Справа № 2270/6952/12

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Далі- ФОП ОСОБА_2, позивач) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницькій області (Далі - РУД САТ ДПС у Хмельницькій області, відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 220111 від 04.10.2012 року.

Постановою Хмельницький окружний адміністративний суд від 10.12.2012 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування її обставин і, як наслідок, невірного вирішення та прийняття необґрунтованої постанови.

Позивач у судове засідання не з'явилась із невідомих суду причин. Про час та місце судового засідання по даній справі повідомлена завчасно та належним чином. Через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду 25.01.2013 року за вх. №18486/13 подала заперечення проти доводів апеляційної скарги. Аналогічне заперечення на адресу суду надійшло 01.02.2013 року за вх. № 27831/13 .

Представник відповідача у заяві, поданій до суду 05.02.2013 року за вх. № 237519/13, просив розглядати справу без його участі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 06.08.2012 року працівниками податкової міліції на підставі постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області від 11.07.2012 року проведено огляд торгівельного приміщення та прилеглого помешкання за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ФОП ОСОБА_2

Його результати зафіксовано у протоколах огляду від 06.08.2012 року.

Огляду передувала закупка, під час якої ОСОБА_3 (мати ФОП ОСОБА_2) продала одну пляшку горілки "Срібна чарка" із невідповідною маркою акцизного збору за ціною 20 грн.

У результаті огляду у торгівельному кіоску були виявлені 40 пачок цигарок та 6 пляшок горілки, наповнені частково. Крім того, у житловому будинку виявлено пляшки з горілкою - 37 штук, 1 пляшка шампанського, 2 пляшки бальзаму та 5 пляшок вина.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.(покупець) надали працівникам податкової міліції необхідні письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи.

Перевіряючими були складені протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. ст. 156 ч. 1, 164, ч. 1, 164-5 ч. 1, 177-2 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) та ОСОБА_2 за ст. ст. 156 ч. 1, 164, ч. 1, 164-5 ч. 1, 177-2 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) .

Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02.10.2012 року по справі № 2207/2151/2012 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

У подальшому за результатами апеляційного оскарження постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21.09.2012 року по справі № 2207/2150/2012 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 Апеляційним судом Хмельницької області, відповідно до постанови від 30.11.2012 року, провадження у справі також закрито через з відсутність у діях апелянта складу адміністративних правопорушень.

На підставі вказаних вище матеріалів перевірки від 06.08.2012 року регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Хмельницькій області, згідно абз. 5, 13, 15 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", прийнято рішення № 220111 від 04.10.2012 року про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання ОСОБА_2 на суму 9801,40 грн.

У даному рішенні зазначено про вчинення позивачем наступних порушень :

- роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії;

- реалізації алкогольних напоїв з порушенням мінімальних роздрібних цін;

- реалізації алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.

Вважаючи прийняте рішенням неправомірним, ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ні позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, ні його відповідальною особою реалізація алкогольних напоїв у розрізі здійснення підприємницької діяльності не здійснювалась, а тому позивач не може нести відповідальність згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на твердженнях ФОП ОСОБА_2 про те, що у неї відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тому їх реалізацією вона не займається. Окрім того, продаж горілки здійснено не з її торгового контейнера, а з гаража, що знаходиться на прилеглому подвір'ї.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач також наголошує на непричетності до самовільного продажу пляшки горілки її матір'ю, адже остання не являється продавцем у торговій одиниці, що належить ФОП ОСОБА_2 На додаток зазначає, що 06.08.2012 року (дата здійснення працівникам податкової міліції огляду) торговий контейнер був зачинений через вихідний у його роботі.

Проте зазначені обставини, які суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення визнав встановленими, колегія суддів вважає не доведеними, з огляду на слідуюче.

Матеріалами справи не підтверджуються пояснення фізичної особи-підприємця та її матері щодо здійснення продажу горілки поза межами торгового об'єкта позивача. Покупець, надаючи письмові пояснення правоохоронцям, зазначив, що консерву та пляшку горілки "Срібна чарка" ним було придбано в магазині, який знаходиться в АДРЕСА_1. Про факт продажу товарів безпосередньо з магазину позивача вказано у відповідних протоколах про адміністративні правопорушення. Встановленою ця обставина є, зважаючи на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21.09.2012 року та Апеляційного суду Хмельницької області від 30.11.2012 року, в яких зазначено про здійснення реалізації алкогольного напою в магазині. Адже, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи позивача про відсутність у неї трудових відносин із ОСОБА_3, а відтак непричетність фізичної особи-підприємця до самовільного продажу її матір'ю горілки, колегією суддів до уваги не приймаються. Так як факт відсутності діючого трудового договору не перешкоджав ОСОБА_3 виконувати функції продавця у своєї дочки, здійснюючи реалізацію товару. Частиною ж четвертою статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

ОСОБА_3 фактично перебувала на місці реалізації товару та фактично здійснювала його реалізацію, тобто була допущена ФОП ОСОБА_2 до здійснення торгівельної діяльності. Окрім того, у письмових поясненнях, наданих працівникам міліції під час огляду, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_3 зазначає, що "підміняє" дочку, коли остання їде по товар.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для сумнівів про достовірність даних, викладених в матеріалах перевірки, як носія доказової інформації.

Критично суд апеляційної інстанції ставиться і до тверджень позивача, взятих до уваги судом першої інстанції, про те, що 05.08.12 та 06.08.12 року були вихідними днями у роботі суб'єкта господарювання. Зазначення самим же позивачем даних дат у книзі обліку доходів платників єдиного податку не є безумовним підтвердженням того, що реалізація товару у вказані дні фактично не здійснювалась. Відтак, дані доводи позивача судова колегія враховує, як такі, що не мають правового значення і не спростовують факту продажу.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт продажу 06.08.2012 року однієї пляшки горілки носить разовий характер і не являється реалізацією алкогольних напоїв у розумінні здійснення господарської діяльності.

Такий висновок окружний суд пов'язує із тим, що ОСОБА_3 не здійснювала регулярної, постійної та суттєвої діяльності, відтак, у її діях відсутній склад адміністративного порушення, і ці обставини, згідно з ч.1 ст. 72 КАС України, не потребують доказування.

Даних обставин, попередньо встановлених постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 30.11.2012 року, колегія суддів не заперечує. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не ставить у залежність відсутність відповідальності довіреної особи підприємця, встановленої нормами Кодексу про адміністративні правопорушення (80731-10) , із відсутністю відповідальності, що покладена безпосередньо на суб'єкт господарювання Законом України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Так, відповідно с. 42 Господарського кодексу України (436-15) , господарська діяльність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку).

Тобто, підприємець здійснює господарську діяльність на власний ризик, отже, обов'язок щодо контролю за діями осіб, яких він до неї залучає, покладається саме нього. Так як заходів, необхідних задля запобігання вчиненню порушень сторонньою особою на її торгівельному об'єкті, позивач не вжила, доводи, викладені ФОП ОСОБА_2 в адміністративному позові, колегія суддів розцінює як намагання позивача уникнути від покладеної на неї законодавством відповідальності.

Вищезазначені обставини свідчать про наявність у діях позивача ознак порушення ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у зв'язку з чим не має підстав вважати неправомірним застосування до неї штрафних санкцій. За таких обставин колегія дійшла висновку про правомірність рішення РУД САТ ДПС у Хмельницькій області, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, - скасувати.

У задоволенні позову відмовити повністю.

постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України (2747-15) .