Справа № 11/2190/814/2012 

Суддя у 1-й інстанції Гордимов А.В.

Категорія 4. ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України 

Доповідач Післєгіна Л.М.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючої Післєгіної Л.М.

Суддів Литвиненко І.І., Красновського І.В.

З участю прокурора -Чередниченко Є.Г.

Захисника - ОСОБА_1

Потерпілої -ОСОБА_2

Адвоката -ОСОБА_3

Засудженої -ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1, на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 лютого 2012 року, -

Цим вироком засуджено

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, українку, одружену, не працюючу, з повною середньою освітою, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судиму,-

за ч. 4 ст. 190 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна належного засудженій;

за ст. 358 ч. 4 КК України на шість місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна належного особисто засудженій, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід -тримання під вартою з 15 лютого 2012 року. Зараховано в строк відбування покарання час перебування її під вартою з 18 жовтня 2011 року по 21 жовтня 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування збитків 204 516, 40 грн.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами по справі.

Вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що вона в період з 17.07.2009 року по 30.07.2009 року, перебуваючи у місті Херсоні, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку обігу офіційних документів, і документального посвідчення фактів, що мають юридичне значення, усвідомлюючи загально небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, неодноразово використала завідомо підроблений шляхом переклейки її фотокартки паспорт громадянки України, серія і номер: МО 964663, виданий на ім'я ОСОБА_5, з метою незаконного продажу квартири АДРЕСА_1 та отримання за це від потерпілої ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 205 516, 40 грн.

А саме, ОСОБА_4 17.07.2009 року, використовуючи зазначений підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_5 у офісі державного нотаріуса ОСОБА_6, на підставі довіреності від 10.07.2009 року ОСОБА_7 на ОСОБА_5, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_8, отримала дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, ВМІ № 474562 за № у реєстрі 2-1081, на вищевказану квартиру.

Продовжуючи злочинну діяльність, 23.07.2009 року ОСОБА_4, використовуючи підроблений паспорт від імені ОСОБА_5, як представниця ОСОБА_7 за довіреністю, маючи дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, уклала з ОСОБА_2 попередній договір, відповідно до якого отримала від останньої завдаток за продаж квартири в сумі 15 326,40 грн.

Після чого 30.07.2009 року ОСОБА_4, реалізуючи єдиний злочинний умисел, знову використовуючи даний підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_5 у офісі приватного нотаріуса ОСОБА_9, діючи від імені ОСОБА_5 як представниці ОСОБА_7 за довіреністю, уклала угоду купівлі-продажу його квартири АДРЕСА_1, з ОСОБА_2 на загальну суму 205 516,40 грн., чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 Матеріальну шкоду на вищезазначену суму коштів.

В апеляція засуджена ОСОБА_4, не оспорюючи фактичні обставини справи і правильність кваліфікації своїх дій вважає вирок місцевого суду занадто суворим. Вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання не взято до уваги той факт, що злочини, за якими її засуджено, вона вчинила під фізичним та психологічним впливом сторонньої особи, крім того зазначає, що вона знаходиться на 4 місяці вагітності. Просить призначити більше м'яке покарання, не пов'язане з позбавлення волі.

В своїй апеляції захисник ОСОБА_1, котра діє в інтересах засудженої ОСОБА_4, не оспорюючи фактичні обставини справи і правильність кваліфікації дій засудженої, вважає, що судом при призначенні ОСОБА_4 покарання безпідставно не взято до уваги той факт, що останню змусили вчинити злочини, за які її засуджено особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження. Мотиви, з яких суд критично віднісся до зазначених обставин, на думку захисника ОСОБА_1, протирічать вимогам кримінально-процесуального закону. Крім того вважає, що суд першої інстанції не об'єктивно дав критичну оцінку медичній довідці засудженої ОСОБА_4, щодо її вагітності. Просить вирок місцевого суду в частині призначення покарання змінити, та застосувати до засудженої ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України.

Прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, вважає, відкликав свою апеляцію до початку розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю доповідача, думку засудженої ОСОБА_4, яка підтримала свою апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_1, котра наполягала на задоволенні своєї апеляції, та заперечувала проти апеляції прокурора, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляції засудженої та її захисника, думку потерпілої та адвоката потерпілої ОСОБА_3, які згодні з апеляціями засудженої та її адвоката, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Справа слухалася за правилами ч. 3 ст. 299 КК України.

Висновок суду про вчинення злочинів, за які ОСОБА_4 засуджено при обставинах викладених у вироку відповідає фактичним обставинам справи і кваліфікація її дій за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України ніким не оскаржується.

На думку колегії суддів, покарання засудженій ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України в межах санкцій частини статті, за якою її засуджено.

Суд при призначенні ОСОБА_4 покарання врахував усі обставини, що пом'якшують покарання -визнання провини та щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди у сумі 1000 гривень, задовільну характеристику.

Обставин, які обтяжують покарання засудженої ОСОБА_4 судом не встановлено.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно розцінив критично та не взяв до уваги покази засудженої ОСОБА_4, в яких вона стверджувала, що злочини вчинила під погрозами інших осіб, оскільки вона не завляла про ці обставини під час досудового слідства, і у справі відсутній жодний доказ в підтвердження цих показів.

Разом з тим, на думку колегії суддів, той факт, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги медичну довідку засудженої ОСОБА_4 щодо її вагітності, не є підставою для суттєвого пом'якшення міри покарання для засудженої останньої. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, засуджена ОСОБА_4, вчинила особливо тяжкий злочин із завдання матеріальної шкоди у розмірі 205 516, 40 гривень, фактично відшкодувавши лише 1000 грн., а покарання ж останній призначено практично в мінімальних межах частин статей за які її засуджено. Таким чином на думку колегії суддів, підстав для пом'якшення засудженій ОСОБА_4 покарання, а тому й задоволення апеляцій останньої та її захисника ОСОБА_1 не вбачається.

На думку колегії суддів покарання, призначене засудженій ОСОБА_4 є необхідним та достатнім для її виправлення.

Враховуючи усі пом'якшуючі покарання обставини по справі, підстав для призначення більш суворої міри покарання не вбачається.

У такому випадку, на думку колегії суддів, апеляції засудженої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції засудженої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 лютого 2012 року щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України залишити без змін.