом з заявою оригінал квитанції про сплату цих грошей.

Наведеними показаннями свідка ОСОБА_5, а також показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він не мав оригіналу квитанції про сплату 2600 грн., підтверджується те, що останній не міг подати касиру оригіналу квитанції.

Виходячи з того, що заява про повернення грошей була підписана не ОСОБА_4, оригіналу квитанції про сплату грошей останній не мав і підтвердив в суді правдивість своїх показань на попередньому слідстві про свою відсутність в банку під час повернення грошей ОСОБА_1, враховуючи, що заява написана ОСОБА_1, чого він не заперечує, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого у підробленні документу та використанні ним завідомо підробленого документу і вірно кваліфікував його дії за ч.ч.1,3 ст. 358 КК України.

Судом ОСОБА_1 також обґрунтовано визнаний винним у втручанні в діяльність працівника державної виконавчої служби.

Сам ОСОБА_1 не заперечує того факту, що 24 червня 2011 року він приходив у приміщення Камінь-Каширського відділу ДВС і розмовляв з потерпілим ОСОБА_2, але стверджує, що розмова була не з приводу виконання рішення суду про стягнення штрафу з ОСОБА_4 Пояснив також, що статтю в газету написав не з метою впливу на судового виконавця, а з метою викриття недоліків в діяльності виконавчої служби.

Проте, показання ОСОБА_1 спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, з яких вбачається, що ОСОБА_1 в грубій категоричній формі вимагав закриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 штрафу, погрожуючи при цьому неприємностями по службі і настанням для нього несприятливих наслідків.

Показання потерпілого ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 приходив у відділ ДВС саме з приводу виконання рішення про стягнення штрафу з ОСОБА_4 і вимагав припинення стягнення штрафу, а також погрожував йому, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Крім того, виходячи зі змісту статті в газеті за підписом ОСОБА_1, останній таким чином продовжував здійснювати вплив на державного виконавця з метою припинення ним виконання судового рішення щодо ОСОБА_4

Надавши оцінку наведеним доказам, та враховуючи постійну зміну засудженим ОСОБА_1 показань, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 343 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 65 КК України.

Доводи апеляції засудженого про порушення органами досудового слідства кримінально-процесуального закону щодо підслідності справи та недотримання строків розслідування справи перевірялись судом і не знайшли підтвердження, про що зазначено в мотивувальній частині вироку. Решта порушень кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового слідства, на які вказує ОСОБА_1 не є істотними, тобто, такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, тому не є підставою для скасування вироку. Посилання засудженого на невиконання судом ухвали апеляційного суду, якою був скасований попередній вирок по даній справі, також безпідставні, так як судом під час розгляду справи перевірені всі обставини, які згідно зазначеної ухвали підлягали з'ясуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляції засудженого, тому залишає апеляцію без задоволення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 квітня 2012 року щодо нього - без змін.